Постанова № 64533215, 30.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р. Справа№ 910/20017/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Іваненко І.П. - за дов. № 91/2016/07/27-2 від 27.07.2016р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 19.12.2016 року

у справі № 910/20017/16 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Приватного підприємства "Лотос Життя"

про стягнення 29 890,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Лотос Життя", в якому просить суд стягнути з відповідача борг за спожиту теплову енергію у розмірі 18 832,42 грн., а також інфляційну складову боргу в розмірі 9 983,81 грн., 3% річних у розмірі 1 073,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016р. у справі № 910/20017/16 позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Приватного підприємства "Лотос Життя" про стягнення 29 890,01 грн. залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2016р. у справі № 910/20017/16 скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.01.2017р.

13.01.2017р. та 17.01.2017р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду представником позивача були подані клопотання про долучення докази направлення відповідачу апеляційної скарги (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек поштового відділення) та платіжного доручення № 2116744965 від 28.12.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представники відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2016 року у справі № 910/20017/16 залишено без розгляду позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст.81 ГПК України, а саме з посиланням на те, що позивач без поважних причин не надав суду документи, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.п. 4.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції та вважає, що приймаючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції не з'ясував, що саме перешкоджає вирішенню спору по суті та унеможливлює з'ясування тих обставин справи, на які посилається позивач у своїй позовній заяві.

Відсутність певних доказів, які вимагає суд, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України", якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що 19.12.2016р. представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи розгорнутий розрахунок суми основного боргу за спірний період та розгорнутий розрахунок 3% річних та інфляційної складової боргу, які судом було долучено до матеріалів справи, проте всупереч цьому Господарський суд взагалі не зазначає про це в оскаржуваній ухвалі.

Проте, апелянт зазначив, що суд повідомив позивача, що наданий у судовому засіданні розгорнутий розрахунок основного боргу є необгрунтованим, адже його виконано за період з 01.12.2014 по 01.04.2015 (спірний період), а судом відповідно до ухвали про порушення провадження у справі №910/20017/16 від 07.11.2016 вимагалось надати розгорнутий розрахунок основного боргу за період з 21.12.2010 станом на листопад 2016 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в даному випадку предметом позову є заборгованість за Договором № 692006 від 21.12.2010р. за період з 01.12.2014 по 01.04.2015, яка становить 18 832,42 грн., а підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 692006.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом не наведено достатньо обґрунтованих підстав, що перешкоджало розгляду справи по суті та які конкретно обставини мав довести позивач, а тому ухвала Господарського суду м. Києва від 19.12.2016 року у справі № 910/20017/16 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права та має бути скасована.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з передачею справи до Господарського суду м. Києва для розгляду.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.12.2016 року у справі № 910/20017/16 скасувати.

3. Справу № 910/20017/16 передати на розгляд до Господарського суду м. Києва по суті.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.А. Пашкіна

С.Я. Дикунська