Ухвала суду № 64532184, 31.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31.01.2017Справа № 910/9992/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Жулинської О.І., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

скарги публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м. Київ,

на дії державного виконавця Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Циганенко Ганни Ігорівни (далі - Відділ), смт Ювілейне,

з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 13.09.2016

у справі № 910/9992/16

за заявою публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м. Київ,

про видачу наказу на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 17.03.2016

у справі № 01/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Укрремколіямаш», м. Дніпро, і приватного акціонерного товариства «Сервісколіямаш», с. Новоолександрівка,

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача - Астахов Р.М. (довіреність від 09.12.2016 № 526);

відповідача-1 - не з'явилися;

відповідача-2 - Кузіна І.П. (довіреність від 09.02.2016 № б/н);

Відділу - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/9992/16 заяву публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (далі - Банк) про видачу наказу на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 17.03.2016 у справі № 01/16 було задоволено.

13.09.2016 Господарським судом міста Києва було видано накази на виконання вказаної ухвали.

22.11.2016 від Банку надійшли скарги на дії державного виконавця Відділу Циганенко Г.І., які мотивовані тим, що державний виконавець неправомірно прийняв рішення про повернення стягувачу виконавчих документів без прийняття до виконання.

У зв'язку з викладеним Банк просить суд:

- прийняти скарги до розгляду;

- повідомлення від 12.10.2016 Відділу про повернення стягувачу виконавчих документів без прийняття до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 зі справи № 910/9992/16 визнати неправомірними та скасувати повністю;

- зобов'язати Відділ відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 зі справи № 910/9992/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 розгляд скарг було призначено на 13.12.2016.

12.12.2016 Відділ подав суду заперечення проти скарг; просив відмовити у їх задоволенні.

13.12.2016 Відділ подав суду клопотання про розгляд скарг без участі повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 розгляд скарг було відкладено на 24.01.2017 у зв'язку із неявкою представників учасників процесу у судове засідання.

У судовому засіданні 24.01.2017 судом оголошено перерву до 31.01.2017, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Представник скаржника у судовому засіданні 31.01.2017 надав пояснення по суті скарг та просив суд їх задовольнити; представник відповідача-2 надав пояснення по суті скарг.

Представники Відділу та відповідача-1 у судове засідання 31.01.2017 не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили; були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарг, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення скарг з огляду на таке.

Відповідно до першої частини статті 1212 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець.

При розгляді скарг судом встановлено таке.

03.10.2016 скаржник надіслав на адресу Відділу накази від 13.09.2016 зі справи № 910/9992/16, які були отримані Відділом 11.10.2016; доказів протилежного суду не подано.

12.10.2016 Відділом винесено повідомлення від 12.10.2016 № 20490/3, від 12.10.2016 № 20491/3 та від 12.10.2016 № 20492/3 про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання (далі - Повідомлення) на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 та пункту 2 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), а саме у зв'язку із тим, що до заяв не додано квитанцій про сплату авансового внеску у розмірі 2% від суми, що підлягає стягненню.

На думку стягувача, вказані мотиви є необґрунтованими, оскільки Банком надіслано виконавчі документи 03.10.2016, а норма Закону про необхідність оплати авансового внеску набула чинності лише з 05.10.2016.

Частиною четвертою статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Судом встановлено те, що позивач звернувся до Відділу шляхом надсилання відповідних заяв засобом поштового зв'язку саме 03.10.2016, а норма Закону про необхідність оплати авансового внеску набула чинності лише з 05.10.2016.

Частиною другою статті 255 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Отже, законодавець чітко визначив, що днем подання заяви до відповідної установи є день здачі цієї заяви установі зв'язку.

Оскільки, на день здачі заяв про відкриття виконавчого провадження стягувачем, а саме 03.10.2016, Закон ще не діяв, то Відділ незаконно повернув виконавчі документи з посиланням на пункт 8 частини четвертої статті 4 Закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У своїй діяльності Відділ зобов'язаний керуватися чинним законодавством України, у тому числі, положеннями Цивільного кодексу України.

В абзаці третьому пункту 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (далі - Постанова № 9) вказано, що якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

У пункті 9.13 Постанови № 9 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на викладене, скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною третьою статті 1212 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарг виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

За таких обставин, керуючись статтями 86, 1212 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скарги публічного акціонерного товариства «Сбербанк» на дії державного виконавця Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Циганенко Ганни Ігорівни з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/9992/16 задовольнити.

2. Визнати дії державного виконавця Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Циганенко Ганни Ігорівни щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/9992/16 незаконними.

3. Визнати повідомлення від 12.10.2016 № 20490/3, від 12.10.2016 № 20491/3, від 12.10.2016 № 20492/3 Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання недійсними.

4. Зобов'язати Дніпропетровський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області вчинити дії з вирішення питання про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 зі справи № 910/9992/16 у разі відсутності інших підстав, що цьому перешкоджають.

5. Копію ухвали надіслати учасникам процесу, що не були присутні у судовому засіданні, відповідно до статті 87 ГПК України.

Суддя І.Д. Курдельчук