Ухвала суду № 64533265, 03.02.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"03" лютого 2017 р.

Справа № 915/1176/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.12.2016р.

у справі №915/1176/16

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС"

до Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство"

про визнання договору від 01.09.2016р. №38381 на надання послуг транспортування стічних вод, укладеним у редакції, запропонованій позивачем,

встановив:

Рішенням господарського Миколаївської області від 21.12.2016р. позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження з огляду на наступне.

Стаття 94 Господарського процесуального кодексу України містить вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, частина 3 цієї статті передбачає, що до скарги додаються докази сплати судового збору

Відповідно до ч. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент звернення з позовною заявою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. (На 1 січня 2016 р. розмір мінімальної заробітної плати становив – 1378 грн.).

У відповідності до підпункту 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, за подання позовної заяви позивач повинен сплатити 1378 грн.

Підпунктом 4 п.2 ч.2 ст.4 зазначеного Закону передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить – 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, скаржник при поданні апеляційної скарги повинен сплатити 1515,8 грн. (1378*110%).

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги Одеським апеляційним господарським судом підлягає сплаті за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса, рахунок отримувача: 31217206782002, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО): 828011, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Однак, при зверненні з апеляційною скаргою скаржником не надано доказів сплати судового збору, натомість подано клопотання в якому скаржник просить звільнити його від сплати судового збору .

В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те, що КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" знаходиться у скрутному становищі, так як всі рахунки підприємства перебувають під арештом. Підприємству скаржника вдалося звільнити з-під арешту лише грошові кошти в сумі, яка необхідна для оплати праці та нарахувань на заробітну плату.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, всупереч вимогам ст.33 ГПК України скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, що станом на дату подання апеляційної скарги у підприємства відсутні кошти, достатні для сплати судового збору у встановленому розмірі.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для задоволення клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України не приймає до розгляду апеляційну скаргу та повертає її скаржнику.

Після усунення обставин, що зумовили повернення апеляційної скарги, сторона у справі має право повторно її подати у загальному порядку.

Керуючись ст. 86, п. 3 ст. 97 ГПК України, суд -

ухвалив:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.12.2016р. у справі №915/1176/16 повернути без розгляду.

2.Справу №915/1176/16 повернути до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя Л. В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко