Рішення № 6452779, 20.10.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2009 р. Справа № 06/158-38 Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Айслаг», м. Луцьк

до відповідача Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Роси"

про стягнення 21849грн. 50 коп.

за участю представників сторін:

від позивача : Філатова О.В. - дов. №22 від 03.08.2009р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач – Приватне підприємство "Айслаг" звернувся в господарський суд з позовом про стягнення з відповідача – Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Роси" 21849,50 грн. заборгованості за отримані нафтопродукти.

В підтвердження позовних вимог посилається на накладні на відвантаження палива № 1158 від 08.05.2009р., №1243 від 18.05.2009р., №1244 від 18.05.2009р., №1288 від 21.05.2009р., №1289 від 21.05.2009р. та довіреності №243 від 08.05.2009р., №253 від 18.05.2009р., №258 від 21.05.2009р. ( а.с.10-15); копію вимоги про оплату №01-03/346 від 0508.2009р. та поштову квитанцію про її направлення відповідачу ( а.с.6-7).

В судовому засіданні представник позивача подала заяву про зменшення суми позову, що не суперечить змісту ст.22 Господарського процесуального кодексу України, та у зв'язку із здійсненою в процесі розгляду справи частковою оплатою заборгованості в сумі 11 918,86 грн. просить стягнути з відповідача 9 930,64 грн.

Здійснену часткову оплату підтверджує копіями платіжних доручень № 2810 від 14.10.2009р., №2688 від 09.09.2009р., №2672 від 04.09.2009р., №2657 від 01.09.2009р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмових пояснень до початку розгляду справи не подав.

Лист - вимога ПП «Айслаг» залишена без відповіді .

Разом з тим, відповідач був повідомлений належним чином про час та дату слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.75 господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву суду не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали по справі, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідач – ВКФ ТзОВ "Агро-Роси" згідно накладних від № 1158 від 08.05.2009р., №1243 від 18.05.2009р., №1244 від 18.05.2009р., №1288 від 21.05.2009р., №1289 від 21.05.2009р. та на підставі довіреностей №243 від 08.05.2009р., №253 від 18.05.2009р., №258 від 21.05.2009р. ( а.с.10-15) отримав у позивача пальне на загальну суму 88789,50 грн.

Строк оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей сторони письмово не визначили.

Водночас, товариство в добровільному порядку платіжними дорученнями від 08.05.2009р., 19.05.2009р., 21.05.2009р. сплатило 66 940 грн. Залишок суми заборгованості після оплати становила 21 849,50 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із копії вимоги №01-03/346 від 05.08.2009р. відповідачу було встановлено строк для здійснення повної оплати заборгованості в сумі 21 849,50 грн. в семиденний термін з дня отримання даної вимоги.

Між тим, Відповідач обов'язок по оплаті виконав в процесі провадження у даній справі частково в сумі 11 918,86 грн. Борг на день розгляду справи становить 9930,64 грн.

Дана обставина підтверджується копіями платіжних доручень № 2810 від 14.10.2009р., №2688 від 09.09.2009р., №2672 від 04.09.2009р., №2657 від 01.09.2009р.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору купівлі-продажу укладеного шляхом підпису накладної на відпуск товару, як це передбачено п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов’язується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи вище викладене, позов підлягає до задоволення в сумі – 9930,64 грн., провадження у справі на суму 11 918,86 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються зі сплати державного мита в сумі 218,50 грн. та витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн., відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Крім того, на відповідача слід покласти сплату витрат позивача на послуги адвоката в сумі 5 000 грн.

При цьому судом взято до те, що позивач поніс витрати по оплаті договору про надання правової допомоги та юридичних послуг адвокату Філатовій О.В. в сумі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №129 від 16.102.009р.

Разом з тим, згідно п.28 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" у вирішенні питання щодо розміру витрат на послуги адвоката, які покладаються на сторону можуть братися: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

У визначенні розумно необхідного розміру сума, які підлягає сплаті за послуги адвоката, судом взято до уваги фактичну оплату адвокатських послуг позивачем, час на підтоговку матеріалів, та вартість оплати відповідних послуг, як склалася у Волинській області.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 530,655 ,639 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково в сумі 9930,64 грн.

2.Стягнути з Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Роси" ( 45100, Волинська обл, Рожищенський район, с.Рудня, вул.Центральна,9, код ЄДРПОУ 31487204) на користь Приватного підприємства "Айслаг", м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4 (код ЄДРПОУ 13369787) 9930грн. 64 коп. заборгованості, 218,50 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 5 000 грн. в повернення витрат по оплаті послуг адвоката та 315 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі на суму 11 918,86 грн. припинити.

Суддя                                                   В.М.Дем'як

Дата виготовлення повного

тексту рішення 23.10.2009р.