Рішення № 6452464, 21.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 жовтня 2009 р.           Справа 11/228-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Легедзене»,

с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області

до приватного підприємства «Агропромислова фірма «ІЗЗІЯ»,

с. Буди Тростянецького району Вінницької області           

про стягнення 228914,69 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - С. Кирилюк за довіреністю б/н. від 20.10.2009р.;

від відповідача - не з‘явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з приватного підприємства «Агропромислова фірма «ІЗЗІЯ» заборгованості за договором про проведення сільськогосподарських робіт № 6 від 03.07.2009р. в загальному розмірі 228914,69 грн., з яких: 154690 грн. –основний борг, 73619,60 грн. –пеня, 605,09 грн. –3% річних.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору про проведення сільськогосподарських робіт № 6 від 03.07.2009р. позивач надав відповідачу послуги по збиранню ріпаку та зернових культур на загальну суму 154690 грн. за які останній у відповідності до п. 4.2 договору зобов’язався провести розрахунки в 5-ти денний термін з моменту підписання акту виконаних робіт. В порушення взятих на себе зобов’язань відповідач не провів розрахунків за надані послуги в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 154690 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 01.10.2009р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, договору та доказів його виконання, установчих документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 11422.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

03 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Легедзене»(позивач) та приватним підприємством «Агропромислова фірма «ІЗЗІЯ»(відповідач) укладено договір № 6 про проведення сільськогосподарських робіт за умовами якого позивач зобов’язався виконати роботи по збиранню врожаю сільськогсоподарських культур на землях відповідача, а останній зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Як стверджується матеріалами справи, зокрема актами приймання-здачі виконаних робіт від 16.07.2009р. та від 20.08.2009р. позивачем надано відповідачу послуги по збиранню ріпаку та зерновий культур на загальну суму 154690 грн..

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору оплата здійснюється за фактично виконані роботи. Після виконання кожного виду робіт складається акт приймання-здачі виконаних робіт, в якому зазначаються обсяги виконаних робіт та їх вартість. Оплата за фактично виконану роботу проводиться протягом 5-ти днів з моменту підписання акту виконаних робіт до 15 серпня 2009 року.

Відповідач в порушення умов договору не провів розрахунків за надані послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 14.10.2009р..

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд дійшов виковку про те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення заборгованість за договором в розмірі 154 690 грн..

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 73619,60 грн. пені та 605.09 рн. –3% річних.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення 605,09 грн. річних за період з 22.07.2009р. по 23.09.2009р..

Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 5.1 договору визначено, що у випадку порушення строків розрахунків за виконані роботи відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від загальної суми вартості договору за кожний день затримки.

Водночас, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначалось вище, договором визначено, що оплата за фактично виконану роботу проводиться протягом 5-ти днів з моменту підписання акту виконаних робіт до 15 серпня 2009 року. Зважаючи, що акти виконаних робіт підписані сторонами 16.07.2009р. та 20.08.2009р., термін оплати по них відповідно настав 21.07.2009р. та 25.08.2009р..

За таких обставин, розмір пені по акту від 16.07.2009р. за період з 22.07.2009р. по 23.09.2009р. становить 3074,07 грн., по акту від 20.08.2009р. за період з 26.08.2009р. по 23.09.2009р. становить 1221,91 грн., що загалом скаладає 4295,98 грн.. Таким чином, в позові в частині стягення 69323,62 грн. пені слід відмовити, як безпідставно заявлених.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Зважаючи на викладене вище, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Агропромислова фірма «ІЗЗІЯ»( 24312, Вінницька область, Тростянецький район, с. Буди, вул. 50-річчя Жовтня, 12, код 32743603) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Легедзене»( 20435, Черкаська область, Тальнівський район, с. Легедзине, вул. Леніна, 6, код 34446197) 154690 (сто п’ятдесят чотири тисячі шістсот дев’яносто) грн. –боргу; 4295 (чотири тисячі двісті дев’яносто п’ять) грн. 98 коп. –пені; 605 (шістсот п’ять) грн. 09 коп. –3% річних; 1595 (одну тисячу п’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 91 коп. - витрат зі сплати державного мита та 164 (сто шістдесят чотири) грн. 53 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В позові в частині стягнення 69323,62 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          Копію рішення направити сторонам.

Рішення оформлено та підписано 22.10.2009р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (20435, Черкаська область, Тальнівський район, с. Легедзине, вул. Леніна, 6)

3- відповідачу - (24312, Вінницька область, Тростянецький район, с. Буди, вул. 50-річчя Жовтня, 12)