Ухвала суду № 64528286, 25.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/3415/15 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 22-ц/783/187/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року колегія суддів cудової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Мікуш Ю.Р..

суддів - Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретар - Бохонко Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів», третя особа ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати за вимушений прогул і несплачених відрахувань із сплати страхових внесків та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів» внести запис в трудову книжку ОСОБА_4 про поновлення її на посаді комірника товариства та допустити її до роботи.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.01.2014року по 16.01.2015року в розмірі 7680,00 гривень та відрахування із сплати страхових внесків в розмірі 12958,25грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 2500 грн.

Заочне рішення суду оскаржив представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення судом ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому таке підлягає скасуванню. Стверджує, що судом першої інстанції не враховано, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 03.02.2014 року зобов»язано ТзОВ «Техносервіс- Львів» внести запис у трудову книжку ОСОБА_4 про поновлення її на посаді комірника товариства та допустити її до роботи, а відтак провадження у справі в цій частині підлягало до закриття відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України. Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то судом в даному випадку невірно застосовано вимоги ст.235 КЗпП України, оскільки позивач позов обгрунтовує тривалим невиконанням рішенням суду про поновлення на роботі. Судом не враховано, що необхідною передумовою стягнення середнього заробітку в такому випадку є наявність вини роботодавця у затримці. Стверджує, що рішення суду не виконувається в тому числі і з вини позивача та її сина, оскільки з 2012 року і до сьогодні товариство не може скликати загальні збори учасників товариства для обрання директора, який і має виконанти рішення суду про поновлення позивачки на роботі. Відтак стверджує, що вини ТзОВ «Техносервіс-Львів» в затримці виконання судового рішення немає, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення. Щодо стягнення судом в користь позивачки відрахувань страхових внесків то такі не можуть бути стягнуті в її користь оскільки сплачуються виключно у відповідний фонд, чого судом першої інстнції не враховано. Звертає увагу суду, що судом вже двічі було стягнуто моральну шкоду в користь позивачки, спричинену одним і тим же самим незаконним звільненням, а саме рішеннями Шевченківського районного суду від 16.01.2013 року у справі №1328/5958/12 та від 03.02.2014 року у справі №466/9593/13 таким чином даним рішенням втретє стягнуто моральну шкоду за одне і теж саме звільнення, що є порушенням вимог ст.61 Коституції України. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони по справі в судове засідання не з»явилися, хоч належним чином були повідомлені про день і час слухання справи, а тому відповідно до ст.305 ч.2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Матеріалами справи та судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 16.01.2013 року у цивільній справі № 1328/5958/12 задоволено позов ОСОБА_4 до ТзОВ «Техносервіс-Львів» та ОСОБА_2. Скасовано наказ №18 від 21.05.2012 року про звільнення ОСОБА_4 з роботи за ст.40 п.4 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_4 на роботі. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу без врахування обов»язкових податків та зборів за період з 24.03.2012р. по 16.01.2013 року включно в розмірі 5773,33 грн., 2000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та 223,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 19.03.2013 року по справі №1328/5958/12 апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 16.01.2013 року залишено без змін.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 03.02.2014 року задоволено позов ОСОБА_4 до ТзОВ «Техносервіс-Львів». Зобов»язано відповідача внести запис у трудову книжку позивача про поновлення її на посаді комірника товариства та допустити до роботи. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.01.2013 року по 16.01.2014 року в розмірі 5 760,33 грн. та 2 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вищезазначені судові рішення вступили в закону силу та на їх виконання ВДВС Кам»янка-Бузького району було відкрите виконавче провадження. В результаті виконавчого провадження з відповідача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.03.2012 р. по 16.01.2013 року без врахування обов»язкових податків та зборів. Стягнуто 2000,00 грн. моральної шкоди та 223,00 грн. витрат по оплаті судового збору. В частині поновлення на роботі судове рішення не виконано. Державним виконавцем ВДВС Кам.-Бузького району скеровано подання у Кам-Бузький РВ ГУМВСУ у Л\о про притягнення до кримінальної відповідальності керівника ТзОВ «Техно-Сервіс» за невиконання рішення суду. Постановою заступника начальника ВДВС Кам.Бузького району від 26.04.2013 року виконавче провадження закрито.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведеня на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішеннями судів Шевченківського райсуду м.Львова ОСОБА_4 поновлена на роботі. Рішення судів не виконане внаслідок чого має місце вимушений прогул, який оплачується роботодавцем із розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Приписами статті 236 КЗпП України зазначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці у заробітку за час затримки.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно стягнуто з відповідача ТзОВ «Техносервіс-Львів» середній заробіток за час невиконання рішення суду.

Не спростовують висновків суду доводи апеляційної скарги в частині стягнення моральної шкоди, оскільки відповідно до статті 237-1 КЗпП України така стягнена внаслідок невиконання відповідачем рішення суду про поновлення на роботі. В той же час суми моральної шкоди стягнені попереднімии рішеннями стосуються незаконного звільнення позивачки з роботи.

Враховуючи те, що виконавче провадження по справі закрито ВДВС Кам»янка-Бузького району 26.04.2013 року, суд підставно зазначив у рішенні про необхідність допустити ОСОБА_4 до роботи на посаді комірника ТзОВ «Техносервіс-Львів» та внести у трудову книжку записи про її поновлення на роботі.

Із сум, які присуджені позивачці ОСОБА_4 рішеннями Шевченківського районного суду м.Львова підлягають відрахуванню податки та інші платежі, передбачені Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхуваня.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процессуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в і д х и л и т и .

Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 15 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді Р.П.Цяцяк

Н.О.Шеремета