Постанова № 64533204, 25.01.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2017 р. Справа № 914/1488/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Бойко С.М.

суддів Бонк Т.Б.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Фака С.,

з участю представників:

від відповідача: Семиренко П.Я. (довіреність від 04.01.2017р.);

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність від 26.05.2015р.)

розглянув апеляційну скаргу приватної агрофірми "Дністер" б/н від 26.12.2016

на ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2016

про розгляд заяви приватної агрофірми "Дністер" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2016 року

у справі № 914/1488/15, суддя - Березяк Н.Є.,

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Київ

до відповідача приватної агрофірми "Дністер", с.Верин

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2016 (з урахуванням ухвали від 03.01.2017 про виправлення описки) рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/1488/15 від 12.02.2016 року залишено без змін, а заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається в заяві ПАФ «Дністер» є новими доказами та не можуть вважатися новивиявленими, оскільки були відомі сторонам договору в момент його підписання та підписання додатків до нього. Тому, додаток № 2 до договору № 14-01/13 від 14.01.2013 року, на який посилається заявник, як на новивиявлену обставину, не є належним і допустимим доказом, існування нововиявлених обставин та їх істотність для розгляду справи.

В апеляційній скарзі приватна агрофірма «Дністер» (відповідач) просить апеляційну скаргу задоволити, ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2016 - скасувати, прийняти нове рішення, яким скасувати рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2015 в частині стягнення з приватної агрофірми «Дністер» неустойки за прострочення виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна в сумі 260 000,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що Додаток №2 до договору оренди №14-01/13 від 14.01.2013 року, на час розгляду справи в суді, був переданий представником ПАФ «Дністер» адвокатом Котягіним А.С. слідчому Охабській І.Я. за її проханням для забезпечення повноти розгляду кримінального провадження №1201414025001423, а тому про факт існування додатку №2 до договору №14-01/13 від 14.01.2013 року, а також про факт його передачі правоохоронним органам інші представники ПАФ «Дністер» повідомлені не були, не мали можливості з ним ознайомитись та використати в суді , як належний доказ.

Також, апелянт зазначає, що за умовами додатку №2 від 02.09.2013 до договору №14-01/13 від 14.01.2013 позивач був звільнений від сплати орендної плати за користування майном починаючи з 02.09.2013, тому подвійний розмір орендної плати в розмірі 260 000,00 грн., який стягнутий з відповідача рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2015 у справі № 914/1488/15 є безпідставним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач у справі просить ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2016 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватної агрофірми «Дністер» без задоволення.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що обставини, на які посилається ПАФ «Дністер» є новими доказами та не можуть вважатися новивиявленими, оскільки були відомі сторонам договору в момент його підписання додатків до нього. Твердження заявника про те, що приватна агрофірма «Дністер» розірвала договір про надання правової допомоги з адвокатом Котягіним А.С. є неправдивими, оскільки останній продовжує представляти інтереси відповідача.

В судовому засіданні 25.01.2017 представник заявника (відповідача) підтримали доводи апеляційної скарги та просив задоволити апеляційну скаргу, ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2016 - скасувати, прийняти нове рішення, яким скасувати рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2015 в частині стягнення з приватної агрофірми «Дністер» неустойки за прострочення виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна в сумі 260 000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 25.01.2017 заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2016 без змін, а апеляційну скаргу приватної агрофірми «Дністер» без задоволення.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення ухвали господарського суду Львівської області від 20.12.2016 без змін, а апеляційної скарги приватної агрофірми «Дністер» без задоволення, з наступних підстав.

Судами встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2015 по справі № 914/1488/15 (яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016) з приватної агрофірми «Дністер» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 стягнуто заборгованість за договором № 08-08/12 від 08.08.2012 року у розмірі 136 666 грн. 34 коп., а саме: інфляційні нарахування - 118725 грн. 20 коп.; 3% річних - 17941 грн. 14 коп., та заборгованість за договором № 14-01/13 від 14.01.2013 року у розмірі 383 грн. 38 коп., а саме: інфляційні нарахування - 112 069 грн. 60 коп.; 3% річних - 11753 грн. 78 коп., неустойку за прострочення виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна - 260 000 грн. 00 коп..

Вказане рішення суду мотивоване тим, що внаслідок невиконання рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2014 року у справі № 914/378/14, яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015 фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (кредитор) обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення: за договором № 08-08/12 від 08.08.2012 року: інфляційні нарахування - 118 725,20 грн.; 3% річних -17 941,14 грн.;та за договором № 14-01/13 від 14.01.2013 року: інфляційні нарахування -118 540,80 грн.; 3% річних -12 747,68 грн.; пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 64 063,40 грн.;

Також, судом застосовано наслідки спливу позовної давності та відмовлено позивачу в стягненні суми пені в розмірі 78 204,32 грн., яка утворилася на підставі договору оренди спецтехніки № 08-08/12 від 08.08.2012 року, та застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити позивачу у стягненні суми пені в розмірі 64 063,40 грн., яка утворилася на підставі договору оренди спецтехніки № 14-01/13 від 14.01.2013 року.

Оскільки, сторонами не надано оригіналів належних та допустимих доказів, що підтверджують факт повернення майна, судом встановлено факт порушення відповідачем вимог ч. 1, 2 ст. 785 ЦК України, внаслідок чого у ПАФ "Дністер" виник обов'язок по сплаті фізичній особі - підприємецю ОСОБА_4 неустойки у вигляді подвійної орендної плати за весь період прострочення виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна, зокрема за договором № 08-08/12 від 08.08.2012 року пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 78 204,32 грн. та за договором № 14-01/13 від 14.01.2013 року - неустойки за прострочення виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна - 260 000,00 грн.

05.10.2016 до господарського суду Львівської області надійшла заява приватної агрофірми «Дністер» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2015 по справі № 914/1488/15.

Заявник, приватна агрофірма «Дністер» (відповідач), як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2015 зазначає, що при розгляді справи № 914/1488/15 відповідачем не було подано додаток №2 від 02.09.2013 до договору №14-01/13 від 14.01.2013, оскільки останній був переданий представником відповідача, адвокатом Котягіним А.С. слідчому Миколаївського ВП Стрийського ВП ГУМП капітану Охабській І.Я. для забезпечення повноти розгляду кримінального провадження №1201414025001423.

В подальшому договір про надання правової допомоги з адвокатом Котягіним А.С. був розірваний, а вищезазначені документи залишились в матеріалах кримінального провадження.

Заявник як на нововиявлену обставину посилається на те, що 30.08.2016 за клопотанням директора приватної агрофірми «Дністер» з матеріалів кримінального провадження №1201414025001423 повернуто оригінал договору №14-01/13 від 14.01.2013, а також додатки №1 та №2 до нього. Заявник стверджує, що про наявність та зміст додатку №2 від 02.09.2013 до договору №14-01/13 від 14.01.2013 представники приватної агрофірми «Дністер» дізналися 30.08.2016.

Також, заявник зазначає, що за умовами додатку №2 від 02.09.2013 до договору №14-01/13 від 14.01.2013 позивач був звільнений від сплати орендної плати за користування майном починаючи з 02.09.2013, тому подвійний розмір орендної плати в розмірі 260 000,00 грн., який стягнутий з відповідача рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2015 у справі № 914/1488/15 є безпідставним.

В силу вимог ст. 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (ч. 2 ст. 112 ГПК України).

Заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Відповідно до п.п.1,2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011р. №17 (далі Постанова) перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Істотні для справи обставини це ті факти, які мають значення для взаємовідносин сторін, що сперечаються. Ці факти існували на момент розгляду справи, але не були і не могли бути відомі ні заявнику, ні суду. Спір між сторонами був вирішений без їх урахування. Якщо б указані факти були відомі суду, що розглядав справу, то з їх урахуванням у справі було б ухвалено інше рішення.

Судами встановлено, що про існування додатку №2 до договору №14-01/13 від 14.01.2013 заявникові було відомо оскільки він був підписаний останнім.

Постановою Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.1981р. "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", зазначено, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини.

Враховуючи вищенаведене, обставини, на які посилається в заяві ПАФ «Дністер» не можуть вважатися новивиявленими, оскільки були відомі заявнику на час на час розгляду справи в суді першої інстанції при прийнятті рішення, яке скаржник просить переглянути за нововиявленими обставинами.

Як вбачається з тексту заяви ПАФ «Дністер», документи були подані Котягіним А.С. до правоохоронних органів 08.02.2016 року, в той час, як справа № 914/1488/15 розглядалась господарським судом впродовж 9 місяців і жодного разу про зазначений додаток № 2 до договору № 14-01/13 від 14.01.2013 року та на час розгляду справи в суді відповідач не заявляв, як і не заявляв про неможливість подання його до суду, що свідчить про те, що даний додаток № 2 до договору №14-01/13 від 14.01.2013 стороні спору було відомо.

Таким чином, висновок суду першої інстанцїі про те, що як на підставу перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, ПАФ «Дністер» посилається на новий доказ, який існував на момент прийняття рішення по справі, про який йому не могло бути не відомо (повинно було бути відомо) підлягає виключенню з мотивувальної частини, оскільки судом першої інстанції неправильно кваліфіковано додаток № 2 до договору №14-01/13 від 14.01.2013 як новий доказ. Новим є доказ, який виник після прийняття рішення, а сторона посилається на обставину, яка існувала на момент прийняття рішення і останній було відомо про її існування.

У відповідності до вимог п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що з урахуванням припису частини другої статті 104 ГПК не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

Отже, додаток № 2 до договору № 14-01/13 від 14.01.2013 року, на який посилається заявник, як на новивиявлену обставину, не є належним і допустимим доказом, існування нововиявлених обставин та їх істотність для розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга приватної агрофірми "Дністер" б/н від 26.12.2016 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Львівської області від 20.12.2016 залишенню без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення сплати судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтами (відповідач).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 112-114 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу приватної агрофірми "Дністер" б/н від 26.12.2016 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

Г.Т. Кордюк

Повний текст постанови виготовлений 30.01.2016