Ухвала суду № 64523983, 02.02.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/272/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 48 Середа Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСіренка Ю. В.суддівГончар Н. І., Пономаренка В. В. при секретаріГаджієвій Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_7 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, посилаючись на те, що з 1996 року вона з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Одруження виявилось невдалим, сім'я розпалася, шлюбні відносини фактично припинились, питання розірвання шлюбу вирішується окремо.

За час перебування в зареєстрованому шлюбі між сторонами було набуто майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу, а тому позивач звернулась до суду з відповідним позовом, у якому просила розділити майно, виходячи з принципу рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності, шляхом визнання права власності за нею на квартиру АДРЕСА_1; земельну ділянку, площею 0,056 га, для ведення садівництва, що знаходиться в с.Коробівка Золотоніського району Черкаської області, а за ОСОБА_7 визнати право власності на земельну ділянку площею, 0,4202 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться в АДРЕСА_4 та житловий будинок садибного типу з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_4.

5 травня 2016 року ОСОБА_7 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_6 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, яку він мотивував тим, що майно набуте сторонами за час зареєстрованого шлюбу необхідно розділити між сторонами виходячи із принципу визначеного ст. 70 СК України, тобто частки майна дружини та чоловіка мають бути рівними, а тому просив поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя шляхом визнання за ним права власності на 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_2, 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,056 га, для ведення садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,4202 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_6 та відповідно визнати за ОСОБА_6. право власності на 1/2 частину квартириу АДРЕСА_3, 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,056 га, для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,4202 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_6.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 листопада 2016 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_6 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено. В порядку поділу спільно нажитого майна визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частину квартри за адресою АДРЕСА_3, на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,056 га для ведення садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,4202 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_6.

У порядку поділу спільно нажитого майна визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину квартри за адресою АДРЕСА_3, на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,056 га для ведення садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,4202 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_6.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову ОСОБА_6 та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_7

Заслухавши представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що сторони в період шлюбу набули у спільну сумісну власність майно, яке підлягає поділу, виходячи з рівності часток кожного з них. Суд в порядку поділу майна подружжя визнав за кожним з подружжя право власності на 1/2 частку спірного нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма статті 368 ЦК України.

У силу статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до положень ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про одруження, виданого повторно (серії НОМЕР_2 від 19 січня 2001 року) сторони по справі одружилися 14 вересня 1996 року, про що зроблено відповідний актовий запис за №153.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 22 серпня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського міськрайонного нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 1969 ОСОБА_7 придбав квартиру АДРЕСА_1

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 жовтня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченком С.В. за реєстровим №7056, ОСОБА_7 придбав земельну ділянку, площею 0,056 га, для ведення садівництва, що знаходиться на території Коробівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_5.

Сторонами зазаначено, що на вказаній земельній ділянці в АДРЕСА_5 був також побудований ними житловий будинок, який не введений в експлуатацію, але є придатним для проживання.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченком С.В. за реєстровим № 6948, вбачається, що ОСОБА_7 придбав земельну ділянку площею 0,4202 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться в АДРЕСА_6

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14 квітня 2016 року за № 57318992 ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 11 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченком С.В. за реєстровим № 6947 придбав житловий будинок садибного типу з господарсько-побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_6

Вирішуючи спір, суд дійшов цілком аргументованого висновку щодо поділу спільного майна між сторонами виходячи з рівності часток їх майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При поділі майна суд першої інстанції вірно виходив з того, що між подружжям нe досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що набуте за час шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спірне майно, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому їх частки у майні є рівними.

Також, судом вірно враховано, що житловий будинок садибного типу, який розташований на земельній ділянці в АДРЕСА_5, яка є предметом спору у даній справі, хоч і не введений в експлуатацію, проте є придатним для проживання. Таким чином, при задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_6 вказана земельна ділянка перейде у її власність з побудованим на ній житловим будинком, що в свою чергу суттєво порушить права ОСОБА_7 на рівний розподіл власності подружжя. Тому, доводи апелянта стосовно поділу майна подружжя у відповідності до ст. 71 СК України, не беруться до уваги, оскільки порушують презумпцію рівної спільності майна подружжя.

При цьому, розглядаючи даний спір, суд правильно виходив з того, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_6, заявляючи позовні вимоги про реальний поділ майна подружжя не довела, що запропонований нею варіант поділу є рівним у своїх частках, оскільки не надала суду доказів про дійсну ринкову вартість нерухомого майна, яке підлягає поділу в натурі. Тому посилання ОСОБА_6 на визначення вартості нерухомого майна у правочинах, за якими воно було придбане подружжям, унеможливлює здійснити його реальний поділ з визначенням рівних часток у співвідношенні ? до ?.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відображають суть спору, відповідають вимогам чинного законодавства, принципам розумності та справедливості та вважає, що поділ майна здійснено повно та об'єктивно.

Постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :