Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Є.У. № 317/2145/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Мінгазов Р.В.
Провадження № 22-ц/778/84/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Трофимової Д.А.
Суддів: Крилової О.В.
ОСОБА_2
При секретарі: Бєловій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 серпня 2016 року у справі за позовом прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2, який діє в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, треті особи Комунальне підприємство Управління капітального будівництва Запорізької міської ради, Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_20, приватні нотаріуси Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_21 та ОСОБА_22, Публічне акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_23», про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення землі,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2015 року прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Запорізької міської ради звернувся до суду з позовом до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_26, ОСОБА_16, ОСОБА_17, треті особи - КП "Управління капітального будівництва» Запорізької міської ради, Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції, приватні нотаріуси Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_21 та ОСОБА_22, про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення землі.
В обґрунтування позову прокурор зазначав, що в ході перевірки встановлено, що головою Запорізької районної державної адміністрації (далі - Запорізька РДА) за результатами розгляду заяв громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок, розташованих на території Долинської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства загальною площею 17,0000 га прийнято розпорядження № 418 від 25.02.2010 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок, розташованих на території Долинської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства».
Пунктом 1 вказаного розпорядження надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 17,0000 га, із земель запасу Долиської сільської ради, розташованих за межами населеного пункту.
На підставі розпорядження Запорізької РДА № 418 від 18.02.2010 року ТОВ «Стихія» в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_3 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 2322183500:08:001:0416 2322183500:08:001:0430.
У подальшому розпорядженням Запорізької РДА № 586 від 18.03.2010 року «Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянам згідно додатку земельних ділянок кожному в межах норми безоплатної приватизації за рахунок земель запасу Долинської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.
Пунктом 2 вказаного розпорядження передано громадянам, згідно додатку, у власність земельні ділянки, кожному в межах норми безоплатної приватизації за рахунок земель запасу (рілля) Долинської сільської ради, які розташовані за межами населених пунктів, для ведення особистого селянського господарства.
У подальшому на підставі вказаного розпорядження громадянам були видані державні акти на право власності на землю, а саме:
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0416 ОСОБА_5 виданий державний акт серія ЯК № 808420 від 19.03.2010;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0417 ОСОБА_6 виданий державний акт серія ЯК № 808421 від 09.04.2010;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0418 ОСОБА_7 виданий державний акт серія ЯК № 808422 від 19.03.2010;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0419 ОСОБА_8 виданий державний акт серія ЯК № 808423 від 19.03.2010;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0420 ОСОБА_26 виданий державний акт серія ЯК № 808424 від 30.03.2010, на підставі договору купівлі-продажу № 3604 від 06.08.2014 земельна ділянка відчужена на користь ОСОБА_4;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0421 ОСОБА_25 виданий державний акт серія ЯК № 808425 від 16.03.2010;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0422 ОСОБА_10 виданий державний акт серія ЯК № 808426 від 19.03.2010;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0423 ОСОБА_9 був виданий державний акт серія ЯК № 808427 від 19.03.2010;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0424 ОСОБА_16 виданий державний акт серія ЯК № 808428 від 19.03.2010, на підставі договору дарування № 3432 від 11.06.2014 земельна ділянка була відчужена на користь ОСОБА_11;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0425 ОСОБА_12 виданий державний акт серія ЯК № 808429 від 19.03.2010;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0426 ОСОБА_17 виданий державний акт серія ЯК № 808430 від 19.03.2010, на підставі договору дарування № 3471 від 11.06.2014 земельна ділянка відчужена на користь ОСОБА_11;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0427 ОСОБА_13 виданий державний акт серія ЯК № 808431 від 20.05.2011;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0428 ОСОБА_14 виданий державний акт серія ЯК № 808432 від 19.03.2010;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0429 ОСОБА_15 виданий державний акт серія ЯК № 808433 від 19.03.2010;
- на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0430 ОСОБА_3 виданий державний акт серія ЯК № 808434 від 30.03.2010.
Прокурор вважає, що розпорядження Запорізької РДА № 586 від 18.03.2010 року є незаконними та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, рішенням Запорізької ради народних депутатів № 18 від 19.03.1992 року Управлінню капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя для будівництва мікрорайону № 18 в Хортицькому жилмасиві 01.07.1992 року видано Державний акт на право постійного користування землею № 000166 на земельну ділянку площею 45,2 га, розташовану за межами населених пунктів на території Долинської сільської ради Запорізького району.
Відповідно до п. 1.1. Статуту КП «Управління капітального будівництва», що затверджений розпорядженням Запорізького міського голови № 12р від 14.01.2004 року «Про затвердження статуту комунального підприємства «Управління капітального будівництва», КП «Управління капітального будівництва» засноване на комунальній власності Запорізької міської ради, шляхом реорганізації державного комунального підприємства «Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому» на підставі рішення сесії Запорізької міської ради № 19 від 15.10.2003 року «Про реорганізацію державного комунального підприємства «Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому» та є його правонаступником.
21.10.2014 року прокуратурою м. Запоріжжя до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014080010000020 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню 12.02.2015 року державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої встановлено порушення вимог ч. 6 ст. 118 та ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України при винесенні головою Запорізької РДА розпорядження № 586 від 18.03.2010 року «Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства».
Крім того, під час досудового розслідування ФОП ОСОБА_27 на виконання запиту в.о. слідчого СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області графічно відображено межі земельної ділянки, що на підставі рішення Запорізької ради народних депутатів № 18 від 19.03.1992 року була передана Управлінню капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя для будівництва мікрорайону № 18 в Хортицькому жилмасиві та земельних ділянок, переданих у власність на підставі розпорядження Запорізької РДА № 586 від 18.03.2010 року.
Відповідно до зазначеного графічного плану, земельні ділянки, які передано у власність громадянам на підставі розпорядження голови Запорізької РДА № 586 від 18.03.2010 року, знаходяться в межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні КП «Управління капітального будівництва» Запорізької міської ради.
Згідно листа виконавчого комітету Запорізької міської ради від 05.03.2015 року № 03273/02-17/09 КП «Управління капітального будівництва» Запорізької міської ради є правонаступником державного комунального підприємства «Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому».
Також, прокурор зазначив, що КП «Управління капітального будівництва» Запорізької міської ради у встановленому законом порядку згода на вилучення спірних земельних ділянок з постійного користування Запорізькій РДА не надавалась.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2015 року у справі № 334/2473/15-к, ОСОБА_28, яка обвинувачувалася у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за ознаками службового недбальства, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014080010000020 від 21.10.2014 року, закрито у зв'язку із закінченням строків давності.
Вказаною ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя встановлено, що ОСОБА_28 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, водночас, остання звільнена від кримінальної відповідальності, що не є виправданням особи.
За таких обставин, як вважає прокурор, ухвала Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2015 року в розумінні ст. 61 ЦПК України є встановленим фактом і обов'язкова для суду щодо факту доведеності вини ОСОБА_28 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Факт службового недбальства, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави та полягає у погодженні проекту землеустрою щодо відведення громадянам 15 земельних ділянок загальною площею 17 га, які фактично знаходились у користуванні Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому, встановлений в ході розгляду судом матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_28 Вказаний факт, на думку прокурора, не потребує повторного доказування під час розгляду справи в порядку цивільного судочинства у разі звільнення ОСОБА_28 за нереабілітуючими підставами.
Отже, як вважає прокурор, факт порушення вимог земельного законодавства при передачі земельних ділянок відповідачам в межах норми безоплатної приватизації за рахунок земель запасу Долинської сільської ради для ведення особистого селянського господарства підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а також ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2015 року у справі № 334/2473/15-к, відповідно до якої ОСОБА_28 фактично визнано винною у скоєні злочину.
Таким чином, розпорядження Запорізької РДА № 586 від 18.03.2010 року «Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» прийнято із порушенням вимог ст.ст. 118, 141, 142, 149 ЗК України та порушує інтереси держави щодо забезпечення державної політики у сфері земельних відносин, яка спрямована на дотримання законності при відведенні земельних ділянок із комунальної у приватну власність, що є підставою відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 21 ЦК України, ст.ст. 152, 155 ЗК України для його визнання протиправним та скасування.
Підставою набуття права власності на спірні земельні ділянки стало незаконне розпорядження, а тому державні акти на право власності на земельні ділянки, які видані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_3 підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до графічного плану, виконаного в під час досудового розслідування ФОП ОСОБА_27, земельні ділянки, що передані у власність на підставі розпорядження Запорізької РДА № 586 від 18.03.2010 року вільні від забудови.
Враховуючи вимоги ст. 1212 ЦК України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_3 зобов'язані повернути земельні ділянки власнику землі - територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Враховуючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 2322183500:08:001:0420 - відчужена на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 3604 від 06.08.2014 року; 2322183500:08:001:0424 - відчужена на користь ОСОБА_11 на підставі договору дарування № 3432 від 11.06.2014 року; 2322183500:08:001:0426 - відчужена на користь ОСОБА_11 на підставі договору дарування № 3471 від 11.06.2014 року, у даному випадку зазначені земельні ділянки підлягають витребуванню у добросовісних набувачів.
Отже, земельні ділянки, які були передані у власність громадян на підставі розпорядження Запорізької РДА № 586 від 18.03.2010 року вибули з володіння держави як власника незаконно та поза її волею, а також внаслідок незаконних дій посадових осіб відділу Держкомзему у Запорізькому районі, що підтверджено ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2015 року у справі № 334/2473/15-к.
У зв'язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 2322183500:08:001:0420 підлягає витребуванню у добросовісного набувача, а саме у ОСОБА_4, необхідно вирішити питання про скасування рішення приватного нотаріуса ОСОБА_21 від 06.08.2014 року № 14951600 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 6581188 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 424411823221 (земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0420) площею 1,5000 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Також, у зв'язку з тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2322183500:08:001:0424 та 2322183500:08:001:0426 підлягають витребуванню у добросовісного набувача, а саме у ОСОБА_11, необхідно вирішити питання про скасування рішення приватного нотаріуса ОСОБА_22 від 11.06.2014 року № 13680259 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 5962644 про державну реєстрацію за ОСОБА_11 права власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 381401123221 (земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0424) площею 1,0000 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, та про скасування рішення приватного нотаріуса ОСОБА_22 від 11.06.2014 року № 13703589 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 5973768 про державну реєстрацію за ОСОБА_11 права власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 382189423221 (земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0426) площею 1,5000 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Також прокурор зазначає, що Прокуратурою міста Запоріжжя з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у суді вивчено матеріали кримінального провадження № 42014080010000020, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також за результатами вивчення ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2015 року у справі № 334/2473/15-к за обвинуваченням ОСОБА_28 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виявлено порушення вимог земельного законодавства на території м. Запоріжжя під час використання землі, яка належить КП "Управління капітального будівництва" Запорізької міської ради на праві постійного користування.
З огляду на зазначене, прокурор вважає, що строк на звернення до суду з позовом вираховується з моменту винесення Ленінським районним судом м. Запоріжжя ухвали від 04.06.2015 року про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні № 42014080010000020 за обвинуваченням ОСОБА_28 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Отже, на думку прокурора, строк позовної давності пропущено з поважних причин.
Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив суд:
- поновити пропущений строк для подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації та повернення землі;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 586 від 18.03.2010 року Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства;
- визнати недійними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_3;
- скасувати записи про державну реєстрацію державних актів на право власності на вищевказані земельні ділянки;
- зобовязати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_3 повернути спірні земельні ділянки власнику землі - територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради4
- витребувати у ОСОБА_24 та ОСОБА_11 спірні земельні ділянки на користь територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
- скасувати рішення приватних нотаріусів Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_22 та ОСОБА_21 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких внесено записи про державну реєстрацію за ОСОБА_4 та ОСОБА_11 права власності на обєкти нерухомого майна - земельні ділянки.
Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідачі ОСОБА_26 та ОСОБА_25 померли (т. 3, а.с. 1-62, 64-146), у звязку з чим, ухвалою суду до участі у справі у якості відповідачів були залучені їх правонаступники - ОСОБА_18 та ОСОБА_19, в якості третьої особи був залучений ОСОБА_20 (т. 3, а.с. 165).
Також, ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи був залучений ПАТ ПУМБ (т. 5, а.с. 45).
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 02 серпня 2016 року позов прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Запорізької міської ради задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 586 від 18.03.2010 року Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0416, серія ЯК № 808420 від 19.03.2010, виданий ОСОБА_5, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000256.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0417, серія ЯК № 808421 від 09.04.2010, виданий ОСОБА_6, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000291.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0418, серія ЯК № 808422 від 19.03.2010, виданий ОСОБА_7, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000258.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0419, серія ЯК № 808423 від 19.03.2010, виданий ОСОБА_8, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000255.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0420, серія ЯК № 808424 від 30.03.2010, виданий ОСОБА_26, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000281.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0421 серія ЯК № 808425 від 16.03.2010, виданий ОСОБА_25, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000280.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0422 серія ЯК № 808426 від 19.03.2010, виданий ОСОБА_10, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000251.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0423 серія ЯК № 808427 від 19.03.2010, виданий ОСОБА_9, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000250.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0424 серія ЯК № 808428 від 19.03.2010, виданий ОСОБА_16, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000249.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0425 серія ЯК № 808429 від 19.03.2010, виданий ОСОБА_12, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000253.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0426 серія ЯК № 808430 від 19.03.2010, виданий ОСОБА_17, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000254.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0427 серія ЯК № 808431 від 20.05.2011, виданий ОСОБА_13, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2322100010000160.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0428 серія ЯК № 808432 від 19.03.2010, виданий ОСОБА_14, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000237.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0429 серія ЯК № 808433 від 19.03.2010, виданий ОСОБА_15, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000252.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0430 серія ЯК № 808434 від 30.03.2010, виданий ОСОБА_3, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026000282.
Зобовязано ОСОБА_5 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0416, площею 1,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_6 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0417, площею 1,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_7 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0418, площею 0,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_8 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0419, площею 0,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (пр. Леніна, 206, м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 04053915).
Витребувано у ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0420, площею 1,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області на користь територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_19 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0421, площею 2,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_10 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0422, площею 0,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_9 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0423, площею 1,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Витребувано у ОСОБА_11 земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0424, площею 1,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області та земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0426, площею 1,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області на користь територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_12 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0425, площею 1,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_13 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0427, площею 1,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_14 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0428, площею 1,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_15 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0429, площею 1,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Зобовязано ОСОБА_3 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0430, площею 1,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Скасовано рішення приватного нотаріуса ОСОБА_21 від 06.08.2014 року № 14951600 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 6581188 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на обєкт нерухомого майна реєстраційний номер 424411823221, земельну ділянку кадастровий номер: 2322183500:08:001:0420, площею 1,5000 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Скасовано рішення приватного нотаріуса ОСОБА_22 від 11.06.2014 року № 13680259 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 5962644 про державну реєстрацію за ОСОБА_11 права власності на обєкт нерухомого майна реєстраційний номер 381401123221, земельну ділянку кадастровий номер: 2322183500:08:001:0424, площею 1,0000 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Скасовано рішення приватного нотаріуса ОСОБА_22 від 11.06.2014 року № 13703589 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 5973768 про державну реєстрацію за ОСОБА_11 права власності на обєкт нерухомого майна реєстраційний номер 382189423221, земельну ділянку кадастровий номер: 2322183500:08:001:0426, площею 1,5000 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких, кожна окремо, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили:
- ОСОБА_3 - рішення суду скасувати: в частині визнання протиправним та скасування розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 586 від 18.03.2010 року «Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; в частині визнання недійсним державного акту на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0430 серія ЯК № 808434 від 30.03.2010 року, виданого ОСОБА_3, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011026000282, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; в частині зобов'язання ОСОБА_3 повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0430, площею 1,5000 га, розташованої за межами населеного пункту Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області власнику землі територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
- ОСОБА_4 - рішення суду скасувати: в частині визнання протиправним та скасування розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 586 від 18.03.2010 року «Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; в частині скасування рішення приватного нотаріуса ОСОБА_21 від 06.08.2014 року № 14951600 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 6581188 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 424411823221, земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0420, площею 1,5000 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; в частині витребування у ОСОБА_24 земельної ділянки кадастровий номер 2322183500:08:001:0420, площею 1,5000 га, розташованої за межами населеного пункту Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
За положеннями п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
На підставі ч. 1ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Як зазначалося вище, рішення суду оскаржено лише ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тому суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не робить висновків ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення щодо неоскарженої частини стосовно вирішення позовних вимог, які пред'явлені до інших відповідачів.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в оскарженій частині, суд виходив із того, що право постійного користування земельною ділянкою, яке в установленому законом порядку перейшло до КП Управління капітального будівництва від ДКП Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому, не втрачається, а зберігається до його добровільного переоформлення підприємством. Земельні ділянки, які передані у власність відповідачам на підставі розпорядження Запорізької райдержадміністрації № 418 від 18.02.2010 року, входять до земельної ділянки площею 45,2 га, яка на підставі рішення Запорізької ради народних депутатів № 18 від 19.03.1992 року передана в постійне користування Управлінню капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя для будівництва мікрорайону № 18 в Хортицькому жилмасиві. Враховуючи викладене, розпорядження Запорізької районної державної адміністрації № 586 від 18.03.2010 року є незаконним та підлягає скасуванню, державні акти на право власності на земельні ділянки отримані у порушення ст.ст. 116, 118 ЗК України та на підставі незаконного розпорядження, що є підставою для визнання їх недійсними. Також, земельні ділянки підлягають витребуванню у відповідачів та поверненню територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, оскільки правова підстава для їх використання відпала. Крім того, підлягає скасуванню рішення приватного нотаріусу ОСОБА_21, за якими право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2322183500:08:001:0420 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 3604 від 06.08.2014 року.
Проте, повністю погодитися з такими висновками суду не можна з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, головою Запорізької районної державної адміністрації за результатами розгляду заяв громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок, розташованих на території Долинської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства загальною площею 17,0000 га прийнято розпорядження № 418 від 25.02.2010 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок, розташованих на території Долинської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства». Пунктом 1 вказаного розпорядження надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 17,0000 га, із земель запасу Долиської сільської ради, розташованих за межами населеного пункту (т. 1, а.с. 16).
На підставі розпорядження Запорізької РДА № 418 від 18.02.2010 року ТОВ «Стихія» в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_3 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 2322183500:08:001:0416 2322183500:08:001:0430.
Розпорядженням Запорізької РДА № 586 від 18.03.2010 року «Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянам згідно додатку земельних ділянок кожному в межах норми безоплатної приватизації за рахунок земель запасу Долинської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. Пунктом 2 вказаного розпорядження передано громадянам, згідно додатку, у власність земельні ділянки, кожному в межах норми безоплатної приватизації за рахунок земель запасу (рілля) Долинської сільської ради, які розташовані за межами населених пунктів, для ведення особистого селянського господарства.
На підставі вказаного розпорядження громадянами були отримані державні акти на право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 2322183500:08:001:0420 - ОСОБА_26 виданий державний акт серія ЯК № 808424 від 30.03.2010р.; 2322183500:08:001:0430 - ОСОБА_3 виданий державний акт серія ЯК № 808434 від 30.03.2010р. (т. 1, а.с. 45, 55).
У подальшому земельну ділянку з кадастровим номером 2322183500:08:001:0420 за договором купівлі-продажу № 3604 від 06.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_21, було відчужено ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 56).
Крім іншого, на підставі рішення Запорізької районної ради народних депутатів № 18 від 19.03.1992 року Управлінню капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя для будівництва мікрорайону № 18 в Хортицькому жилмасиві 01.07.1992 року видано Державний акт на право постійного користування землею № 000166 на земельну ділянку площею 45,2 га в межах згідно з планом землекористування. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 77 (т. 1, а.с. 18-20, 21).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу 1990 року в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу 1990 року в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування Державного акту на право постійного користування землею № 000166 загальна площа земельної ділянки становить 45,2 га.
Враховуючи викладене, Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя у встановленому законом порядку набула право користування земельною ділянкою, площею 45,2 га.
Відповідно до п. 1.1. Статуту КП «Управління капітального будівництва», затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови № 12р від 14.01.2004 року «Про затвердження статуту комунального підприємства «Управління капітального будівництва», КП «Управління капітального будівництва» засноване на комунальній власності Запорізької міської ради, шляхом реорганізації державного комунального підприємства «Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому» на підставі рішення сесії Запорізької міської ради № 19 від 15.10.2003 року «Про реорганізацію державного комунального підприємства «Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому» та є його правонаступником (т. 1, а.с. 22-27).
Таким чином, у подальшому, ДКП «Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя» було реорганізовано у КП «Управління капітального будівництва».
Землекористувач добровільно не відмовився від права користування земельною ділянкою, загальною площею 45,2 га, а припинення діяльності землекористувача відбулося у зв'язку з наявністю його правонаступника, отже, КП «Управління капітального будівництва» має право на постійне користування цією земельною ділянкою.
Згідно з п. «в» ч. 1ст. 141 Земельного Кодексу України 2001р. підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.
У Постанові Верховного Суду України від 21.02.2011р. у справі № 21-3а11 було сформовано правову позицію, відповідно до якої приписи пункту «в» частини 1статті 141 Земельного Кодексу Українислід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
Тобто, Верховним Судом України був зроблений висновок, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою може бути виключно ліквідація юридичної особи, а не її реорганізація.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що КП «Управління капітального будівництва» є правонаступником Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя та може претендувати на спірну земельну ділянку, право користування земельною ділянкою, що посвідчене державним актом на право постійного користування землею № 000166, не припинилось.
В решті з висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
Так, статтями143,144 Земельного Кодексу України 2001р. встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку або на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутнє рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування спірною земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 2Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Таким чином, державний акт на право постійного користування землею № 000166, виданий Управлінню капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя залишається чинним.
Разом із тим, правонаступником Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя - КП «Управління капітального будівництва» не було вчинено необхідних дій, спрямованих на оформлення свого права користування земельною ділянкою.
Так, за приписами ч. 1ст. 116 Земельного Кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно із ч. 1ст. 123 Земельного Кодексу Українивизначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності дост. 125 Земельного Кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 3ст. 126 Земельного Кодексу України).
Таким чином, земельним законодавством не передбачено автоматичного переходу прав на земельні ділянки, а вимагається оформлення прав на них за певною процедурою.
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Управління капітального будівництва» не зверталось до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування з приводу переоформлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, новий акт підприємству не видавався, державної реєстрації прав не проводилось.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що КП «Управління капітального будівництва» не вживало необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку у підприємства відсутні, томудостатніх підстав для задоволення позову прокурора не вбачається.
Вказаний висновок викладений у постанові колегії суддів Вищого господарського суду Українивід 20 травня 2015 року по справі № 5024/2507/2011.
Крім того, суд першої інстанції вважав доведеним факт того, що земельні ділянки, які передані у власність громадянам на підставі розпорядження Запорізької райдержадміністрації № 418 від 18.02.2010 року, входять до земельної ділянки площею 45,2 га, яка на підставі рішення Запорізької ради народних депутатів № 18 від 19.03.1992 року була передана в постійне користування Управлінню капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя.
Проте, вказаний висновок є помилковим.
За змістом ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно дост. 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 статті 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (ч. 3 ст. 60 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).
Висновки суду про доведеність прокурором факту порушення вимог земельного законодавства при передачі земельних ділянок спростовані під час апеляційного розгляду справи.
Так, заявлений позов прокурор обґрунтовував тим, що ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2015 року встановлено, що ОСОБА_28 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України. В розумінні ст. 61 ЦПК України є встановленим та обов'язковим для суду факт доведеності вини ОСОБА_28 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Факт службового недбальства, тобто неналежного виконання службовою собою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави та полягає у погодженні проекту землеустрою щодо відведення громадянам 15 земельних ділянок загальною площею 17 га, які фактично знаходились у користуванні Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому, встановлений в ході розгляду судом матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_28, не потребує повторного доказування під час розгляду такої справи в порядку цивільного судочинства, у разі її звільнення за нереабілітуючими підставами.
Проте, до зазначених правовідносин не можна застосувати ч. 4 ст.61 ЦПК України, яка визначає, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У вищевказаному кримінальному провадженні вирок суду не ухвалювався, а постанова про звільнення від кримінальної відповідальності, як обов'язковий процесуальний документ, у ст.61 ЦПК Українине зазначена.
Також в обґрунтування позову прокурор посилався на те, що під час досудового розслідування ФОП ОСОБА_27 на виконання запиту в.о. слідчого СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області графічно відображено межі земельної ділянки, що на підставі рішення Запорізької ради народних депутатів № 18 від 19.03.1992 року була передана Управлінню капітального будівництва Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя для будівництва мікрорайону № 18 в Хортицькому жилмасиві, та земельних ділянок, переданих у власність на підставі розпорядження Запорізької РДА № 586 від 18.03.2010 року. Відповідно до зазначеного графічного плану, земельні ділянки, які передано у власність громадянам на підставі розпорядження голови Запорізької РДА № 586 від 18.03.2010 року, знаходяться в межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні КП «Управління капітального будівництва» Запорізької міської ради.
Колегія суддів наголошує, що з урахуванням принципу безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК України) рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Проте, зазначений графічний план, що виконано ФОП ОСОБА_27 на виконання запиту в.о. слідчого СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області під час досудового розслідування, здобутий у кримінальному судочинстві в ході досудового розслідування по справі, вирок у якій не ухвалено, не є належним доказом в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України.
Таким чином, рішення суду в частині задоволення позову прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 586 від 18.03.2010 року Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у відношенні громадян ОСОБА_26 та ОСОБА_3, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, що виданий ОСОБА_3, витребування у ОСОБА_24 земельної ділянки на користь Запорізької міської ради, зобовязання ОСОБА_3 повернути земельну ділянку власнику землі, скасування рішення приватного нотаріуса ОСОБА_21 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на обєкт нерухомого майна, підлягає скасуванню з ухвалення в цій частині нового рішення, яким у задоволенні позову прокурора необхідно відмовити з мотивів, викладених вище у цьому рішенні.
Вимоги апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування рішення суду в частині визнання протиправним та скасування в цілому розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 586 від 18.03.2010 року «Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають повноважень для оскарження вказаного розпорядження стосовно інших відповідачів.
Також колегія наголошує, що розглянувши спір по суті, суд не надав правильну оцінку доводам відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_24, їх представників про дотримання прокурором строків позовної давності.
Суд першої інстанції виходив із того, що прокуратурою міста Запоріжжя з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у суді, вивчено матеріали кримінального провадження № 42014080010000020 від 21.10.2014 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також за результатами вивчення ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2015 року у справі № 334/2473/15-к за обвинуваченням ОСОБА_28 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виявлено порушення вимог земельного законодавства на території м. Запоріжжя під час використання землі, яка належить КП Управління капітального будівництва Запорізької міської ради на праві постійного користування.
Тому суд дійшов висновку, що строк для звернення до суду пропущено не було, оскільки позов предявлено 14.07.2015 року, інших доказів того, що прокуратурі було раніше відомо про наявність спірного рішення Запорізької райдержадміністрації та порушення діючого законодавства сторонами надано не було.
Як роз'яснено у п. 11постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення в цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Отже, з викладеного слідує, що рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з закінченням строків позовної давності, може бути ухвалено судом лише у випадку доведеності вимог позивача та відсутності причини для його поновлення.
Ухвалюючи рішення, колегія суддівне визнає пропуск строку позовної давності самостійною підставою для відмови у позові, проте, наголошує, що суд надав неправильну оцінку доводам прокурора про дотримання ним вказаних строків.
Стаття 256 ЦК Українивизначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядкунею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 4 ст.257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Визначення початку відліку позовної давності міститься уст. 261 ЦК України.
Відповідно доч. 1ст. 261 ЦК Україниза загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, щопозовна давністьє строком пред'явлення позовуяк безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до судуз позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою,відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її праваабо про особу, яка його порушила.
Також для правильного застосування ч. 1ст. 261 ЦК Українипри визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тількибезпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особизнати про обставини порушення її прав.
Статтею 36-1Закону України «Про прокуратуру» та ч. 2 ст. 45 ЦПК України передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 ч.2ст. 45 ЦПК України).
Процесуальні права прокурора як особи, якій надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, визначені уст. 46 ЦПК України.
Згідно з ч. 1ст. 46 ЦПК Україниоргани та інші особи, які відповідно дост. 45 цього Кодексузвернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.
Прокурор, який бере участь у справі, має обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що положення закону пропочаток перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурорадо суду із заявою про захист державних інтересів.
Зазначену правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постановівід 01 липня 2015 року № 6-178цс15, яка в силуст. 360-7 ЦПК Українимає враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, яка у подальшому була підтримана іншими судовими рішеннями і не змінювалась.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з позовом за захистом інтересів держави в особі Запорізької міської ради щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 586 від 18.03.2010 року, визнання недійними державних актів на право власності, які видані на підставі вказаного розпорядження у 2010-2011 роках лише 14.07.2015 року. Проте, строк позовної давності для даних правовідносин встановленийст. 257 ЦК Українив межах трьох років й обчислюється саме для особи, права якої порушено, тобто - Запорізької міської ради.
Протесуду порушення ст.ст. 212 - 214 ЦПК України назазначеніположення закону увагине звернув, фактично наділив прокурора статусом самостійного позивача та дійшовнеправильного висновку про початок перебігу позовної давності з дня вивчення прокурором матеріалів кримінального провадження № 42014080010000020 від 21.10.2014 року, з часу вивчення вищевказаної ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2015 року.До спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність, яку прокурор пропустив без поважних причин.
З урахуванням наведеного, на підставі ст.ст. 307, 309 ЦПК України судова колегія вбачає підстави для скасування рішення суду в оскарженій частині з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 серпня 2016 року по цій справі в частині задоволення позову прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, про:
- визнання протиправним та скасування розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 586 від 18.03.2010 року Про затвердження проекту відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у відношенні громадян ОСОБА_26 та ОСОБА_3;
- визнання недійсним державного акту на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0430, серія ЯК № 808434 від 30.03.2010 року, що виданий ОСОБА_3, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011026000282;
- витребування у ОСОБА_24 (вул. Уральська, 61/58, м. Запоріжжя, ІПН НОМЕР_1) земельної ділянки кадастровий номер 2322183500:08:001:0420, площею 1,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (пр. Леніна, 206, м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 04053915);
- зобовязання ОСОБА_3 (вул. Курузова, 7/221, м. Запоріжжя, ІПН НОМЕР_2) повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:08:001:0430, площею 1,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області власнику землі - територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (пр. Леніна, 206, м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 04053915);
- скасування рішення приватного нотаріуса ОСОБА_21 від 06.08.2014 року № 14951600 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 6581188 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 (вул. Уральська, 61/58, м. Запоріжжя, ІПН НОМЕР_1) права власності на обєкт нерухомого майна реєстраційний номер 424411823221, земельну ділянку кадастровий номер: 2322183500:08:001:0420, площею 1,5000 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області;
скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Запорізької міської ради відмовити.
В іншій частині рішення по цій справі залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 64527758, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 25.01.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 317/2145/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: