Рішення № 64527792, 26.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 333/4292/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Кулик В.Б.

Провадження № 22-ц/778/78/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Мета Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецізоляція» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Укрспецізоляція» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 30.03.2006 року між ПАТ «МетаБанк» і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 35 000 доларів США на строк по 30.03.2026 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,5% річних.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором Банком були укладені договір поруки від 30.03.2006 року з ОСОБА_3 та договір поруки від 30.03.2006 року з ТОВ «Укрспецізоляція».

ОСОБА_4 не виконував зобовязань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 02.06.2015 року утворилась заборгованість в сумі 52 879 доларів США 73 центи, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 1 114963 грн. 29 коп.,

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ТОВ «Укрспецізоляція» на користь ПАТ «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 52 879 доларів США 73 центів, що за курсом НБУ еквівалентно 1 114 963 грн. 29 коп. та судовий збір в розмірі 3654 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ТОВ «Укрспецізоляція» на користь ПАТ «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором від 30.03.2006 року станом на 02.06.2015 року в розмірі 43 793 доларів США 85 центів, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 923 388 грн. 51 коп.,

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «МетаБанк» судовий збір в розмірі 1008 грн. 75 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «МетаБанк» судовий збір в розмірі 1008 грн. 75 коп.

Стягнуто з ТОВ «Укрспецізоляція» на користь ПАТ «МетаБанк» судовий збір в розмірі 1008 грн. 75 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що 30 березня 2006 року між Акціонерним банком "Металург" (правонаступник є Публічне акціонерне товариство "МетаБанк"), та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до якого Банк надав позичальнику на споживчі цілі кредит у розмірі 35000 доларів США на строк по 30 березня 2026 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 14,5 відсотків річних.

У забезпечення зобов'язань 30.03.2006 року між Акціонерним банком "Металург" (правонаступник Публічне акціонерне товариство "МетаБанк") та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.

Статтею553 ЦК України передбачено, що поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником зобов'язання. Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання.

За змістом зазначених норм матеріального права поручитель, хоча й пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, але є самостійним суб'єктом у відносинах з кредитором.

Згідно ч. 1ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 553 ЦК України та ч. 1ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником зобов'язання.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом зазначених норм матеріального права поручитель, хоча й пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, але є самостійним суб'єктом у відносинах з кредитором.

Згідно ч. 4ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлений, порука припиняється, якщо кредитор впродовж шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Частиною 1ст. 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Проте, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст.251, ч. 2 ст.252 ЦК України).

З договору поруки від 30 березня 2006 року, укладеному між сторонами, вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржниками або поручителем своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст.251та ч. 2 ст.252 ЦК України, тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Із роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", вбачається, що відповідно до ч. 4ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідно розрахунку заборгованості, вбачається, що останній платіж за кредитним договором позичальник вніс 19.07.2011 року, а за відсотками у травні 2013 року.

Після 30 травня 2013 року жодної оплати боржник на погашення кредиту та відсотків не вніс.

Отже, у банка настає право вимоги від позичальника виконання основного зобов'язання не з моменту закінчення строку дії договору, а з моменту прострочення повернення чергової частини грошових коштів.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 8 жовтня 2014 року № 6-128цс14, від 29 січня 2014 року № 6-155цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Банк протягом шести місяців вимоги до поручителя не направив, позову до суду не пред'явив, що свідчить про те, що відповідно до ч. 4ст. 559 ЦК України порука припинилася і це є підставою для відмови у позові до відповідача ОСОБА_3

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 січня 2014 року у справі № 6-155цс13.

Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині задоволення позову до ОСОБА_3 скасовує та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2015 року у цій справі скасувати в частині солідарного стягнення з поручителя ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та у задоволенні позову ПАТ «МетаБанк» до ОСОБА_3 Олександрівни відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: