Ухвала суду № 64527699, 02.02.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/10029/16-ц

У Х В А Л А

02 лютого 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.

при секретарі - Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 28 вересня 2016 року про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - в частині визначення підсудності, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Банк) оскаржило в апеляційному порядку ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 28 вересня 2016 року про відкриття провадження у справі, посилаючись на недотримання судом першої інстанції правил підсудності.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу судді місцевого суду та постановити нову ухвалу про повернення позовної заяви позивачу для її подання до належного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суддя місцевого суду виходив з того, що така справа підсудна цьому суду.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Звертаючись до Ужгородського міськрайонного суду, ОСОБА_1 зазначала про те, що позов про відшкодування матеріальної шкоди у порядку ч. 6 ст. 110 ЦПК України пред'явлено за місцем завдання шкоди майну фізичної особи.

Одночасно вказувала, що позов виник із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК України), у зв'язку з чим його пред'явлено до Ужгородського міськрайонного суду за місцезнаходженням майна (будинку № 12 по вул. Паркова набережна у м. Ужгороді).

На обґрунтування свого позову посилалася на те, що внаслідок незаконної бездіяльності Банку щодо невиконання обов'язків іпотекодержателя по звільненню з-під обтяжень предмета іпотеки (встановленої судовим рішенням), нотаріусом було відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу будинку № 12 по вул. Паркова набережна у м. Ужгороді у зв'язку з наявністю обтяжень цього нерухомого майна. Бездіяльність Банку призвела до стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу за попереднім договором купівлі-продажу в сумі 891 347,97 грн., з яких 800 000,00 - подвійний розмір завдатку, 80 000,00 грн. - штрафні санкції, 11 347,97 грн. - відсотки за користування коштами, а також судових витрат у розмірі 441,00 грн. Посилаючись на дані обставини, та вказуючи, що така майнова шкода завдана бездіяльністю Банку, позивач просила стягнути на її користь 894788,97 грн.

Так, згідно ч. 6 ст. 110 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз'яснено у п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Зі змісту позову ОСОБА_1 слідує, що спір у даній справі виник не з приводу нерухомого майна, і не з приводу завдання шкоди нерухомому майну позивача, а з приводу відшкодування шкоди, завданої незаконною бездіяльністю Банку, котра згідно вимог ОСОБА_1 спричинила стягнення з ОСОБА_2 значної суми коштів.

Сама по собі обставина, що бездіяльність Банку виражається у невиконанні обов'язків іпотекодержателя щодо державної реєстрації речових прав та їх обтяжень (по звільненню з-під обтяжень нерухомого майна), не означає, що спір виник стосовно нерухомого майна.

Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням (до ч. 2 ст. 109 ЦПК України).

Оскільки місцезнаходження юридичної особи - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - є м. Київ, провулок Шевченка, 12 - тому позов підлягає розгляду відповідним районним судом м. Києва - за місцем реєстрації юридичної особи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про порушення правил підсудності при відкритті провадження в даній справі суддею Ужгородського міськрайонного суду є обґрунтованими.

Статтею 116 ч. 1 п. 2 ЦПК України передбачені правові наслідки порушення правил підсудності у випадку коли провадження у справі відкрито та не почато судового розгляду - суд повинен передати справу до іншого компетентного суду.

Як вбачається з матеріалів справи судовий розгляд справи не було почато.

За таких обставин ухвалу судді місцевого суду про відкриття провадження постановлено з порушенням встановленого порядку, що, згідно п. 3 ст. 312 ЦПК України, є підставою для її скасування в частині визначення підсудності. Справу слід направити до Ужгородського міськрайонного суду для вирішення питання про передачу справи до належного суду.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - задовольнити частково.

Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 28 вересня 2016 року про відкриття провадження по справі в частині визначення підсудності - скасувати, і справу направити до Ужгородського міськрайонного суду для вирішення питання про передачу справи до належного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і, як така що не перешкоджає подальшому провадженню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді: