Ухвала суду № 64532402, 03.02.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

У Х В А Л А

оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС

"03" лютого 2017 р. Справа № 911/2790/13

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві у справі

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС

до першого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп

та до другого відповідача ОСОБА_3 фермерського господарства Лелека

про стягнення заборгованості

За участю представників:

від позивача ОСОБА_4 (дов. б/н від 02.06.2014);

від першого відповідача не зявилися;

від другого відповідача не зявилися;

від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції не зявилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі № 911/2790/13 (суддя Черногуз А.Ф.) позов задоволено частково; присуджено до стягнення з ОСОБА_3 фермерського господарства Лелека на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС 514, 72 грн - 3% річних, 8 015, 14 грн пені, 2 611, 77 грн інфляційних втрат; присуджено до солідарного стягнення з ОСОБА_3 фермерського господарства Лелека та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС 1 000, 00 грн 3% річних, 1 000, 00 грн витрат на послуги адвоката та 1 720, 50 грн судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20.08.2013 на виконання рішення господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі № 911/2790/13, видано накази.

13.01.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС надійшла скарга на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві № 13-4/01 від 13.01.2017 (вх. № 16/17 від 13.01.2017), у якій представник позивача просить суд: визнати бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчих провадженнях № 46319638 та № 46319766 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13 незаконною та протиправною. Вказана скарга обґрунтована тим, що Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві в порушення ст. 11, 30 Закону України «Про виконавче провадження» не вжито всіх заходів, необхідних для виконання наказів господарського суду Київської області від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2017 скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 911/2790/13 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2017 розгляд скарги призначено на 27.01.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2017 розгляд скарги відкладено на 03.02.2017.

Представник скаржника у судовому засіданні 03.02.2017 повністю підтримав подану ним скаргу.

Представники відповідачів та Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві у судове засідання 03.02.2017 не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).

Відповідно до п.п. 6, 7 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999.

Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження (далі Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону).

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27 Закону).

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Відповідно до ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ (ч. 1 ст. 40 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

06.10.2015 стягувачем подано до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві клопотання № 06-1/07 про вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 46319638 та № 46319766 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13, яке залишено без задоволення.

22.12.2016 стягувачем подано до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві клопотання № 22-1/12 та № 22-2/12 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 46319638 та № 46319766 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13, які залишено без задоволення.

Враховуючи те, що Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві, в порушення вимог Закону України „Про виконавче провадження, не вчинено всіх передбачених законом заходів щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13 та не доведено протилежного, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві підлягає задоволенню судом повністю.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити повністю.

2. Визнати бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчих провадженнях № 46319638 та № 46319766 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13, незаконною та протиправною.

3. Копію ухвали надіслати відповідачам та Шевченківському районному відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110).

Суддя П.В.Горбасенко