Рішення № 64532874, 02.02.2017, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року Справа № 923/1247/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллана", м. Миколаїв

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕСКО ЮКРЕЙН", смт. Любимівка Каховського району Херсонської області

про стягнення 1486346,34 грн

представники сторін в засідання суду не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еллана" (позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕСКО ЮКРЕЙН" (відповідач) про стягнення 1486346,34 грн, з яких - 1286950,02 грн основного боргу, 16649,42 грн 3% річних, 54051,90 грн втрат від інфляції та 128695,00 грн пені.

Ухвалами від 08.12.2016, 22.12.2016 та 17.01.2017 розгляд справи відкладався. До того ж, останньою ухвалою було продовжено строк вирішення спору.

Позивач в засідання суду не прибув, надіславши 01.02.2017 заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача 1109102,22 грн, з яких - 872220,83 грн основного боргу, 20969,39 грн 3% річних, 77217 грн втрат від інфляції та 138695 грн пені, посилаючись на те, що після порушення провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість. Оскільки вищевказана заява не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронюваних законом їх прав, суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи вищезазначену заяву позивача.

З огляду на викладене, має місце нова ціна позову 1109102,22 грн, в межах якої вирішується спір між сторонами.

Відповідач в засідання суду не прибув і витребуваних судом доказів не надав з невідомих причин, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому ухвали від 17.01.2017 про відкладення розгляду справи на 02.02.2017. Ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) - смт. Любимівка Каховського району Херсонської області вул. Мелітопольська 4А.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

В зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Між сторонами було укладено такі договори поставки соняшника урожаю 2015 року:

-Договір № П16275 від 03.06.2015 про поставку 24480 кг соняшника на суму 272167, 42 грн;

-Договір № П16276 від 03.06.2015 про поставку 34090 кг соняшника на суму 379517,83 грн;

- Договір № П16277 від 03.06.2015 про поставку 20860 кг соняшника на суму 234983,94грн;

- Договір № П16278 від 03.06.2015 про поставку 35150 кг соняшника на суму 390393,48 грн;

-Договір № П16279 від 03.06.2015 про поставку 34750 кг соняшника на суму 385173,17 грн;

-Договір № П16280 від 08.06.2015 про поставку 11490 кг соняшника на суму 127711,36 грн;

-Договір № П16281 від 10.06.2015 про поставку 22420 кг соняшника на суму 256036,40 грн;

- Договір № П16282 від 10.06.2015 про поставку 22200 кг соняшника на суму 238511,26 грн.

Відповідно до п. 1.1 договорів, Позивач (постачальник) прийняв зобов'язання поставити і передати у власність Відповідача (покупця) соняшник урожаю 2015року, Відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити вартість соняшника.

Ціна товару зазначена в п. 3.1 договорів. Пунктом 8.1 договорів передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання вищевказаних договорів Постачальник здійснив поставку товару загальною кількістю 205,440т., що підтверджується:

1)товарно-транспортними накладними:

- 682259 від 03.06.2016 року кількість 24,480 тон;

- 682260 від 03.06.2016 року кількість 17,090 тон;

- 682258 від 03.06.2016 року кількість 17,000 тон;

- 682261 від 03.06.2016 року кількість 20,860 тон;

- 682262 від 04.06.2016 року кількість 16,960 тон;

- 682892 від 04.06.2016 року кількість 18,190 тон;

- 682894 від 05.06.2016 року кількість 17,550 тон;

- 682893 від 05.06.2016 року кількість 17,200 тон;

- 682895 від 08.06.2016 року кількість 11,490 тон;

- 682897 від 10.06.2016 року кількість 22,420 тон;

- 682896 від 10.06.2016 року кількість 22,200 тон.

2)Видатковими накладними:

-№РН-0000175 від 03.06.2016 року на загальну суму 272167,42 грн. за 24,480 тон (ТТН 682259 від 03.06.2016 року);

-№РН-0000176 від 03.06.2016 року на загальну суму 379517,83 грн. за 34,090 тон (ТТН 682260 від 03.06.2016 року, ТТН 682258 від 03.06.2016року);

-№РН-0000177 від 03.06.2016 року на загальну суму 234983,94грн. за 20,860 тон (ТТН 682261 від 03.06.2016року);

-№РН-0000178 від 04.06.2016 року на загальну суму 390393,48грн. за 35,150 тон (ТТН 682262 від 04.06.2016року, ТТН 682892 від 04.06.2016року);

-№РН-0000179 від 05.06.2016 року на загальну суму 385173,17грн. за 34,750 тон (ТТН 682894 від 05.06.2016року, ТТН 682893 від 05.06.2016року);

-№РН-0000183 від 08.06.2016 року на загальну суму 127711,36 грн. за 11,490 тон (ТТН 682895 від 08.06.2016року);

-№РН-0000188 від 11.06.2016 року на загальну суму 256036,40 грн. за 22,420 тон (ТТН 682897 від 10.06.2016року);

-№РН-0000189 від 11.06.2016 року на загальну суму 238511,26 грн. за 22,200 тон (ТТН 682896 від 10.06.2016року).

Товар за видатковими накладними отримані відповідачем в особі ОСОБА_1 згідно довіреностей №318 від 03.06.2016 року, №319 від 03.06.2016 року, №320 від 03.06.2016 року, №321 від 03.06.2016 року, №322 від 03.06.2016 року, №326 від 08.06.2016 року, та ОСОБА_2 №328 від 10.06.2016 року, №329 від 10.06.2016 року на отримання від ТОВ "Еллана" цінностей за вищевказаними договорами поставки.

На виконання п.5.1 Договору позивачем при надані видаткових накладних надавалися рахунки фактури в яких було визначено асортимент, кількість, ціна товару, загальна сума поставки, а саме:

-рахунок - фактура № СФ-0000177 від 03.06.2016 року на суму 272 167,42 грн;

-рахунок - фактура № СФ-0000178 від 03.06.2016 року на суму 379 517,83 грн;

-рахунок - фактура № СФ-0000179 від 03.06.2016 року на суму 234 983,94 грн;

-рахунок - фактура № СФ-0000180 від 04.06.2016 року на суму 390 393,48 грн;

-рахунок - фактура № СФ-0000181 від 05.06.2016 року на суму 385 173,17 грн;

-рахунок - фактура № СФ-0000185 від 08.06.2016 року на суму 127 711,36 грн;

-рахунок - фактура № СФ-0000191 від 11.06.2016 року на суму 256 036,40 грн;

-рахунок - фактура № СФ-0000192 від 11.06.2016 року на суму 238 511,26 грн.

Відповідно до п. 5.1 договорів відповідач зобов'язаний був здійснити оплату отриманого товару протягом 3 банківських днів після прийняття товару.

Проте, Відповідачем оплата по договорам поставки здійснена з порушенням встановлених Договорами строків та лише частково.

- Так, станом на день звернення з позовом, за договором № П16275 від 03.06.2015р. про поставку 24480 кг соняшника на суму 272 167, 42 грн. борг сплачено платіжним дорученням №1567 від 08.06.2016 на суму 170 000,00грн; платіжне доручення №1611 від 30.06.2016 на суму 102167,42грн;

- за договором № П16276 від 03.06.2015р. про поставку 34090 кг соняшника на суму 379517,83 грн. борг сплачено платіжним дорученням №1630 від 07.07.2016 на суму 100 000,00грн;

- за договором № П16277 від 03.06.2015р. про поставку 20860 кг соняшника на суму 234983,94грн. борг сплачено платіжним дорученням №1565 від 08.06.2016 на суму 174983,94грн; платіжне доручення №1548 від 07.06.2016 на суму 60000грн;

- за договором № П16278 від 03.06.2015р. про поставку 35150 кг соняшника на суму 390393,48 грн. борг сплачено платіжним дорученням №1547 від 07.06.2016 на суму 390393,48грн;

- за договором № П16279 від 03.06.2015р. про поставку 34750 кг соняшника на суму 385173,17 грн. - оплата відсутня;

- за договором № П16280 від 08.06.2015р. про поставку 11490 кг соняшника на суму 127711,36 грн. - оплата відсутня;

- за договором № П16281 від 10.06.2015р. про поставку 22420 кг соняшника на суму 256036,40 грн. - оплата відсутня;

- за договором № П16282 від 10.06.2015р. про поставку 22200 кг соняшника на суму 238511,26 грн. - оплата відсутня.

Станом на 15.11.2016 заборгованість відповідача за вищезазначеними договорами становила.

Після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив заборгованість:

- за договором № П16280 сплачено 127711,36 грн платіжним дорученням від 14.12.2016 № 770,

- за договором № П16276 сплачено 279517,83 грн платіжним дорученням від 14.12.2016 № 768,

- за договором № П16281 сплачено 7500 грн платіжним дорученням від 16.01.2017 № 914.

Таким чином, заборгованість відповідача за договорами станом на 25.01.2017 становить 872220,83 грн, у зв'язку з чим позивачем було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути 872220,83грн основного боргу.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладені між сторонами договори поставки з моменту їх укладення набирають силу закону. Вони є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Доказів перерахування боргу в сумі 872220,83 грн, як і будь-яких заперечень проти позову, відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, нараховано 20969,39 грн 3% річних, 77217 грн втрат від інфляції .

Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що 3 % річних та втрати від інфляції нараховано вірно, тому позовні вимоги про стягнення 20969,39 грн 3% річних та 77217 грн втрат від інфляції підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 138695 грн пені за затримку оплати вартості товару, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платником і одержувачем грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань врегульовано ч.2 ст.343 ГК України та спеціальним Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, відповідно до яких

за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів пеню в розмірі, зазначеному в договорі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Укладаючи вищезазначені договори поставки, сторони пунктом 7.3 передбачили, що у випадку прострочення оплати товару покупець сплачує неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення але не більше 10% від загальної вартості товару.

Позивач відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог нарахував 197540,95 грн пені, але згідно з умовами п. 7.3 договорів просить стягнути з відповідача 10% від загальної вартості товару - 138695 грн.

Здійснивши перевірку правильності нарахувань пені, суд дійшов висновку, що він має помилки та додає свій розрахунок, виконаний за допомогою калькулятора підрахунку штрафних санкцій системи "Ліга":

Сума заборгованостіПеріод простроченняСума пені102167,42 накладна № РН-000017509.06.2016 - 09.12.201615849,91279517,83 накладна № РН-000017609.06.2016 - 09.12.201643363,45385173,17 накладна № РН-000017909.06.2016 - 09.12.201659754,46127711,36 накладна № РН-000018314.06.2016 - 13.12.201619575,43494547,66 накладні № РН-0000188 та РН-000018916.06.2016 - 16.12.201675965,76Всього - 1389117,44 Всього - 214509,01Таким чином, розмір пені становить 214509,01 грн, але 10% від загальної вартості товару (1389117,44 грн) становить 138911,74 грн.

Таким чином, за здійсненим судом розрахунком, сума пені 138911,74 грн є більшою, ніж така, яка заявлена позивачем.

Проте, відповідно до правових норм ГПК України, суд позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог, тобто у даному випадку самостійно стягнути суму пені, яка перевищує суму, яка заявлена позивачем до стягнення.

З огляду на викладене, вимога щодо стягнення суми пені у розмірі 138695 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1486346,34 грн, тому повинен був сплатити відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" 1,5%*1486346,34=22295,20 грн.

Позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення від 15.11.2016 № 909 про сплату 22258,32 грн судового збору. Таким чином, позивачем при зверненні з позовом було недоплачено 36,88 грн судового збору. Факт недоплати судового збору був встановлений судом за результатами розгляду справи.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою він просить стягнути з відповідача 1109102,22 грн. Сума судового збору, яку позивач повинен сплатити за розгляд справи з такою ціною позову становить 1,5%*1109102,22=16636,53 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу підлягає поверненню з держбюджету 22258,32грн - 16636,53 грн=5621,79 грн судового збору.

Витрати зі сплати 16636,53 грн судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК україни.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕСКО ЮКРЕЙН" (смт. Любимівка Каховського району Херсонської області вул. Мелітопольська 4А, код 36845941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллана" (м. Миколаїв вул. Кірова 238, оф. 423, код 37519079) 872220,83 грн основного боргу, 20969,39 грн 3% річних, 77217 грн втрат від інфляції, 138695 грн пені та 16636,53 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Еллана" (м. Миколаїв вул. Кірова 238, оф. 423, код 37519079) 5621,79грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 15.11.2016 № 909, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 923/1247/16.

Суддя В.П.Ярошенко