Рішення № 64532635, 06.02.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2017 р.Справа № 916/3054/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Кубишко Х.М.

розглянувши справу №916/3054/16

за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України

до відповідача ОСОБА_1 підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго

про стягнення 1 554 562,76 грн.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 01.02.2016р. №178

Суть спору: ПАТ „НАК „Нафтогаз України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягання з КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго 1 554 562,76грн., з яких 841 459,42 грн. пеня, 669 191,49 грн. інфляційні, 43 911,85 грн. 3 % річних, з підстав неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором на купівлю-продаж природного газу від 17.12.2014р. №4030/15-БО-23.

У відзиві на позов від 03.01.2017р. за вх.№17/17 відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, а у випадку визнання наведених у даному відзиві обставин недостатніми для відмови у задоволенні позовних вимог, задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

При цьому, відповідач посилається на відсутність вини у несвоєчасній та неповній оплаті, оскільки 18.06.2014р. постановою КМУ №217 затверджений Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, яким встановлений новий порядок проведення розрахунків з НАК „Нафтогаз України. Вказаний порядок полягає у тому, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, починаючи з жовтня 2014р. щомісячно затверджує Реєстри нормативів перерахування уповноваженим банком коштів з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання теплопостачальних підприємств на такі ж рахунки постачальника природного газу. Тобто, зазначеними реєстрами на кожен місяць встановлюється відсоток щоденного перерахування коштів з рахунку КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго на рахунок НАК Нафтогаз України. Вказані обставини позбавило теплопостачальні організації можливості самостійно проводити розрахунки з постачальником природного газу, що і стало причиною утворення заборгованості, на яку позивач здійснив нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені. Отже, оскільки розрахунки з НАК Нафтогаз України проводились у порядку, визначеному Постановою КМУ №217, та в розмірі, встановленими Реєстрами нормативів, положення яких є обовязковими, як для КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго, так і для НАК Нафтогаз України, несвоєчасні та неповні розрахунки, проведені за період з жовтня по грудень 2015 року, відбулися не з його з вини, що виключає можливість проводити з боку позивача нарахування пені та застосовувати заходи відповідальності, передбачені ст. 625 ЦК України.

Також відповідач звертає увагу суду на невідповідність здійснених позивачем розрахунків розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат положенням чинного законодавства України

Зокрема, щодо нарахування позивачем пені у розмірі 841 459,42 грн. відповідач зазначає, що її розрахунок здійснено по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період. Однак, при проведенні розрахунку позивачем безпідставно віднесено до днів прострочки заборгованості дні, в які здійснювалася її часткова сплата, а також розрахунки пені за зобовязаннями січня, лютого 2015 року з 15 числа, здійснені з порушенням вимог ч.5 ст. 254 ЦК України. Згідно з контррозрахунком пені, який здійснений самим відповідачем, розмір пені становить 590 291, 98 грн.

Заперечуючи проти нарахування 3% річних та інфляційних втрат відповідач посилається на те, що при визначенні розміру 3% річних позивачем безпідставно віднесено до днів прострочки заборгованості дні, в які здійснювалася її часткова сплата, що не узгоджується із положеннями п. 1.4., п.1.9. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14. При визначенні розміру 3% річних порушені вимоги ст. 253 ЦК України, ч. 5 ст. 254 ЦК України, а саме, розрахунок проводився з 15-го числа, числа, тоді, коли дана дата припадала на вихідний день (зобовязання січня, лютого, жовтня 2015 року). При визначенні втрат від інфляції не були враховані положення п. 1.9., п.3.2. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14. Згідно з контр розрахунком, який здійснений самим відповідачем, розмір 3% річних становить 31130,58 грн., розмір інфляційних втрат становить 279330,22 грн.

Окрім того, відповідач, з посиланням на вимоги ч. 3 ст. 7 Закону України № 1730 Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, який прийнятий 03.11.2016р. та набрав чинності 30.11.2016р., вважає, що у позивача відсутнє право здійснювати нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

У клопотанні про зменшення розміру пені відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої пені до 1 грн. та звільнити відповідача від сплати судового збору, з посиланням при цьому на те, що підприємство відповідача створено з метою виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, 97 % споживачів якої є населення та бюджетні установи, що свідчить про відсутність інших доходів у підприємства.

Фінансові звіти, які надані відповідачем свідчать про збитковість підприємства. Крім того, починаючи з жовтня 2014р. КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго законодавчо обмежено у можливості регулювати напрями витрачання коштів, що надходять від споживачів, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014. „Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу Національно комісією щомісячно встановлюється норматив розподілу коштів, що надійшли на рахунки зі спеціальним режимом використання при якому більшість коштів, а й періодично і 100 %, у автоматичному порядку перераховується на користь НАК „Нафтогаз України, що підтверджується постановами Національної комісії № 1054 від 30.12.2014р., № 222 від 26.02.2015р. та № 1892 від 27.10.2015р. При цьому, встановлені нормативи розподілу не лише позбавляють підприємство можливості акумулювати кошти з метою фінансування витрат в міжопалювальний період, але і не дозволяють здійснювати своєчасні та в повному обсязі розрахунки з іншими контрагентами (електроенергія, вугілля, паливно-мастильні матеріали, вода тощо), а також своєчасно сплачувати податки, виплачувати заробітну плату працівникам.

Відповідач у вказаному клопотанні також стверджує про те, що через дію одноставкових тарифів на теплову енергію та в цілому через існуючі обмеження у веденні господарської діяльності КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго, з метою мінімізації витрат в міжопалювальний період, він на протязі вже двох років вимушений перейти на чотириденний робочий тиждень, а також скоротити заходи по підготовці до наступного опалювального сезону до мінімуму, що аж ніяк не сприяє стабільній роботі підприємства не лише зараз, але і протягом наступного опалювального сезону.

Примусове стягнення штрафних санкцій, на думку відповідача, спричинить вилучення з господарського обороту КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго грошових коштів, що позбавить можливості закупки нових обсягів природного газу для виробництва теплової енергії споживачам, а також позбавить можливості проводити розрахунки за поставлений природний газ у поточному році, здійснювати роботи по забезпеченню безаварійного та безперебійного теплопостачання, підтримці мережі у працездатному стані, що призведе до зриву опалювального сезону.

У поясненнях від 26.12.2016р. за вх.№31291/16 11.01.2017р. позивач не погоджується із запереченнями відповідача щодо списання штрафних санкцій відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (далі - Закон) та зазначає, що оскільки на даний час реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, не сформований, то відповідач не включений до такого реєстру, що в свою чергу виключає можливість списання заборгованості.

У клопотанні від 27.01.2017р. за вх.№2-490/17 відповідач просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, з посиланням при цьому на те, що набрання чинності Законом України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії призвело до скасування правової підстави для проведення нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат та припинення зобовязання відносно їх сплати, що дозволяє зробити висновок про припинення існування предмету спору.

У поясненнях по справі від 02.02.2017р. за вх.№2-619/17 відповідач просить суд припинити провадження у справі, з посиланням при цьому на те, що Законом України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії встановлено, що формування Реєстру і включення до нього теплопостачального підприємства є обовязковим для врегулювання заборгованості, яка визначена в ст.1 Закону, що жодним чином не стосуються заборгованості, яка є предметом спору, а тому помилковим є твердження позивача про обовязковість включення відповідача до Реєстру для вирішення питання з пенею, інфляційними та 3% річних, які є предметом позову.

Ухвалою від 26.12.2016р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 25.01.2017р. у звязку із задоволенням відповідного клопотання позивача. Також строк вирішення спору продовжений господарським судом на 15 днів у звязку із задоволенням відповідного клопотання відповідача, про що 11.01.2017р. винесено відповідну ухвалу.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 27.01.2017р., до 03.02.2017р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

17.12.2014р. між ПАТ НАК „Нафтогаз України (продавець) і ТОВ „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго (покупець) укладений договір на купівлю-продаж природного газу №4030/15-БО-23, згідно з яким продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК „Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно з п.1.2. договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (далі споживачам покупця).

Згідно п.п.3.3.,3.4. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Покупцем у відповідному місці поставки встановлюється шляхом складання обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.4.1 договору кількість газу, яка подається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.

Згідно з п.п.5.1-5.3 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються повноважним державою владою України органом. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 5 900,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними та розподільчими трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34грн., всього з ПДВ 440,04грн.

До сплати за 1000 куб.м, газу 6 384,70грн., крім того ПДВ - 20% -1 276,94 грн., всього з ПДВ 7 661,64 грн. У разі зміни уповноваженим органом ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обовязковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем включно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оплата за газ здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховуються як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоди, що перерахування коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обовязковим. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання покупця надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного газу, покупець зобовязується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання п.6.1 договору (п.6.3 договору).

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2.за невиконання або неналежне виконання договірних зобовязань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України та договором. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежувати поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 договору від зобовязаний сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розділом ХІ договору передбачено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №1 від 19.02.2015р. до договору №4030/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 17.12.2014р. сторонами внесені зміни у п.5.2. ст.5 договору, а саме встановлено, що ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 лютого 2015 року становить 5 700,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними та розподільчими трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34грн., всього з ПДВ 440,04грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6 180,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 236,14 грн., усього з ПДВ - 7 416,84 грн.

Додатковою угодою №2 від 27.03.2015р. до договору №4030/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 17.12.2014р. сторонами внесені зміни у п.5.2. ст.5 договору, а саме встановлено, що ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 березня 2015 року становить 8 900,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними та розподільчими трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34грн., всього з ПДВ 440,04грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 9 444,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 888,94 грн., усього з ПДВ 11 333,64грн.

Додатковою угодою №3 від 30.04.2015р. до договору №4030/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 17.12.2014р. сторонами внесені зміни у п.5.2. ст.5 договору, а саме встановлено, що ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 квітня 2015 року становить 7 200,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними та розподільчими трубопроводами 656,20 грн., крім того ПДВ 20% - 131,24грн., всього з ПДВ 787,44грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 8 000,20грн., крім того ПДВ - 20% - 1 600,04грн., усього з ПДВ - 9 600,24грн.

Додатковою угодою №4 від 29.05.2015р. до договору №4030/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 17.12.2014р. сторонами внесені зміни у п.5.2. ст.5 договору, а саме встановлено, що ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 травня 2015 року становить 6 810,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними та розподільчими трубопроводами 656,20 грн., крім того ПДВ 20% - 131,24грн., всього з ПДВ 787,44грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 7 602,40грн., крім того ПДВ - 20% - 1 520,48грн., усього з ПДВ - 9 122,88грн.

Додатковою угодою №5 від 30.06.2015р. до договору №4030/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 17.12.2014р. сторонами внесені зміни у п.5.2. ст.5 договору, а саме встановлено, що ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 червня 2015 року становить 6 600,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними та розподільчими трубопроводами 656,20 грн., крім того ПДВ 20% - 131,24грн., всього з ПДВ 787,77грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 7 388,20грн., крім того ПДВ - 20% - 1 477,64 грн., усього з ПДВ - 8 865,84грн.

Додатковою угодою №6 від 29.07.2015р. до договору №4030/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 17.12.2014р. сторонами внесені зміни у п.5.2. ст.5 договору, а саме встановлено, що ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 липня 2015 року 6 600,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними трубопроводами 435,20 грн., крім того ПДВ 20% - 87,04грн., всього з ПДВ 522,24грн., тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами 228,30грн. ( в т.ч. вартість газу на виробничо-технологічні вироби та власні потреби, що враховано в структурі тарифу з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, встановленого постановою НКРЕКП), крім того ПДВ 20% - 45,66грн., всього з ПДВ 273,96грн. Всього вартість транспортування складає 663,50, крім того ПДВ 20% - 132,70грн., всього з ПДВ 796,20грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 7 395,50грн., крім того ПДВ - 20% - 1 479,10грн., усього з ПДВ -8 874,60грн.

Додатковою угодою №7 від 19.10.2015р. до договору №4030/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 17.12.2014р. сторонами внесені зміни у п.п. 5.1, 5.2., 5,3 ст.5 договору, а саме встановлено, що ціна на природній газ розміщується на офіційному веб-сайті продавця. Тарифи на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами установлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 жовтня по 31 жовтня 2015 року становить 6 600,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними та розподільчими трубопроводами 689,10 грн., крім того ПДВ 20% - 137,82грн., всього з ПДВ 826,92грн. В структурі тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 7 421,10грн., крім того ПДВ - 20% - 1 484,22грн., усього з ПДВ 8 905,32грн. Ціна на природний газ на наступні періоди розміщуються на офіційному веб-сайті продавця та зазначають в окремій додатковій угоді. У разі зміни на офіційному веб-сайті продавця цін та газ, та/або зміни НКРЕКП тарифів на його транспортування і розподіл вони є обовязковими за цим договором з моменту введення їх в дію. У разі, якщо покупець не погоджується на відповідні зміни, він має право змінити постачальника (продавця) відповідно до порядку, передбаченого Законом України „Про ринок природного газу.

Додатковою угодою №8 від 22.10.2015р. до договору №4030/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 17.12.2014р. сторонами внесені зміни у п. 3.4 ст.3 договору, а саме встановлено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газорозподільному/газовидобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. У разі, якщо покупець не надає або несвоєчасно надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактично використання газу встановлюється відповідно до даних газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства, а вартість газу розраховується продавцем відповідно до умов, зазначених в пункті 5.2. У разі, якщо при складанні/підписанні акту приймання-передачі природного газу у сторін виникають розбіжності щодо вартості газу, переданого за договором, сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства, а варість газу розраховується продавцем відповідно до умов, зазначених в пункті 5.2.

Крім того, додатковою угодою №8 сторони дійшли згоди викласти п.5.2 у наступний редакції: „Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 листопада 2015 року становить 6 469,63грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними та розподільчими трубопроводами 689,10 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 826,92грн. В структурі тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 7 288,12грн., крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ 8 745,74грн.

Додатковою угодою №9 від 02.11.2015р. до договору №4030/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 17.12.2014р. сторони дійшли згоди викласти п.6.3 договору у наступній редакції: „Оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуванням вимог ст. 19-1 Закону України „Про теплопостачання та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджують, що при перерахування коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обовязковим. У разі якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобовязується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 договору.

Додатковою угодою №10 від 02.12.2015р. до договору №4030/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 17.12.2014р. сторонами внесені зміни у п.5.2. ст.5 договору, а саме встановлено, що ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 грудня 2015 року становить 6 474,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними та розподільчими трубопроводами 689,10 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 826,92грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 7 292,58грн., крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ 8 751,10грн.

Поряд з цим, судом встановлено, що на виконання умов договору у 2015 році позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 13 135 258,33 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

актом від 31.01.2015р. на суму 2 726 517,18 грн.,

актом від 28.02.2015р. на суму 2 481 333,49 грн.,

актом від 31.03.2015р. на суму 2 982 368,03грн.,

актом від 31.04.2015р. на суму 112 034,80грн.,

актом від 31.10.2015р. на суму 576 788,67грн.,

актом від 30.11.2015р. на суму 1 518 908,34 грн.,

актом від 31.12.2015р. на суму 2 737 307,82 грн.

В свою чергу відповідач за поставлений позивачем природний газ розрахувався в повному обсязі, але з порушенням строків, вставлених умовами укладеного між сторонами договору, а саме:

по акту від 31.01.2015р. відповідач фактично розрахувався 01.04.2015р.,

по акту від 28.02.2015р. відповідач фактично розрахувався 19.05.2015р.,

по акту від 31.03.2015р. відповідач фактично розрахувався 20.10.2015р.,

по акту від 31.04.2015р. відповідач фактично розрахувався 20.10.2015р.

По актам від 30.10.2015р., 30.11.2015р. 31.12.2015р. розрахунки здійснені відповідачем у вставлені договором строки.

За порушення строків оплати природного газу позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 841459,42 грн., 3% річних в сумі 43911,85 грн. та інфляційні втрати в сумі 669191,49 грн. та 04.11.2016р. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних.

10.11.2016р. за вх.№3269/16 господарським судом Одеської області одержаний позов ПАТ „НАК „Нафтогаз України, а 11.11.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів:

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір купівлі-продажу природного газу, згідно з яким позивач зобовязався передати у власність відповідачу природний газ, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити цей природний газ з остаточним розрахунком до 14 го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив бо виконання зобовязання або не виконав його у строк, вставлений договором або законом.

Як вище встановлено господарським судом, зобовязання щодо оплати поставленого позивачем газу виконані відповідачем із порушенням вставлених договором стоків, а саме: газ, який поставлений позивачем у січні 2015 року на загальну суму 2 726517,18 грн. оплачений відповідачем у повному обсязі 01.04.2015р.; газ, який поставлений позивачем у лютому 2015 року на загальну суму 2481333,49 грн., оплачений відповідачем у повному обсязі 19.05.2015р.; газ, який поставлений позивачем у березні 2015 року на загальну суму 2982368,03 грн., оплачений відповідачем у повному обсязі 20.10.2015р.; газ, який поставлений позивачем у квітні 2015 року на загальну суму 112034,80 грн., плачений відповідачем 20.10.2015р.

Згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення (ч.1,ч.3 ст. 549 ЦК України)

В силу вимог ч.1 ст. 546 ЦК України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобовязання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч.1,2 ст. 551 ЦК України).

В укладеному договорі сторонами встановлено, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 договору (умови щодо оплати поставленого позивачем газу) відповідач зобовязаний сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем за зобовязаннями січня, лютого, березня, квітня 2015р., розмір нарахованої відповідачу пені становить 841459,42 грн.

В свою чергу відповідачем здійснений контррозразунок пені за зобовязаннями січня, лютого, березня, квітня 2015р., згідно з яким розмір пені становить 590 291,98 грн.

При цьому, як встановлено господарським судом, така різниця у розмірі пені, полягає у тому, що позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається до періоду часу, за який здійснюється стягнення пені. Відповідні розяснення містяться у п.1.8. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань.

Також пеня за зобовязаннями січня, лютого 2015р., розрахована позивачем з 15 числа, тоді, коли дана дата припадала на вихідний день, що в свою чергу не відповідає вимогам ч.5 ст. 254 ЦК України, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За огляджу на вищевикладене, господарський суд вважає, що контр розрахунок пені, який здійснений відповідачем відповідає обставинам справи щодо пророчення відповідача та вимогам законодавства щодо нарахування пені, а тому саме цей контррозразунок пені приймається уваги господарським судом.

Таким чином загальна сума пені за договором, яка є обґрунтованою в межах даного позову, становить 590 291,98 грн.

Відповідно ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), які підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Згідно з розясненнями, що містяться у п.3.17.4 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р.№18 „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що обставини, які викладені відповідачем у клопотанні в якості підстав зменшення розміру пені, заслуговують на увагу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованої відповідачу пені у 10 разів до 59 029, 20 грн.

За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача пені частково задовольняється господарським судом.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем за зобовязаннями січня-квітня 2015р., та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 43911,85 грн., свідчить, що позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається до періоду часу, за який здійснюється стягнення 3% річних, а також не враховані вимоги ч.5 ст. 254 ЦК України.

Поряд з цим контррозрахунок 3% річних, який здійснений відповідачем, із врахуванням вищевказаних зауважень, та згідно з яким розмір 3% річних становить 31130,58 грн., перевірений господарським судом та встановлено невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

За таких обставин господарським судом самостійно здійснений розрахунок 3% річних, згідно з яким розмір 3% річних становить 34670,66 грн. і саме в цьому розмірі позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних задовольняються господарським судом.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів1999370.6416.02.2015 - 16.02.201513 %164.331972585.9418.02.2015 - 18.02.201513 %162.131917208.3721.02.2015 - 22.02.201523 %315.161841942.5825.02.2015 - 25.02.201513 %151.391735182.6028.02.2015 - 01.03.201523 %285.241145320.5603.03.2015 - 03.03.201513 %94.14989165.2907.03.2015 - 09.03.201533 %243.90987025.6511.03.2015 - 12.03.201523 %162.25968086.2314.03.2015 - 15.03.201523 %159.14476291.9620.03.2015 - 22.03.201533 %117.44460143.7124.03.2015 - 25.03.201523 %75.64345460.1228.03.2015 - 29.03.201523 %56.79 Всього за січень 2015р.: 1987,55грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів2481333.4916.03.2015 - 31.03.2015163 %3263.122199073.0203.04.2015 - 05.04.201533 %542.242044725.0308.04.2015 - 09.04.201523 %336.122042784.4511.04.2015 - 14.04.201543 %671.601988887.6018.04.2015 - 19.04.201523 %326.941587481.7825.04.2015 - 26.04.201523 %260.961470901.6528.04.2015 - 28.04.201513 %120.901435036.2901.05.2015 - 04.05.201543 %471.79524033.6706.05.2015 - 06.05.201513 %43.07422752.9309.05.2015 - 13.05.201553 %173.73416871.3916.05.2015 - 17.05.201523 %68.53 Всього за лютий 2015р.: 6279грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів2982368.0315.04.2015 - 18.05.2015343 %8334.292858195.7522.05.2015 - 25.05.201543 %939.682852670.1727.05.2015 - 27.05.201513 %234.472742367.5430.05.2015 - 01.06.201533 %676.202737157.0303.06.2015 - 07.06.201553 %1124.862729669.2009.06.2015 - 14.06.201563 %1346.142688021.8416.06.2015 - 18.06.201533 %662.802629170.0820.06.2015 - 22.06.201533 %648.292563737.5824.06.2015 - 07.07.2015143 %2950.051920710.9511.07.2015 - 13.07.201533 %473.601602371.8715.07.2015 - 15.07.201513 %131.701459764.1217.07.2015 - 19.07.201533 %359.941316844.9221.07.2015 - 06.08.2015173 %1839.981313389.5908.08.2015 - 16.08.201593 %971.551311449.1618.08.2015 - 20.08.201533 %323.371197803.3022.08.2015 - 30.08.201593 %886.05990979.0802.09.2015 - 09.09.201583 %651.60965840.0311.09.2015 - 20.09.2015103 %793.84915905.6023.09.2015 - 24.09.201523 %150.56901365.4726.09.2015 - 28.09.201533 %222.25786333.5230.09.2015 - 18.10.2015193 %1227.97 Всього за березень 2015р.: 24949,19грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів112034.8015.05.2015 - 19.10.20151583 %1454.92 Всього за квітень 2015р.: 1454,92грн.

Згідно з розрахунком інфляційних, який здійснений позивачем за зобовязаннями січня березня 2015р. розмір нарахованих відповідачу інфляційних становить 669191,48 грн.

Згідно з контррозрахунком інфляційних, який здійснений відповідачем за зобовязаннями січня березня 2015р. розмір інфляційних становить 279330,22 грн.

Перевіривши надані сторонами розрахунки, господарський суд виходить з розяснень, що містяться у п.3.1. п.3.2. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань, згідно з якими Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З огляду на вищевикладене, господарським судом самостійно здійснений розрахунок інфляційних нарахувань за зобовязаннями січня березня 2015р., тобто за зазначений самим позивачем період, згідно з яким розмір інфляційних нарахувань становить 598095,71 грн.

Так, за газ, який поставлений позивачем у січні 2015р. на суму 2726517,18 грн. та оплатити який відповідач зобовязаний в строк до 14.02.2015р., нарахування інфляційних здійснюється судом на суму боргу, яка існувала станом на 28.02.2015р. в сумі 1735182,60 грн., із застуванням індексу інфляції, який встановлений у березні 2015р. (1,108).

01.04.2015р. вартість поставленого позивачем у січні 2015р. газу повністю оплачена відповідачем.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ01.03.2015 - 31.03.20151735182.601.108187399.72За газ, який поставлений позивачем у лютому 2015р. на суму 2481333,49 грн. та оплатити який відповідач зобовязаний в строк до 14.03.2015р., нарахування інфляційних здійснюється судом на суму боргу, яка існувала станом на 31.03.2015р. в сумі 2481333,49 грн., із застуванням індексу інфляції, який встановлений у квітні 2015р. (1,140).

19.05.2015р. вартість поставленого позивачем у лютому 2015р. газу повністю оплачена відповідачем, а тому нарахування інфляційних за травень 2015р. не здійснюється господарським судом, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат. Тобто, інфляційна складова боргу може бути розрахована виключно за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, оскільки Держкомстат не визначає індекс інфляції на кожен день місяця чи на його частину.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ01.04.2015 - 30.04.20152481333.491.140347386.69Аналогічно господарським судом здійснено нарахування інфляційних за зобовязаннями березня 2015р., розмір яких становить 63309,30 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ01.05.2015 - 31.05.20152982368.031.02265612.1001.06.2015 - 30.06.20152742367.541.00410969.4701.07.2015 - 31.07.20152563737.580.990-25637.3801.08.2015 - 31.08.20151316844.920.992-10534.7601.09.2015 - 30.09.2015995646.431.02322899.87Таким чином розмір інфляційних за розрахунком суду становить 598095,71 грн. і саме в цьому розмірі позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань задовольняються господарським судом.

Посилання відповідача на вимоги Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств центрального водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, як на підставу відмови у задоволенні позову або припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору не приймаються до уваги господарським судом, з наступних мотивів.

30.11.2016р. набрав чинності Закон України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств центрального водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016р. №1730-VІІІ, вимогами ч.3 ст.7 якого встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

При цьому відповідно до ч.1 ст.1 Закону списання заборгованості є одним із заходів, який входить до процедури врегулювання заборгованості та передбачає ведення реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

В силу вимог ч.4 ст.3 Закону порядок ведення та користування реєстром затверджується КМУ.

Поряд з цим, як вище встановлено господарським судом, нарахування відповідачу пені, 3% річних, інфляційних та звернення до суду з відповідним позовом про їх стягнення здійснено позивачем 03.11.2016р., тобто до набрання чинності Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств центрального водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а тому господарський суд вважає, що в даному випадку пеня, 3% річних та інфляційних можуть бути списані за відповідною процедурою врегулювання заборгованості, яка передбачає включення відповідача до відповідного реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості та передбачає ведення відповідного реєстру підприємств. Проте, як встановлено судом, порядок ведення та користування відповідним Реєстром на теперішній час Кабінетом міністрів України не затверджено.

Клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору не приймається до уваги господарським судом, з огляду на те, що відповідні посилання, які наведені відповідачем для зменшення судового збору, враховані судом під час прийняття рішення про часткове задоволення клопотання відповідача щодо зменшення розміру нарахованої позивачем пені.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго (68600, Одеська область, вул. Клушина, 5-а, ідентифікаційний код 05514413) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню в сумі 59029 (пятдесят девять тисяч двадцять девять) грн. 20 коп., 3% річних в сумі 34670 (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят) грн. 66 коп., інфляційні втрати в сумі 598095 (пятсот девяносто вісім тисяч девяносто пять) грн. 71 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 18344 (вісімнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 61 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 06 лютого 2017 р.

Суддя Г.Є. Смелянець