Ухвала суду № 64522856, 26.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/113/17 Слідчий суддя: Шинкарчук Я.А.

Справа № 635/8147/16-к Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.,

суддів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участюсекретаря - Леськів Е.П.,

прокурора - Осадчого Д.В.,

представника власника майна - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою голови фермерського господарства «Альянс» ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 5 грудня 2016 року, якою клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12016220430004388 задоволено та накладено арешт на майно, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою слідчого судді клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12016220430004388 було задоволено та накладено арешт на майно, а саме: комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE» Е600/Т670 державний номер 17460АХ, комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE» Е600/Т670 державний номер 17462АХ, комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE« Е600/Т670 державний номер НОМЕР_1, які належать Фермерському господарству «Альянс», посадова особа ОСОБА_5, автомобіль КамАЗ 5-53212 державний номер А.Х8975ЕА, який належить ОСОБА_6, та причіп ГКБ-8350 державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7 шляхом встановлення заборони на відчуження даного майна. Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, голова ФГ «Альянс» ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали від 05.12.2016 року, скасувати зазначену ухвалу в частині накладення арешту на комбайни, належні ФГ «Альянс» та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ФГ «Альянс». В обгрунтування поважності причин пропуску апеляційного строку ОСОБА_4 посилається на те, що вперше ФГ «Альянс» в особі представника ОСОБА_3 звернулося з апеляційною скаргою 22.12.2016 року, однак ухвалою апеляційного суду від 30.12.2016 року апеляційну скаргу було повернуто у звязку із недотримання вимог ч. 2 ст. 64-1 КПК України. Копія вказаної ухвали була отримана ФГ «Альяс» 06.01.2017 року, а тому строк на оскарження, на думку апелянта, пропущений з поважних причин. Апелянт зазначає, що в порушення п. 3 ст. 168 КПК України копія протоколу про тимчасове вилучення майна не надавалася представнику ФГ «Альянс». Вважає, що слідчий суддя не повинен був накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним, а прокурором у клопотанні не зазначено чи було повідомлено будь-якому з ФГ «Альянс» про підозру. Посилається на правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року. Кримінальне провадження відносно службових осіб ФГ «Альянс» не здійснюється. Майно, на яке накладено арешт, не визнано речовим доказом, а потреба в перебуванні майна під арештом відсутня. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника власника майна, яка підтримала клопотання про поновлення апеляційного строку та апеляційну скаргу, думку прокурора, який посилався на обгрунтованість ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку, однак, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали від 05.12.2016 року та вважає їх обгрунтованими, що підтверджується матеріалами справи. Враховуючи, що копію ухвали апеляційного суду від 30.12.2016 року ФГ «Альянс» отримало 06.01.2017 року, що не спростовано, та голова підприємства звернувся повторно з апеляційною скаргою 10.01.2017 року, відповідно до відтиску штемпеля на конверті, апеляційний суд вважає за можливе поновити пропущений строк. З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12016220430004388, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Досудовим розслідування встановлено, що 24.11.2016 року у вечірній час поблизу с. Хроли Харківського району Харківської області невстановлені особи таємно викрали врожай соняшника на полі, яке обробляє ТОВ «Імперський колос», чим спричинили останньому збитків на суму 1500000 гривень. Збирання соняшнику здійснювалося за допомогою комбайнів, що належать ФГ «Альянс». Клопотання слідчого про арешт майна вмотивоване тим, що сільськогосподарська техніка, вилучена 24.11.2016 року під час огляду місця події, є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Слідчий суддя, погоджуючись з необхідністю накладення арешту на майно, застосував найменш обтяжливий його спосіб. Апеляційний суд погоджується з таким рішенням слідчого судді та не вбачає підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги. Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_8 від 25.11.2016 року, який є засновником ТОВ «Імперський колос», вказане підприємство є з 2013 року орендарем єдиного масиву земельних ділянок (поля) площею 20 га, що розташовані на території Пономаренківської сільської ради. 24.11.2016 року ОСОБА_8 дізнався про збір урожаю соняшника з вказаних земельних ділянок невідомими особами. До клопотання слідчим додані фотокопії договорів оренди земельних ділянок, укладених між орендодавцями ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ТОВ «Імперський колос». Зазначені обставини дають достатні підстави вважати, що ТОВ «Імперський колос» здійснює правомірне користування цими земельними ділянками. Даних, які б спростовували цей факт, ані слідчому судді, ані апеляційному суду надано не було. Враховуючи, що ОСОБА_8 нічого не було відомо про збір урожаю соняшнику на належних його підприємству земельних ділянках, а вилучена сільськогосподарська техніка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, апеляційний суд вважає обгрунтованим рішення про необхідність накладення арешту на майно. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, і у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Слідчий, звертаючись з клопотанням, довів, що сільськогосподарська техніка в даному випадку має ознаки речових доказів, визначені ст. 98 КПК України, оскільки за допомогою неї було вчинено кримінальне правопорушення. Доказів правомірності знаходження техніки ФГ «Альянс» на полі ТОВ «Імперський колос» апелянтом не надано. За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 170 КПК України, слідчим суддею прийнято обгрунтоване рішення. Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що слідчим суддею застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна, що не виключає можливості власнику користуватися ним та не перешкоджає ФГ «Альянс» здійснювати господарську діяльність. Посилання апелянта на те, що службові особи ФГ «Альянс» не є підозрюваними у кримінальному провадженні, що виключає можливість накладення арешту на майно, не грунтується на положеннях закону, оскільки п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів. Частина 3 ст. 170 КПК України визначає, що випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання голови Фермерського господарства «Альянс» ОСОБА_4 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 05.12.2016 року про арешт майна задовольнити, а вказаний строк поновити.

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Альянс» ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 5 грудня 2016 року, якою клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12016220430004388 задоволено та накладено арешт на майно залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді