Рішення № 6452299, 20.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2009Справа №2-18/3894.1-2009 За позовом - Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” (поштова адреса: 98600, м. Ялта, вул. Горького, 30; юридична адреса: 95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 81) До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Барс 2000”(98604, м. Ялта, вул. Халтуріна, 45)

Про визнання недійсними договорів, стягнення 137732,18 грн., спонукання до укладення договорів та спонукання до виконання певних дій.

За зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Барс 2000” (98604, м. Ялта, вул. Халтуріна, 45)

До відповідача – Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” (поштова адреса: 98600, м. Ялта, вул. Горького, 30; юридична адреса: 95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 81)

Про спонукання до укладення додаткових угод.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від КРП “Протизсувне управління” – Попкова Є.А. – представник, довіреність від 14.10.2008р.

Від ТОВ “Барс 2000” – Запорожец К.К. – представник, дов. від 26.03.2007 року № 17

Суть спору: Кримське республіканське підприємство “Протизсувне управління” звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до ТОВ “Барс 2000” про визнання договору № 17/2 від 01.07.2002 р. та договору № 21/03 від 02.01.2003 р. недійсними, стягнення 137732,18 грн. заборгованості та спонукання до укладення договорів № 12/07 от 15.6.2007р., 12/07-Н від 15.6.2007р., 12/07-В від 15.6.2007р.

Вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №17/2 від 01.7.2002р. користування берегозахісними, протизсувними і пляжними спорудами м. Ялта від морпорту до санаторію “Росія” та договір №21/03 від 02.01.2003р генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних та протизсувних споруд, виходячи зі змісту яких берегоукріплювальні споруди за договором №17/2 фактично були передані відповідачу у безкоштовне користування, що на думку позивача суперечить вимогам діючого законодавства. Також позивач зазначає, що недодержання у момент укладення вказаних договорів сторонами вимог діючого законодавства, а саме невідповідність змісту діючого законодавства є підставою для визнання цих договорів недійсними. При невідповідності договору №17/2 діючому законодавству та визнанні його недійсності, відповідач продовжує користуватися переданим йому майном, що порушує майнові права позивача. На протязі дії договору №17/2 позивачем направлялися рахунки на оплату коштів за поточне утримання, відновлення та капітальний ремонт берегозахісних споруд, але відповідач ухилявся від сплати вказаних коштів, відповідач продовжує користуватися майном на без оплатній основі. Так, на думку позивача, станом на 31.01.2008р за відповідачем виникла заборгованість по відновленню та капітальному ремонту берегозахісних, протизсувних і пляжних споруд у сумі 137732 грн.18 коп. У зв’язку з невідповідністю договору №17/2 діючому законодавству позивачем були спрямовані на адресу відповідача проект договору експлуатації берегозахісних споруд та проекти договорів про надання послуг по надводному і підводному нагляду за берегозахісними спорудами, які відповідач залишив без розгляду, що стало підставою для звернення позивача з позовом у суд.

Відповідач 03.06.2008 р. звернувся до суду із зустрічною позовною заявою від 02.06.2008 р. № 155 про спонукання КРП “Протизсувне управління” укласти з ТОВ “Барс 2000” додаткові угоди: до договору №17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними та пляжними спорудами від 01.07.2002р у редакції ТОВ “Барс 2000”від 20.03.2008р; до договору №21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 02.01.2003р у редакції ТОВ “Барс 2000” від 20.03.2008р.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що між сторонами було укладено договір №17/2 від 01.07.2002р. користування берегозахісними, протизсувними і пляжними спорудами м. Ялта від морпорту до санаторію “Росія” та договір №21/03 від 02.01.2003р генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних та протизсувних споруд, які були укладені у повній відповідності до діючого на момент укладення законодавства. У зв’язку з тим, що 13.12.2007р були внесені зміни у постанову Ради Міністрів АРК №68 від 11.03.1997р “Про міри з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, схильних впливу негативних природних процесів”, 20.03.2008 р. ТОВ “Барс 2000”направило на адресу КРП “Протизсувне управління” пропозицію про внесення змін до договорів, однак, позивач ніякої відповіді до наступного часу не надав.

Ухвалою ГС АР Крим від 03.06.2008р. №2-2/4223-2008 суд прийняв зустрічну позовну заяву до сумісного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 року у справі № 2-2/4223-2008 первісний позов задоволено частково, договір від 01.07.2002 року № 17/2, укладений між державним підприємством „Кримське протизсувне управління” і товариством з обмеженою відповідальністю „Барс 2000” визнано недійсним на майбутнє. У зв’язку з тим, що договір від 02.01.2003 року №21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд між позивачем і відповідачем не укладений, у його визнанні недійсним відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у сумі 137732, 18 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року у справі № 2-2/4223-2008 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" задоволена. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 року у справі №2-2/4223-2008 скасоване. У позові Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" про визнання недійсними договорів №17/2 від 01.07.2002 року „Про користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами” та № 21/03 від 02.01.2003 року генерального підряду та ремонту берегоукріплювальних, протизсувних споруд, укладених між Кримським республіканським підприємством "Протизсувне управління" та товариством з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" відмовлено. У позові Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" до товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" про стягнення суми 137732,18 грн. відмовлено. У позові Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" про спонукання товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" до укладення договорів №12/07 експлуатації берегозахісних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту і відновленню від 15.06.2007 року та договорів № 12/07-Н по надводному і № 12/07-В від 15.06.2007 року по підводному нагляду за берегозахісними спорудами відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Вважати додаткову угоду до договору № 17/2 „Про користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами” від 1 липня 2002 року про внесення змін в пункт 3.2.5 цього договору від 20.03.2008 року укладеною на умовах товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000". Вважати додаткову угоду до договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 2 січня 2003 року про внесення змін в статтю 2 цього договору укладеною на умовах товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" від 20.03.2008 року. Стягнуто з Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" 118 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення процесу. Стягнуто з Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" 127,50 грн. державного мита.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2009 року рішення господарського суду АР Крим від 09.12.2008р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. по справі № 2-2/4223-2008 скасовані.

Справа направлена на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Справі привласнений № 2-18/3894.1-2009 і її розгляд доручений судді господарського суду АР Крим Осоченко І.К.

17.08.2009 року представник ТОВ «Барс 2000» у судовому засіданні надав письмові пояснення щодо застосування строку позовної давності стосовно позовних вимог КРП «Протизсувне управління».

06.10.2009 року у судовому засіданні представник КРП “Протизсувне управління” надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої від позовних вимог про спонукання ТОВ «Барс-2000» укласти договір в редакції КРП «Протизсувне управління» позивач відмовляється та просить: 1) визнати недійсним на майбутнє договір № 17/2 від 01.07.2002р.; 2) визнати недійсним на майбутнє договір № 21/03 від 02.01.2003р.; 3) стягнути з ТОВ “Барс-2000” суму збитків за договором № 17/2 від 01.07.2002р. у розмірі 137732,18 грн.; 4) зобов’язати ТОВ “Барс-2000” повернути КРП “Протизсувне управління” майно, яке було передано за договором № 17/2 від 01.07.2002р.

Суд прийняв дану заяву до свого розгляду.

20.10.2009 року у судовому засіданні представник ТОВ «Барс-2000» надав суду заяву, відповідно до якої просить суд розглядати тільки позовні вимоги, які викладені у заяві про уточнення позовних вимог за зустрічною позовною заявою про спонукання внести зміни у договір за вих. № 255 від 12.09.2008 року (т. 2 а.с. 52).

Дійсно, 12.09.2008 року у судовому засіданні представник ТОВ «Барс 2000» надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить спонукати КРП «Протизсувне управління» укласти з ТОВ «Барс 2000» додаткову угоду до договору № 17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами від 1 липня 2002 року про внесення змін в пункт 3.2.5 цього договору від 20.03.2008 року:

«3.2.5. Здійснювати оплату витрат управління на здійснення нагляду за технічним станом і по проведенню робіт по відновленню і капітальному ремонту майна.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 розмір оплати коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплюючих, протизсувних споруд, які знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» і передані в експлуатацію суб’єктам господарської діяльності, визначаються виходячи з норм амортизаційних відрахувань згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» і витрат, які пов’язані з виробничо-господарською діяльністю Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» по їх обслуговуванню, і складає 37043,36 грн. у рік.

Користувач самостійно здійснює перерахування коштів на банківський рахунок управління щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу. За необхідності користувач може отримати рахунок в управлінні.

Розмір коштів, які підлягають відшкодуванню за дійсним договором, підлягає перегляду у разі зміни балансової вартості майна (індексація основних фондів і т.і.) або зміни нормативної бази по методиці вирахування цих коштів».

Також просить спонукати КРП «Протизсувне управління» укласти з ТОВ «Барс 2000» додаткову угоду до договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 2 січня 2003 року про внесення змін в статтю 2 цього договору в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" від 20.03.2008 року:

«Загальна вартість робіт по дійсному договору визначається щорічно, відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 у межах норм амортизаційних відрахувань згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у відсотках від балансової вартості 1 групи основних фондів з розрахунку 1,25% на календарний квартал (5% на рік)».

Суд приймає дану заяву до свого розгляду.

Строк розгляду справи продовжено у порядку, передбаченому статтею 69 ГПК України.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2002 року між Державним підприємством «Кримське протизсувне управління» (далі - Управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" (далі - Користувач) було укладено договір №17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами.

Відповідно до пункту 2.1 предметом даного договору є надання у користування майна – берегоукріплювальних, протизсувних споруд міста Ялта від Морського порту до санаторію „Росія”.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що Управління зобов’язується виконувати функції замовника та генерального підрядника по відновленню і капітальному ремонту берегоукріплювальних споруд та інженерного захисту території на умовах, визначених окремим договором генерального підряду.

Відповідно до пункту 3.2.5 користувач зобов’язаний здійснювати оплату витрат Управління по надзору за технічним станом та проведенню робіт по відновленню та капітальному ремонту майна на умовах, визначених тим самим окремим договором.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі узгодження з Управлінням, користувач має право виконувати роботи з поточного утримання, капітального ремонту майна за кошти, передбачені пунктом 3.2.5 договору; використання цих коштів повинно бути підтверджено документально.

Оскільки договір №17/2 від 01.07.2002 року не передбачав оплати за користування майном, то 02.01.2003 року між сторонами було укладено договір № 21/03 генерального підряду та ремонту берегоукріплювальних, протизсувних споруд.

Відповідно до пункту 2 вказаного договору була визначена вартість робіт за цим договором відповідно до постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 11.03.1997 року № 68 у рамках норм амортизаційних відрахувань –3,35 % від балансової вартості майна (а.с. 12-16).

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ході судового розгляду судом встановлено, що Державне підприємство «Кримське республіканське протизсувне управління» є правонаступником Державного підприємства «Кримське протизсувне управління», що передбачено у пункті 1.1 Статуту Державного підприємства «Кримське республіканське протизсувне управління» (а.с. 82,Т. 2). В свою чергу, Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» є правонаступником Державного підприємства «Кримське республіканське протизсувне управління», що зафіксовано у пункті 1.1 Статуту Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (нова редакція) (а.с. 72, Т. 1).

КРП «Протизсувне управління» у заяві про уточнення позовних вимог просить визнати договори № №17/2 від 01.07.2002 року та № № 21/03 від 02.01.2003 року недійсними на майбутнє.

Прохаючи визнати недійсним договори на майбутнє, позивач за первісним позовом посилається на статтю 215 Цивільного кодексу України та статтю 59 Цивільного кодексу України (а.с. 22, т. 3).

Суд звертає увагу, що дана стаття визначає фізичних осіб, над якими встановлюється піклування, що жодним чином не стосується предмету спору у дійсній справі.

Тому суд приходить до висновку, що позивач мав на увазі статтю 59 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення договору, відповідно до якої якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки договори укладені до 01.01.2004 року та продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, то до позовних вимог щодо визнання недійсними на майбутнє договорів, застосовуються правила цього кодексу.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Даною правовою нормою передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини - правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (частина перша статті 216 ЦК України), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (частина друга статті 215 ЦК України) та оспорювані (частина третя статті 215 ЦК України), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі (стаття 236 ЦК України).

Але такого способу захисту цивільного права - як визнання договорів недійсними на майбутнє діючим цивільним законодавством України не передбачено.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 - пункт 3 - викладається правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способу захисту прав, суд ПОВИНЕН ВІДМОВИТИ В ПОЗОВІ, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Стаття 59 ЦК УРСР кореспондується з нормами статті 207 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

ГК України зазначеного поділу право чинів на нікчемні та оспорювані не передбачає, а натомість у суперечності із ЦК України фактично розглядає як оспорювані (частина перша статті 207 ГК України) всі ті зобов'язання, які виникають з правочинів, які за ЦК України є нікчемними. У частині другій статті 207 ГК України вживається термін "нікчемна умова", але визначення відповідного поняття відсутнє. У частині третій статті 207 ГК України встановлюється, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним, припиняється з дня набрання рішенням суду законної сили, та передбачає можливість визнання зобов'язання недійсним на майбутнє, що також суперечить статті 236 ЦК України.

У Листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008, № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" вказано, що стаття 207 ГК України не містить особливостей регулювання господарських відносин, а містить загальні правила про недійсність господарських зобов'язань, які суперечать ЦК України як за термінологією, так і за змістом. Тому стаття 207 ГК України відповідно до абзацу першого частини другої статті 4 ЦК України, абзацу другого частини першої статті 4 ГК України застосовуватись не може.

За вказаних обставин, позовні вимоги щодо визнання договорів недійсними на майбутнє, задоволенню не підлягають.

КРП «Протизсувне управління» також у своїй заяві про уточнення позовних вимог просить стягнути суму 137732,18 грн. та зобов’язати ТОВ “Барс-2000” повернути КРП “Протизсувне управління” майно, яке було передано за договором № 17/2 від 01.07.2002р. на підставі пункту 1 статті 216 Цивільного кодексу України.

Зазначена норма передбачає лише наслідки недійсності правочину.

Згідно абзацу 2 пункту 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки судом договори № 17/2 від 01.07.2002 року та 21/03 від 02.01.2003 року недійсними на майбутнє не визнані, то у суду відсутні правові підстави щодо задоволення позовних вимог КРП «Протизсувне управління» про стягнення 137732,18 грн. та зобов’язання ТОВ “Барс 2000” повернути КРП “Протизсувне управління” майно, яке було передано за договором № 17/2 від 01.07.2002р., у зв’язку із чим суд відмовляє у їх задоволенні.

Крім того, КРП «Протизсувне управління» у своїй заяві про уточнення позовних вимог від 06.10.2009 року, відмовляється від позовних вимог про спонукання ТОВ «Барс 2000» укласти договори в редакції КРП «Протизсувне управління».

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що відмова КРП «Протизсувне управління» від частини позовних вимог не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, через що заява підлягає задоволенню.

За вказаних обставин, суд приймає відмову КРП «Протизсувне управління» від частини позовних вимог щодо спонукання ТОВ «Барс 2000» до укладення договорів № 12/07 от 15.06.2007р., 12/07-Н від 15.06.2007р., 12/07-В від 15.06.2007р. та припиняє провадження у справі щодо позовних вимог КРП «Протизсувне управління» про спонукання ТОВ «Барс 2000» до укладення договорів № 12/07 от 15.06.2007р., 12/07-Н від 15.06.2007р., 12/07-В від 15.06.2007р. на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України.

Щодо клопотання ТОВ «Барс 2000» про застосування позовної давності щодо позовних вимог, заявлених КРП «Протизсувне управління» суд зауважує наступне.

Дане клопотання було заявлене ТОВ «Барс 2000» у судовому засіданні 17.08.2009 року (а.с. 8) і стосувалося позовних вимог про визнання спірних договорів недійсними на підставі їх невідповідності діючому законодавству, стягнення коштів та зобов’язання до укладення договору.

Проте у судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2009 року КРП «Протизсувне управління» уточнило позовні вимоги і просило визнати спірні договори недійсними на майбутнє, стягнути кошти та зобов’язати ТОВ «Барс 2000» повернути певне майно.

Суд звертає увагу, що на змінені позовні вимоги ТОВ «Барс 2000» не надавав клопотання про застосування строків позовної давності.

ТОВ «Барс 2000», з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить спонукати КРП «Протизсувне управління» укласти з ТОВ «Барс 2000» додаткову угоду до договору № 17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами від 1 липня 2002 року про внесення змін в пункт 3.2.5 цього договору від 20.03.2008 року:

«3.2.5. Здійснювати оплату витрат управління на здійснення нагляду за технічним станом і по проведенню робіт по відновленню і капітальному ремонту майна.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 розмір оплати коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплюючих, протизсувних споруд, які знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» і передані в експлуатацію суб’єктам господарської діяльності, визначаються виходячи з норм амортизаційних відрахувань згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» і витрат, які пов’язані з виробничо-господарською діяльністю Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» по їх обслуговуванню, і складає 37043,36 грн. у рік.

Користувач самостійно здійснює перерахування коштів на банківський рахунок управління щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу. За необхідності користувач може отримати рахунок в управлінні.

Розмір коштів, які підлягають відшкодуванню за дійсним договором, підлягає перегляду у разі зміни балансової вартості майна (індексація основних фондів і т.і.) або зміни нормативної бази по методиці вирахування цих коштів»

Також просить спонукати КРП «Протизсувне управління» укласти з ТОВ «Барс 2000» додаткову угоду до договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 2 січня 2003 року про внесення змін в статтю 2 цього договору укладеною на умовах товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" від 20.03.2008 року:

«Загальна вартість робіт по дійсному договору визначається щорічно, відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 у межах норм амортизаційних відрахувань згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у відсотках від балансової вартості 1 групи основних фондів з розрахунку 1,25% на календарний квартал (5% на рік)».

Суд вважає, що зустрічні позовні вимоги ТОВ «Барс 2000» підлягають задоволенню й при цьому виходить з наступного.

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.12.2007 року внесені зміни, зокрема, пункт 3.2 постанови №68 від 11.03.1997 року викладено у новій редакції. З метою приведення чинного договору у відповідність з новою редакцією цього нормативно правового акту товариство з обмеженою відповідальністю „Барс 2000” 20.03.2008 року надіслало Кримському республіканському підприємству "Протизсувне управління" пропозицію про внесення відповідних змін у зазначені договори № 17/2 від 01.07.2002 року та № 21/03 від 02.01.2003 року.

Статтею 654 ЦК України визначено, що всі зміни в договір можуть вноситися тільки в такій же формі, як і договір, який змінюється.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України. Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Стаття 188 Господарського кодексу України встановлює такий же порядок внесення змін в умови договору, а саме: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оскільки Кримським республіканським підприємством "Протизсувне управління" не дотримані вимоги вищенаведеної норми матеріального права, тоді як запропоновані товариством з обмеженою відповідальністю „Барс 2000” умови додаткової угоди не суперечать постанові Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.12.2007 року, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, додаткові угоди слід вважати укладеними в редакції, запропонованій товариством з обмеженою відповідальністю „Барс 2000” (а.с. 91, 92, том 1).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" стосовно неотримання ним проектів додаткових угод не можуть бути прийняті до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи.

20.10.2009 року у судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано суддею 26.10.2009 року.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 78, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Прийняти відмову КРП «Протизсувне управління» від частини позовних вимог щодо спонукання ТОВ «Барс 2000» до укладення договорів № 12/07 от 15.06.2007р., 12/07-Н від 15.06.2007р., 12/07-В від 15.06.2007р.

2.          Припинити провадження у справі щодо позовних вимог КРП «Протизсувне управління» про спонукання ТОВ «Барс 2000» до укладення договорів № 12/07 от 15.06.2007р., 12/07-Н від 15.06.2007р., 12/07-В від 15.06.2007р. на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України.

3.          У інший частині первісного позову КРП «Протизсувне управління» відмовити.

4.          Прийняти до свого розгляду заяву ТОВ «Барс 2000» за вих. № 255 від 12.09.2008 року про уточнення позовних вимог.

5.          Зустрічний позов ТОВ «Барс 2000» задовольнити.

6.          Спонукати Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 81; код ЄДПРОУ 03348324) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (98604, м. Ялта, вул. Халтуріна, 45, код ЄДПРОУ 30483995) додаткову угоду до договору № 17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами від 1 липня 2002 року про внесення змін в пункт 3.2.5 цього договору від 20.03.2008 року:

«3.2.5. Здійснювати оплату витрат Управління на здійснення нагляду за технічним станом і по проведенню робіт по відновленню і капітальному ремонту Майна.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 розмір оплати коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплюючих, протизсувних споруд, які знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» і передані в експлуатацію суб’єктам господарської діяльності, визначаються виходячи з норм амортизаційних відрахувань згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» і витрат, які пов’язані з виробничо-господарською діяльністю Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» по їх обслуговуванню, і складають 37043,36 грн. у рік.

Користувач самостійно здійснює перерахування коштів на банківський рахунок Управління щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу. За необхідності Користувач може отримати рахунок в управлінні.

Розмір коштів, які підлягають відшкодуванню за дійсним договором, підлягає перегляду у разі зміни балансової вартості Майна (індексація основних фондів і т.і.) або зміни нормативної бази по методиці вирахування цих коштів».

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7.          Спонукати Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 81; код ЄДПРОУ 03348324) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (98604, м. Ялта, вул. Халтуріна, 45, код ЄДПРОУ 30483995) додаткову угоду до договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 2 січня 2003 року про внесення змін в статтю 2 цього договору в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" від 20.03.2008 року:

«Загальна вартість робіт по дійсному договору визначається щорічно, відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 у межах норм амортизаційних відрахувань згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у відсотках від балансової вартості 1 групи основних фондів з розрахунку 1,25% на календарний квартал (5% на рік)».

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

8.          Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 81; код ЄДПРОУ 03348324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (98604, м. Ялта, вул. Халтуріна, 45, код ЄДПРОУ 30483995) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.