Ухвала суду № 64528313, 30.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/4291/15 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/783/346/17 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія:45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. і Шеремети Н.О.,

при секретарі Цапові П.М.,

за участю відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства «Південне» на рішення Франківського районного суду м.Львова від 29 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року Львівське комунальне підприємство «Південе» (в подальшому - «ЛКП») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, ОСОБА_4, треті особи - ЛКП «Львівтеплоенерго», Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в кінцевій редакції позовних вимог якого просило поновити строк позовної давності та стягнути солідарно зі згаданих відповідачів на користь ЛКП 37 547 грн. 61 коп. заборгованості за фактично надані житлово-комунальні послуги за період з січня 2008 року по січень 2016 року (а саме: за послуги з постачання холодної води - 4 035 грн. 91 коп.; за послуги з постачання гарячої води - 19 622 грн. 15 коп.; за послуги з центрального опалення - 11 213 грн. 61 коп.; за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - 2 675 грн. 94 коп.), а також судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що на обслуговуванні ЛКП «Південне» знаходиться будинок АДРЕСА_1, у якому в квартирі № 314 проживають відповідачі, які не в повному обсязі проводили оплату за житлово-комунальні послуги, отримані від ЛКП «Південне», в результаті чого у них і утворилась заборгованість у розмірі 37 547 грн. 61 коп. по оплаті згаданих послуг (а.с. 2-4, 108).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_4 в користь Львівського комунального підприємства «Південне» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 29.11.2009 року по 31.01.2016 року в загальній сумі 15 098 грн. 68 коп., а саме: за холодну воду - 651 грн. 41 коп.; за гарячу воду - 8 161 грн. 85 коп.; за центральне опалення - 6 002 грн. 74 коп., за утримання будинку та прибудинкової території - 282 грн. 68 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Львівського комунального підприємства «Південне» 151 грн. на відшкодування витрат із сплати судового збору.

Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Південне» в користь держави 131 грн. 60 коп. недооплаченого судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 221-224).

Дане рішення оскаржив позивач - ЛКП «Південне».

Апелянт просить оскаржуване рішення «в частині відмови у задоволенні позову скасувати та в цій частині постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю», покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Вважає помилковим висновок суду щодо недоведеності представником ЛКП доказів поважності пропуску строку позовної давності, якими вважає судові накази Франківського районного суду м. Львова та ухвали згаданого суду про скасування цих судових наказів (а.с. 241-242).

В ході апеляційного розгляду справи в судовому засіданні, що відбулося 12 грудня 2016 року, представник позивача (апелянта) ОСОБА_9 дав свої пояснення по суті спору (т.2, а.с. 23-25).

У зв'язку з тим, що представник позивача (апелянта) в судовому засіданні 12 грудня 2016 року не зміг надати аргументованих пояснень з приводу наявних у матеріалах справи даних і доказів та з метою надання йому можливості подати до суду такі пояснення (з долученням документів, наявність яких суд апеляційної інстанції визнав необхідною) в судовому засіданні 12 грудня 2016 року було оголошено перерву до 30 січня 2017 року, про що представника позивача (апелянта) ОСОБА_9 було попереджено під власноручну розписку (т.2, а.с. 26).

До 30 січня 2017 року позивач (апелянт) будь-яких пояснень, доказів та даних до суду не подав, явку свого представника в судове засідання 30 січня 2017 року не забезпечив і про причини такої неявки суд не проінформував.

За вище наведених обставин колегія суддів вважає за можливе завершувати апеляційний розгляд справи за відсутності представника апелянта - на підставі наявних у ній даних та доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони відповідачів, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно кінцевих позовних вимог, викладених позивачем у Заяві про зменшення позовних вимог з долученими до неї розрахунками, позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за фактично надані житлово-комунальні послуги (а саме: за послуги з постачання холодної води, за послуги з постачання гарячої води; за послуги з центрального опалення; за послуги з утримання будинку та прибудинкової території) за період з січня 2008 року по січень 2016 року (т.1, а.с. 108-116).

В той же час, матеріалами справи стверджується наступне.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 22 грудня 2009 року з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_10 і ОСОБА_4 стягнуто солідарно на користь ЛМКП „Львівводоканал" 3 027 грн. 56 коп. боргу за послуги водопостачання та водовідведення за період з квітня 2006 року по 01.04.2009 року (т.1, а.с. 90) і, таким чином, можна прийти до висновку про те, що вимога ЛКП про стягнення з відповідачів за послуги з постачання холодної води за період з січня 2008 року по 01.04.2009 року пред'явлена повторно.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 11 червня 2010 року з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_10 і ОСОБА_4 стягнуто солідарно на користь ЛКП „Південне" 1 143 грн. 64 коп. боргу за послуги водопостачання та водовідведення за період з квітня 2009 року по 01.11.2009 року (т.1, а.с. 91) і, таким чином, можна прийти до висновку про те, що вимога ЛКП про стягнення з відповідачів за послуги з постачання холодної води за період з квітня 2009 року по 01.11.2009 року також пред'явлена повторно.

Доводи апеляційної скарги ЛКП обгрунтовуються тим, що з приводу боргів відповідачів перед ЛКПвже мали місце відповідні судові накази Франківського районного суду м. Львова (зокрема - наказ від 29.11.2012 року) та ухвали згаданого суду про скасування цих судових наказів.

В той же час, самих судових наказів (зокрема - наказу від 29.11.2012 року) до суду позивачем подано не було, хоча з'ясування обставин видачі судових наказів має важливе значення для правильного вирішення судових спорів з даної категорії справ, оскільки ЦПК України (ст.ст. 96 ч.1 п.3, 118 ч.3, 121 ч.3 п.6, 121 ч.5) встановлено відповідні вимоги для подачі до суду позовів з вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

В клопотанні ЛКП про поновлення строків позовної давності міститься посилання на те, що ЛКП 12.06.2014 року вже подавало позовну заяву про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги, „однак вищевказана позовна заява (судом) була повернута" (т.1, а.с. 118-119).

В той же час, будь-яких доказів про „повернення" судом згаданої позовної заяви до суду подано не було, хоча обставини такого „повернення" мають визначальне значення для вирішення питання про строки позовної давності.

У поданих ЛКП в обгрунтування заявлених позовних вимог розрахунках заборгованості відповідачів за період з січня 2008 року по січень 2016 року (т.1, а.с. 109-116) відсутні дані та розрахунки по холодній воді за період по червень 2008 року (т.1, а.с. 109-110); по гарячій воді - розрахунок заборгованості починається лише з грудня 2008 року - відразу з 5 323 грн. 37 коп. (т.1, а.с. 111-112); по центральному опаленню - розрахунок заборгованості починається лише з грудня 2008 року - відразу з 3 376 грн. 09 коп. (т.1, а.с. 113-114); по утриманню будинку та прибудинкової території - розрахунок заборгованості починається лише з грудня 2008 року - відразу з 2 035 грн. 98 коп. (т.1, а.с. 115-116).

Суд в ході апеляційного розгляду справи (у відповідності до частини 4 ст. 10 ЦПК України) з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи та усунення вище наведених суперечностей між позовними вимогами ЛКП та поданими на їх обгрунтування доказами запропонував представнику апелянта (ЛКП) подати додаткові письмові пояснення і обгрунтування з приводу вище наведеного (з відповідними доказами) та попередив його про наслідки вчинення або невчинення цих процесуальних дій.

Однак, в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України апелянтом так і не було подано до суду будь-яких додаткових пояснень, що унеможливлює прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення за підсумками розгляду апеляційної скарги ЛКП (відмінного від рішення суду першої інстанції, що оскаржується апелянтом), а тому ця апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідачі рішення суду першої інстанції не оскаржували.

За вище наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Південне» відхилити та залишити рішення Франківського районного суду м.Львова від 29 липня 2016 рокубез змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: