Рішення № 64521569, 23.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1101/16-ц Номер провадження 22-ц/786/54/17Головуючий у 1-й інстанції Степаненко Ю. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Обідіної О.І., Пікуля В.П.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2016 року представник ПАТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з вказаним позовом та просив про стягнення з ОСОБА_2 28904 грн. 13 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 28.12.2011року та 1378 грн. сплаченого судового збору.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором без номеру від 28 грудня 2011 року станом на 26 травня 2016 року в сумі 28904 грн. 13 коп.

Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» 1378 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду частково скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк» задовольнити частково, стягнувши з неї суму кредиту у розмірі 2924 грн. 71 коп. та 50% неустойки від розміру заборгованості в сумі 1462 грн. 35 коп.

Заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 28 грудня 2011 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір без номеру, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Кредитка «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. За своєю правовою природою даний договір є договором приєднання (ст. 634 ЦК України) та складається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, тарифів Банку та Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3., 5.3. Умов та правил надання банківських послуг, підписанням договору, позичальник дала згоду на зміну (зменшення або збільшення) за рішенням банку кредитного ліміту та односторонньої зміни тарифів та інших невідємних частин договору.

За умовами укладеного між сторонами кредитного договору (п.п. 6, 9, 10 Тарифів банку Кредитка «Універсальна» (тарифний план «55 днів»), п.п. 6.5., 6.6., 8.6. Умов та правил надання банківських послуг) відповідач зобовязалась погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором, шляхом внесення обовязкового щомісячного платежу у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн.; у разі невиконання зобовязань за Договором на вимогу Банку виконати зобовязання по поверненню кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), сплатити винагороду Банку; при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань більш ніж на 55 днів, сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредиту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів становить 1% від загальної суми заборгованості, але не менше 30 грн. за кожний випадок прострочення платежу.

Встановлено, що ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 26.05.2016 року виникла заборгованість у розмірі 28 904,13 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 2924,71 грн., заборгованості за процентами 21226,84 грн., заборгованості за пенею 2900 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 1352,58 грн.

Правовими наслідками порушення зобовязання боржником, що передбачено п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 611, ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умовами укладеного між сторонами кредитного договору, є обовязок виконати прострочене зобовязання, достроково повернути кредитору надані грошові кошти (кредит), сплатити належні йому проценти та неустойку (штраф, пеню) у розмірі, визначеному договором.

Встановивши факт прострочення боржника, що апелянтом по суті не заперечується, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» 2924,71 грн. кредитних коштів, 28 904,13 грн. процентів, що входять до складу основного зобовязання.

Колегія суддів не вбачає підстав для зменшення суми процентів за користування кредитом, оскільки норми ст. 551 ЦК України, про застосування якої просить апелянт, на дані правовідносини не поширюються.

Разом з тим, відмовляючи у застосуванні позовної давності за клопотанням відповідача, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів укладення між сторонами договору про збільшення позовної давності до пяти років у встановленій ст.ст. 259, 207 ЦК України письмовій формі.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), законом встановлена спеціальна позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Частиною першою статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Умови та правила надання банківських послуг, що є складовою кредитного договору сторін, п. 2.2.5.5., на який послався суд першої інстанції, не містять та не передбачають збільшення тривалості позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, останній платіж за кредитним договором здійснено ОСОБА_2 25 серпня 2013 року, з позовом до суду про стягнення заборгованості Банк звернувся 11 липня 2016 року у межах загального трирічного строку позовної давності.

Проте, по вимогах про стягнення пені, яка за своєю правовою природою є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України), строк позовної давності обмежується останніми 12 місяцями, що передували зверненню позивача до суду, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня, нарахована з липня 2015 року.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2016 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Анцент-Банк» пені з 2900 грн. до 600 грн. та відповідно розміру загальної заборгованості з 28904 грн. 13 коп. до 26604 грн. 13 коп. та суми судового збору.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути

оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.Б. Бутенко

Судді: /підписи/ ОСОБА_3

ОСОБА_4

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1