Ухвала суду № 64523089, 03.02.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/108/17

Провадження №2/219/1056/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого судді Фролової Н.М., при секретарі Шкурат К.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Артемсіль» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обовязків внаслідок виробничої травми, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Артемсіль» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обовязків внаслідок виробничої травми.

В судовому засіданні представником відповідача, заявлено клопотання про призначення у справі експертизи відносно встановлення факту спричинення ОСОБА_3 моральної шкоди у звязку з отриманою ним 21.02.2014 р. виробничою травмою під час виконання професійних обовязків в ДП «Артемсіль».

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на судову практику.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Позовна заява характеризується заявленими у ній фактами, а не лише самими правовими підставами або аргументами.

Згідно чинного законодавства кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України).

Доведення цих обставин із боку позивача можливе на підставі доказів, перелічених у статті 57 ЦПК України. До таких доказів належить і висновок експертизи, проте він не є як єдиним можливим і достатнім доказом спричинення шкоди, так і підставою визначення її розміру, оскільки згідно з частиною другою статті 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленого значення.

За наведених обставин захист прав особи яка домоглася документального підтвердження від належних державних органів підтвердження факту нещасного випадку та втрати у звязку із цим професійної працездатності, не можна ставити у залежність від проведення ініційованого відповідачем окремого експертного дослідження.

Відповідач не позбавлений практичної доступної для нього можливості для заперечення проти позову обставинами які можуть бути підтверджені іншими доказами, які не залежать від обовязку позивача до вчинення якихось дій.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача щодо призначення експертизи.

Керуючись ст. ст. 57,60, 168, 202,203 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику відповідача в задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи відносно встановлення факту спричинення ОСОБА_3 моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Фролова