Ухвала суду № 64528055, 25.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/415/16 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.

Провадження № 22-ц/783/191/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів - Бойко С.М., Мельничук О.Я.

секретар Бохонко Е.Р.,

З участю: представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення санкцій за затримку виплати страхового відшкодування,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 27 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3 5763,30 грн., у тому числі: інфляційні втрати від знецінення суми страхового відшкодування у розмірі 1875, 69 грн.; три відсотки річних у розмірі 202,29 грн. та пеню у розмірі 3685, 32 грн.

Стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник позивача ОСОБА_2. Просить таке в частині відмови у стягненні з відповідача 5914,70 грн. інфляційних витрат від знецінення суми страхового відшкодування скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про повне задоволення позову.

Апелянт вважає рішення суду незаконним.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд задовольнив позов в частині на основі власного розрахунку суми інфляційного боргу, який було проведено методологічно неправильно. Суд задовольнив вимогу позивача щодо інфляційного боргу лише за період з 29.04.2015 року по 22.11.2015 року, однак вимога позивача не була обмежена певним періодом нарахування інфляційного боргу. У рішенні не зазначено, з яких підстав суд першої інстанції не розглянув по суті вимогу щодо стягнення з відповідача частини суми інфляційного боргу, яку не було заявлено до стягнення у Сихівському районному суді м.Львова та за квітень 2015 року.

Крім того, суд неправильно визначив базу для нарахування інфляційного боргу за період з 29.04.2015 року по 22.11.2015 року.

Суд першої інстанції застосував індекс інфляції квітня 2015 року не в повному обсязі та не до того періоду, якого цей індекс стосується. Вважає, що індекси інфляції при обрахунку сум інфляційного боргу застосовані всупереч суті офіційного визначення індексів інфляції, які розраховуються щодо кожного календарного місяця окремо. Отже, суд в оспорюваній частині рішення звузив межі розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно приписів статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 22.07.2015 року, яке набрало законної сили, визначено суму заборгованості ВАТ НАСК «Оранта» перед ОСОБА_3 за період з 28 листопада 2013 року по 28 квітня 2015 року в розмірі 18153,94 грн. із яких: 11 832,72 грн. страхове відшкодування, 4308, 41 грн. пені, 1510 грн. інфляційних втрат, 502,81 грн. три проценти річних та стягнуто судові витрати.

Зазначене рішення Сихівського районного суду м.Львова виконане відповідачем в примусовому порядку та стягнена сума коштів поступила на рахунок позивача 23 листопада 2015 року. Отже, в період з 22 липня 2015 року по 22 листопада 2015 року рішення суду не було виконано та внаслідок інфляційних втрат у відповідача виник борг, який Жовківський районний суд Львівської області стягнув за період з 29 квітня 2015 року по день виконання рішення суду 22 листопада 2015 року.

В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_2 суду пояснив, що він просив стягнути з відповідача 7790,39 грн. як різницю між загальною сумою інфляційного боргу у розмірі 9300.39 грн. за весь період прострочення страхової виплати (тобто з 28.11.2013 року по 22.11.2015 року) і сумою інфляційного боргу у розмірі 1510 грн., яка вже задоволена Сихівським районним судом м.Львова згідно рішення від 22.07.2015 року у справі №464/3706/15ц .

Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги в цій частині. Як встановлено судом першої інстанції рішенням Сихівського районного суду м.Львова визначено суму інфляційних втрат, пені та три відсотки річних за період з 28.11.2013 року по 28.04.2015 року, а відтак подвійне нарахування інфляційних втрат за цей же період не передбачено Законом. Рішенням Жовківського районного суду Львівської області стягнуто суму інфляційних втрат, пені та три відсотки річних за період з 28 квітня 2015 року ( з часу звернення позивача до Сихівського районного суду м.Львова та по день виконання рішення суду, тобто по 22 листопада 2015 року.

Щодо інфляційного боргу за період з 01 квітня 2015 року по 28 квітня 2015 року, який не був заявлений позивачем до стягнення при зверненні до Сихівського районного суду м.Львова з позовом від 28.04.2015 року з об»єктивних причин, колегія суддів вважає, що зазначена обставина є новою, яка не була предметом розгляду у Сихівському районному суді при постановленні рішення 22 липня 2015 року, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині про стягнення інфляційних втрат та штрафних санкцій за період невиконання рішення суду.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині методологічної неправильності нарахування індексу інфляції за квітень 2015 року та розрахунку суми інфляційного боргу за період з 29.04.2015 по 22.11.2015 року, проведеного судом, колегія суддів погоджується із розрахунками районного суду та вважає, що позовні вимоги задоволені судом частково підставно.

Судом апеляційної інстанції представнику позивача було роз»яснено права, передбачені ст.ст. 10, 60 ЦПК України. Клопотань щодо перерахунку нарахованих судом сум спеціалістом відділу статистики чи експертом не поступало.

Відповідно до ст.308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 в і д х и л и т и.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Ю.Р.Мікуш

Судді: С.М.Бойко

О.Я.Мельничук