ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову в прийнятті позовної заяви
01.02.2017 Справа №917/139/17
Суддя Кульбако М.М., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Захист прав інвалідів", вул. Леніна, 94, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500
до Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області,
вул. Свободи , 4-а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про звільнення нерухомого майна з-під арешту,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Захист прав інвалідів" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області про скасування арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 12005783), а саме: земельної ділянки за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Флотська, 5. кадастровий номер 5310436500:10:002:0045, який накладений прокуратурою м. Кременчука Полтавської області на підставі постанови про накладення арешту на майно від 23 грудня 2011 року та зареєстрований 23 грудня 2011 року за №12005783 реєстратором Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори; скасування арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 12005979), а саме: земельної ділянки за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Флотська, 14, кадастровий номер 5310436500:10:002:0045, який накладений прокуратурою м. Кременчука Полтавської області на підставі постанови про накладення арешту на майно від 23 грудня 2011 року та зареєстрований 23 грудня 2011 року за №12005979 реєстратором Перша кременчуцька державна нотаріальна контора.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Захист прав інвалідів" (колишня назва ТОВ "Промсервіс", змінена 18 грудня 2012 року) зазначає, що підприємству на праві власності належить земельна ділянка за адресою вул. Флотська, 5,14 у м. Кременчуці з кадастровим номером 5310436500:10:002:0045, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №166990 від 28 листопада 2008 року.
04 жовтня 2016 року ТОВ "Підприємство "Захист прав інвалідів" стало відомо із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність арешту вищевказаної земельної ділянки, який накладений прокуратурою м. Кременчука Полтавської області на підставі постанови про накладення арешту на майно від 23 грудня 2011 року та зареєстрованого 23 грудня 2011 року за реєстраційним номером №12005783 реєстратором Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори. Також, як вказує позивач, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься ще запис про накладення арешту прокуратурою м. Кременчука Полтавської області, який накладено на підставі постанови про накладення арешту на майно від 23 грудня 2011 року та зареєстровано 23 грудня 2011 року за реєстраційним номером №12005979, реєстратором Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори.
Об'єктом обтяження є земельна ділянка за адресою: Полтавська область. м. Кременчук, вул. Флотська, 5,14 з кадастровим номером 5310436500:10:002:0045.
Як вбачається з поданих матеріалів, постановою про закриття кримінальної справи від 24.10.2012р, кримінальну справу №111325044, порушеною 31.08.2011р. прокурором м. Кременчука за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ "Промсервіс Україна" та Кременчуцької Консалтингової фірми "Кодос" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 статті 364 КК України закрито в зв'язку з відсутністю складу злочину.
В межах даної кримінальної справи накладено арешт на земельну ділянку( кадастровий № 5310436500:10:002:0045.
Відповідно до статті 126 Кримінально-процесуального кодексу України ( в редакції від 28.12.1960 р.) накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Відповідно до частини 3 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України ( в редакції від 13.04.2012р.) одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовується арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
За приписами частини першої статті 55, частини третьої статті 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Згідно з частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Згідно ч. 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Відповідно до положень статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
За приписами п.п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 визначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Дослідивши подані документи суд встановив, що між сторонами відсутні господарські відносини, а тому і спір не є господарським.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду та його не належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Згідно п. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись п. 1 ч. 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Захист прав інвалідів" в прийнятті позовної заяви.
Додаток: позовна заява від 23.01.2017 та додані до неї документи, в т.ч.: квитанція №33 від 23.01.2017 про сплату судового збору.
Суддя Кульбако М.М.
Судове рішення № 64532629, Господарський суд Полтавської області було прийнято 01.02.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 917/139/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: