Рішення № 64532012, 02.02.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/76/16-4/139/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017 Справа № 908/2590/16

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик (69041, АДРЕСА_1)

до відповідача: Приватного підприємства Елтіз (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Перспективна, буд. 4-А)

про стягнення 184800,00 грн

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 06.01.2017;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 22.02.2016;

СУТЬ СПОРУ:

04.10.2016 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик до Приватного підприємства Елтіз про стягнення 184800,00 грн.

Ухвалою суду від 04.10.2016 (с. Проскуряков К.В.) позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/2590/16, справі присвоєно номер провадження 5/76/16, розгляд якої призначено на 02.11.2016. У судовому засіданні 02.11.2016 судом оголошено перерву до 28.11.2016 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.2016, у звязку із виробничою необхідністю розгляд справи № 908/2590/16 перенесено на 05.12.2016.

Відповідно до ст. 2-1 ГПК України в звязку з перебуванням судді Проскурякова К.В. на лікарняному справу передано судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою від 05.12.2016 справу № 908/2619/16 прийнято до провадження, справі присвоєно номер провадження 5/76/16-4/139/16, судове засідання призначено на 11.01.2017 у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. В судовому засіданні 11.01.2017 оголошувалась перерва до 02.02.2017.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи 02.02.2017 здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 02.02.2017 справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 526, 530, 549, 611, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 49, 54, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України і полягають в тому, що відповідач, в порушення своїх зобовязань, несвоєчасно здійснив позивачу поставку продукції за Договором № 906/ДПС-15 від 01.04.2015, у звязку з чим останнім нараховано до стягнення з відповідача штраф у розмірі 184800,00 грн.

Відповідач у відзивах на позовну заяву проти позову заперечує у повному обсязі, зазначаючи, що продукція була здана до складу ПП «Елтіз», з якого позивач мав здійснити її самовивіз, своєчасно, але ТОВ ЗНА «Лідер Електрик» жодного разу не звернувся до ПП «Елтіз» за продукцією, доки 25.12.2015 не забрав першу партію товару. Крім того, просить застосувати до позовних вимог строк позовної даності.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 Приватним підприємством Елтіз (Постачальник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик (Покупець, позивач у справі) укладено Договір поставки № 906/ДПС-15 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити Продукцію в кількості, асортименті і за ціною, погодженою Сторонами у Специфікаціях (додатках) до цього Договору, підписаних Сторонами на кожну партію Продукції.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці та загальна вартість Продукції, строки поставки та оплати погоджуються Сторонами в Специфікаціях до цього Договору, які підписуються уповноваженими представниками Сторін і є його невідємними частинами. Сторони в Специфікаціях до цього Договору можуть передбачити умови, які відрізняються від умов, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 4.2 Договору Сторони визначили базисні умови поставки FCA за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Лукашеве, вул. Перспективна, 4/А (місце поставки) згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Інші умови поставки можуть додатково оговорюватися на кожну конкретну поставку в узгоджених Сторонами Специфікаціях.

Відповідно до п. 4.3 Договору визначено, що разом із Продукцією, але не пізніше дати поставки, Постачальник зобовязується надати Покупцю оригінали документів: рахунок-фактура, видаткова накладна на відпуск товару, товарно-транспортна накладна, паспорт на виріб, сертифікат и походження і відповідності (у разі, якщо Продукція підлягає обовязковій сертифікації) та податкова накладна, яка надається в електронному вигляді.

Згідно з п. 4.5 Договору датою поставки Продукції за кількістю/асортиментом вважається дата, зазначена в видатковій накладній Постачальника, яка передається Покупцю.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що оплата Продукції Покупцем здійснюється на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку: 60% - авансовий платіж від ціни партії Продукції, яка поставляється, та кінцева оплата в розмірі 40% від ціни партії Продукції не пізніше пяти днів до планової дати відвантаження партії Продукції. У Специфікаціях на партію Продукції можуть бути вказані інший порядок розрахунків, який не суперечить діючому законодавству України, в даному випадку пріоритетним є порядок розрахунків, вказаний в Специфікаціях. Відвантаження партії продукції здійснюється виключно після повної оплати цієї партії продукції.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що інші умови оплати за даним Договором, можуть додатково погоджуватись Сторонами на кожну конкретну партію Продукції в Специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору місцем приймання-передачі Продукції вважається місце передачі Продукції безпосередньо Покупцю згідно з визначеними Сторонами базисними умовами поставки або виходячи з умов підписаних Специфікацій. Ризик випадкової загибелі або пошкодження Продукції переходить до Покупця з моменту передачі Продукції Покупцю.

Згідно з п. 12.1 Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року. Дію даного Договору може бути призупинено за ініціативою будь-якої із Сторін на підставі обовязкового письмового повідомлення іншої Сторони за 30 календарних днів до дати його зупинення. Якщо за 10 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін не виявить бажання його розірвати, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Сторонами підписано Специфікацію № 2 до Договору, якою передбачено поставку Продукції: трансформатор ТСЗ 630/10-УЗ 10/0,4 Д/Yн-11 в кількості 10 шт. за ціною 154000,00 грн без ПДВ, загальною вартістю з ПДВ 1848000,00 грн. Умови оплати: 50% передоплата 30.06.2015 (5000,00 грн для розміщення замовлення у виробництво), 50% відстрочка платежу на 30 календарних днів після відвантаження. Умови поставки: самовивіз, с. Лукашево, вул. Перспективна, 4А. Строки поставки: 5 штук відвантаження через 40 днів після розміщення у виробництво, інші 5 штук через 35 днів від дати попереднього відвантаження.

19.06.2015 на виконання вимог Специфікації № 2 від 01.04.2015 позивачем здійснено оплату в розмірі 5000,00 грн за розміщення замовлення у виробництво (зараховано банком 22.06.2015).

30.06.2015 на виконання вимог Специфікації № 2 від 01.04.2015 позивачем здійснена попередня оплата замовлення в розмірі 50% вартості замовлення на суму 919000,00 грн (за виключенням сплачених 5000,00 грн.) (зараховано банком 30.06.2015).

Таким чином, строк відвантаження першої партії Продукції сплив 03.08.2015, а другої 07.09.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач передав у власність позивачу трансформатори ТСЗ-630/10-УЗ 10/0,4 Д/Yн-11 в кількості 10 шт. згідно наступних документів:

- накладна № 1267 від 25.12.2015 (трансформатор 5 шт.) 924000,00 грн.;

- накладна № 268 від 16.03.2016 (трансформатор 5 шт.) 924000,00 грн.

Загалом відповідач передав у власність позивачу товар на загальну суму 1848000,00 грн.

Предметом розгляду по даній справі є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик до Приватного підприємства Елтіз про стягнення 184800,00 грн неустойки за прострочку поставки Продукції по Договору поставки № 906/ДПС-15 від 01.04.2015.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Неналежне виконання відповідачем зобовязань по Договору поставки № 906/ДПС-15 від 01.04.2015 підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення неустойки позивач обґрунтовує п. 9.3 Договору, який передбачає: у разі порушення строків поставки Продукції Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Продукції за кожний день прострочки поставки. У випадку порушення строку поставки більше 30 днів, Постачальник додатково до інших санкцій на вимогу Покупця зобовязується сплатити неустойку (штраф) у розмірі 10% вартості не поставленої у строк партії.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п. ч ст. 267 ЦК України).

Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо поставки продукції у встановлені Договором строки, вимоги про стягнення з нього пені заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу суд дійшов до висновку, що він є вірним, однак враховуючи задоволення судом частково заяви відповідача про застосування позовної давності до нарахованих штрафних санкцій позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки підлягають задоволенню частково в розмірі 92400,00 грн. Суд не застосовує строки позовної давності до штрафних санкцій, нарахованих за порушення строків поставки другої партій Продукції, оскільки відповідачем не вірно визначено строки, з яких нарахування штрафу є можливим. Так, кінцевим строком поставки першої партії продукції є 03.08.2015, та враховуючи п. 9.3 Договору, нарахування штрафу може бути здійснено лише зі спливом 30 днів від цієї дати, тобто 03.09.2017. Відповідно, кінцевим строком поставки другої партії продукції є 07.09.2015, а нарахування штрафу може бути здійснено лише зі спливом 30 днів від цієї дати, тобто 08.10.2015. Таким чином, враховуючи, що з позовною заявою позивач звернувся до суду 04.10.2016, строки позовної давності суд застосовує лише щодо вимог про стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки першої партії продукції.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову, враховуючи наступне.

Термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Згідно із ст. А.4 FCA ІНКОТЕРМС 2010 продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.

Стаття А.7 FCA ІНКОТЕРМС 2010 передбачає обов'язок продавця надати достатнє повідомлення покупцю про здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. На покупця ст. Б.7 FCA ІНКОТЕРМС 2010 покладає обов'язок дати продавцю достатнє повідомлення про назву особи, зазначеної в статті А.4, і, в разі необхідності, визначити вид транспорту, а також дату чи період поставки, і, в разі потреби, пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем.

Стаття 664 ЦК України визначає момент виконання обов'язку продавця передати товар покупцеві. Зокрема, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За відсутності належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України, наявності на підприємстві в спірний період необхідної кількості продукції, передбаченої договором, для забезпечення належного виконання умов договору поставки, повідомлення позивача про готовність продукції до поставки, невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки або відмови позивача від отримання товару за договором, суд дійшов висновку про порушення ПП «Елтіз» передбачених договором строків поставки.

З тексту претензії № 197 від 05.07.2016, на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, також не можна зробити жодних висновків про готовність та наявність продукції для відвантаження її Покупцеві у належний строк до 03.08.2015 та до 07.09.2015. Жодних інших доказів на підтвердження затримки відвантаження Продукції по Договору саме на прохання позивача відповідачем не надано.

Посилання позивача про застосування EXW замість FCA ІНКОТЕРМС 2010 також є безпідставними, оскільки умовами Договору сторони погодили застосування саме FCA ІНКОТЕРМС 2010, що не суперечить й змісту договору.

Позивачем надано усі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, відповідачем факт порушення умов виконання зобовязань по договору не спростований, належні докази в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву не надано.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик до Приватного підприємства Елтіз підлягають задоволенню в частині стягнення 92400,00 грн неустойки. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 258, 267, 549, 611, 612, 655, 664, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 265 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик до Приватного підприємства Елтіз про стягнення 184800,00 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Елтіз (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Перспективна, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 31624085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик (69041, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35036863) 92400 (девяносто дві тисячі чотириста) грн 00 коп. неустойки та 1380 (одна тисяча триста вісімдесят) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України 6 лютого 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.