Рішення № 64533045, 17.01.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р.Справа № 925/1565/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Петрик І.О., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Агро ЛТД" до Приватного підприємства "Золотоніська птахофабрика" про стягнення 300 895,28грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 300895,28 грн. боргу за поставлений товар а саме: 268872,00 грн. основного боргу, 13502,72 грн. інфляційних, 16779,56 грн. пені та 1741,00 грн. 3% річних відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі - продажу № 21/03/2016 від 21.03.2016 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач неналежним чином виконав умови договорів купівлі продажу, а саме в повному обсязі не розрахувався за отриманий по договору товар.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

17.01.2017 р. відповідач подав суду відзив на позов в якому він визнав основний борг та відповідно ст. 233 Господарського кодексу України просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у звязку з тим, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі і стягнення надмірно великих штрафних санкцій може привести не тільки до погіршення фінансового становища відповідача, але й до можливості тимчасової зупинки діяльності підприємства.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав основний борг в сумі 268872,00 грн., та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

21 березня 2016 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Агро ЛТД" (далі - Позивач) та Приватним підприємством "Золотоніська птахофабрика" (далі - Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 21/03/2016 (далі -Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передавати у власність покупця ОСОБА_3 (будь-яка сільськогосподарська продукція, в тому числі макуха соєва, олія соєва), та інший ОСОБА_3 вказаний у видаткових накладних, а Покупець зобов'язується приймати цей ОСОБА_3 та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що асортимент, одиниця виміру, загальна кількість ОСОБА_3, що підлягають поставці за цим Договором, ціна за одиницю ОСОБА_3, визначаються у видаткових накладних.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що оплата вартості партії ОСОБА_3 проводиться Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий/поточний рахунок Постачальника в день отримання ОСОБА_3 у повному розмірі (100%).

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що Сторони домовилися, що всі оплати за ОСОБА_3 зараховуються по першій поставці, тобто в тій послідовності, в якій вони надійшли на підприємство в незалежності від призначення платежу. Тобто, всі оплати за ОСОБА_3 від Покупця спочатку закривають всі попередні неоплачені поставки, починаючи з першої неоплаченої поставки повністю.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що датою поставки ОСОБА_3 є дата, вказана у видатковій накладній.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що підписання видаткової накладної є підтвердженням прийняття ОСОБА_3 належної якості.

В період з 27.07.2016 року по 21.10.2016 року Позивач поставив Відповідачу ОСОБА_3 на загальну суму 268 872,00 (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) гривень.

Відповідач не оплатив ОСОБА_3 по наступним підписаним ним видатковими накладними:

1)від 27.07.2016 № 1069 на суму 68 530,00 грн.;

2)від 18.10.2016 № 2213 на суму 164 372,00 грн.;

3)від 21.10.2016 № 2250 на суму 35 970,00 грн.

Факт отримання Відповідачем ОСОБА_3 додатково підтверджується наступним товарно-транспортними накладними:

1)від 27.07.2016 №Р1069;

2)від 18.10.2016 №Р2213;

3)від 21.10.2016 №Р2250;

Факт отримання ОСОБА_3 та наявності простроченої заборгованості, також підтверджується підписаним Відповідачем актом звіряння за період з 01.07.2016 по 20.11.2016 рік.

Відповідач не оплатив отриманий фактично товар.

Станом на час розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 268 872,00 (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) гривень.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобовязання між сторонами виникли на підставі укладеного договору купівлі продажу № 21/03/2016 від 21.03.2016. Свої зобовязання за цим договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу товар, що підтверджується підписами та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2016 по 20.11.2016 рік.

Отже, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар на умовах договору купівлі продажу № 21/03/2016 від 21.03.2016р. є обґрунтованою, та такою, що підлягає до задоволення.

Крім того у відповідності до приписів ст.. 625 ЦК України позивач вправі вимагати сплати боргу з урахуванням інфляц3ійних та 3% річних. Розрахунок цих сум здійснено позивачем вірно і становить 13502,72 грн. та 1741,00 грн. відповідно.

Також позивач вправі вимагати сплати відповідачем пені у відповідності до приписів ст. 549 ЦК України та п.8.4 договору. Розрахунок пені здійснено позивачем вірно і її розмір становить 16779,56 грн.

Щодо клопотання відповідача про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, то суд виходить із наступного.

У відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України, при прийнятті рішення господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд, оцінивши доводи відповідача щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити тому, що його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 ГПК України та підставою для відмови в стягнення штрафних санкцій, які підлягають до стягнення.

З урахуванням викладеного, у відповідності до ст. ст. 549, 625 ЦК України та п. 8.2 -8.4 Договору відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі 16779,86 грн., інфляційні за весь час прострочки в розмірі 13502,72 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1741,00 грн. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявленій сумі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Золотоніська птахофабрика", (с. Ковтуни, Золотоніський район, Черкаська область, 19732, код 32908049) на користь "Вектор-Агро ЛТД", (вул. Чехова, 41, м. Городище, Черкаська область, 19500, код 39228163 268872,00 грн. основного боргу, 16779,56 грн. пені, 1741,00 грн. 3% річних, 13502,72 грн. інфляційних збитків та 4513,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.02.2017р.

СУДДЯ К.І.Довгань