Рішення № 64533009, 02.02.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2017 р. Справа № 924/1303/16Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до селянського товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней-Агрофірма "Маяк", м. Полонне

про стягнення 23582,20 грн. - шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 03.01.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №32 від 05.01.2017р. (у судовому засіданні 19.01.2017р.)

У судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 02.02.2017р., оскільки у судовому засіданні 19.01.2017р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 23582,20 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами, стверджуючи, що відповідач, в період часу з 01.04.2015р. по 12.05.2016р. без чинного дозволу на спеціальне водокористування, самовільно здійснив забір води в об'ємі 8361 куб.м. з підземного водоносного горизонту, чим порушив вимоги ст. ст. 44, 48 Водного кодексу України.

За розрахунком позивача, з посиланням на ст. 255.5.2 Податкового кодексу України та ОСОБА_2 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, розмір шкоди, внаслідок самовільного використання вод без наявності відповідного на те дозволу у загальному об'ємі 8361 куб.м., по тарифу 0,5641 грн./куб.м., становить 23582,20 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог. Також, представником позивача подано заяву, згідно якої, посилаючись на зазначення у позові скороченої назви відповідача - СТОВ "Маяк", вказує його повне найменування - селянське товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней-Агрофірма "Маяк". Крім того, подано заяву, в якій позивач конкретизує реквізити для стягнення шкоди.

Відповідач у поданому відзиві на позов та його представник у судовому засіданні 19.01.2017р. позовні вимоги визнав, заявивши відстрочку виплати шкоди строком на шість місяців, посилаючись на важке фінансове становище господарства.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проводилась перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів Селянським товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней-Агрофірма "Маяк", за результатами якої складено акт №137/02 від 23.09.2016р.

Актом встановлено, що у період з 01.04.2015р. по 12.05.2016р. включно підприємство здійснювало спеціальне водокористування за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, оскільки термін дії дозволу на спеціальне водокористування №002463 закінчився 31.03.2015р., чим порушено ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України.

Згідно інформаційної довідки СТОВ Агрофірма "Маяк" за період з 01.04.2015р. по 12.05.2016р. СТОВ Агрофірма "Маяк" використано 8361 м3 води. Довідка підписана генеральним директором СТОВ Агрофірма "Маяк" ОСОБА_3

За наслідками перевірки працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, згідно якого за період з 01.04.2015р. по 12.05.2016р. СТОВ Агрофірма "Маяк" використано 8361 м3 води, що склало 23582,20 грн. Розрахунок здійснений на підставі ОСОБА_2 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783.

13.10.2016р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області винесено постанову про закриття справи №262/02, згідно якої закрито провадження щодо генерального директора СТОВ "ВНП по розведенню свиней агрофірма "Маяк" ОСОБА_3 за ст. 48 КУпАП. У постанові зазначено, що за період з 01.04.2015р. по 12.05.2016р. включно СТОВ "ВНП по розведенню свиней агрофірма "Маяк", в особі генерального директора порушено право державної власності на води, а саме проводився забір підземної води з свердловин для забезпечення господарсько-питних потреб за відсутності дозволу на спеціальне водокористування (термін дії дозволу на спеціальне водокористування закінчився 31.03.2015р., на момент перевірки представлено дозвіл на спеціальне водокористування №1151 від 13.05.2016р.).

У листі №4706/06 від 27.10.2016р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила СТОВ агрофірма "Маяк" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного використання вод без наявності відповідного на те дозволу, у розмірі 23582,20 грн.

Дослідивши надані докази, оцінивши їх в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.

Статтею 5 цього Закону визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).

В ст. 66 Конституції України встановлено, що кожний зобов'язаний не заподіювати шкоду природі.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Відповідно до п. 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р. (далі - Положення), Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема, вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження (п. 6.4 Положення).

Згідно з п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, під актом перевірки слід розуміти документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Пунктом 4.13 зазначеного Порядку визначено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

У відповідності до п.4.19 вказаного нормативно-правого акта в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

Статтею 44 Водного кодексу України встановлено обов'язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

У ст.49 Водного кодексу України зазначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Отже, відповідно до норм природоохоронного законодавства спеціальне водокористування можливе лише у разі наявності у суб'єкта господарювання відповідного дозвільного документа.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив забір води з підземного водоносного горизонту за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що підтверджено актом перевірки. Результати перевірки Держекоінспекції у Хмельницькій області відповідачем не оскаржувалися, більше того, у судовому засіданні та у відзиві на позов відповідач визнав позовні вимоги. Отже, вина відповідача у заборі 8361 м3 води у період з 01.04.2015р. по 12.05.2016р. за відсутності відповідного дозволу є доведеною.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулами, встановленими у ОСОБА_2 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783.

Розрахунок розміру відшкодування збитків здійснено за період з 01.04.2015р. по 12.05.2016р., за формулою 23 ОСОБА_2, при цьому взято такі показники як об'єм води, що використаний за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 255.5.2 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписи вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдану державі шкоду внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в повному обсязі. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування висновків акту перевірки, розрахунку розміру шкоди. Не надано також і доказів відшкодування в добровільному порядку такої шкоди. Натомість, відповідачем позовні вимоги визнано.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги те, що відповідач позовні вимоги визнав повністю, а також те, що позов обгрунтований матеріалами справи, відповідає чинному законодавству, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У клопотанні відповідача про відстрочку виконання рішення строком на шість місяців суд відмовляє з огляду на наступне: пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду під час прийняття рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення. Мотивуючи своє клопотання, відповідач посилався на важке фінансове становище. Однак, будь-яких доказів на підтвердження свого матеріального стану відповідачем не надано, що не позбавляє його права звернутися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, в порядку ст. 121 ГПК України, з наданням відповідних доказів.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до селянського товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней-Агрофірма "Маяк", м. Полонне про стягнення 23582,20 грн. - шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, задовольнити.

Стягнути із селянського товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней-Агрофірма "Маяк" (м. Полонне, вул. Лесі Українки, 184; код 03789324) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, для зарахування за наступними реквізитами: одержувач коштів Полонська міська об'єднана територіальна громада, р/р 33111331700657, код класифікації доходів 24062100, код одержувача 37993254, МФО 815013, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Хмельницькій області) 23582,20 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні 20 коп.) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Видати наказ.

Стягнути із селянського товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней-Агрофірма "Маяк" (м. Полонне, вул. Лесі Українки, 184; код 03789324) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. І.Франка, 2/2; код 38045514) 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 06 лютого 2017 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи;

2 - позивачу,

3 - відповідачу (м. Полонне, вул. Лесі Українки, 184).