Ухвала суду № 64521363, 03.02.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.02.2017 Справа № 554/764/17

Справа № 554/764/17

Провадження № 1-кс/554/1146/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Козаренко М.А.

прокурора - Мішуровського В.В.

підозрюваного - ОСОБА_1О

захисника - ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області, юриста 2 класу, ОСОБА_3 в рамках досудового розслідування, внесеного 02.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016170000000303., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, маючий на утриманні неповнолітню дитину:

- який підозрюється у пособництві в незаконному зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч. 2 ст. 307 КК України, а також в пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області, юрист 2 класу, ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, який підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

ОСОБА_1 перебуваючи на посаді оперуповноваженого кримінальної поліції Миргородського відділу Поліції ГУНП в Полтавській області на початку 2016 року познайомився із ОСОБА_4 та налагодив з останньою тісний контакт. При цьому, ОСОБА_1 знав про те, що ОСОБА_4 з метою незаконного збагачення, діючи за попередньою змовою із своїм чоловіком ОСОБА_5, сином ОСОБА_6, невісткою ОСОБА_7 за місцем свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4 налагодила системний збут наркотичних засобів - опію ацетильованого та концентрату з макової соломи наркозалежним особам.

Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 під час спілкування з ОСОБА_4 домовився із останньою про те, що він допоможе ОСОБА_4 з усуненням так званих перешкод та посприяє у вчиненні нею та її рідними в незаконній реалізації наркотичних засобів. При тому, ОСОБА_1 порадив ОСОБА_4 підкупити, тобто дати неправомірну вигоду старшому оперуповноваженому ОПВ в Полтавській області 6 ТУ Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України ОСОБА_8, який викриває протиправну діяльність осіб повязану з незаконним збутом наркотичних засобів в м. Миргороді та Миргородському районі. При цьому, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4, про те, що саме він зустрінеться і домовиться із ОСОБА_8 та передасть останньому неправомірну вигоду у сумі 3000 грн. та запевнив ОСОБА_4, що забезпечить безпроблемну незаконну реалізацію останньої та її рідними наркотичних засобів.

Також ОСОБА_1 сказав ОСОБА_4, що із прибутку від незаконного збування наркотичних засобів він буде отримувати 2000-3000 гривень щомісяця за так зване «кришування» - прикриття точки незаконного збуту наркотичних засобів та надання їй порад різного характеру щодо не викриття протиправної діяльності ОСОБА_4 та її рідних на що остання дала свою згоду.

Так, у другій декаді жовтня 2016 року, точну дату слідством встановити не вдалося, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 отримав від останньої грошові кошти від незаконної реалізації наркотичних засобів у сумі 5000 грн., з яких 3000 грн. ОСОБА_1 мав передати ОСОБА_8, як неправомірну вигоду, а 2000 грн. залишив собі.

Крім того, у третій декаді грудня 2016 року, точну дату слідством встановити не вдалося, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 отримав від останньої грошові кошти від незаконної реалізації наркотичних засобів у сумі 5000 грн., з яких 2000 грн. ОСОБА_1 мав передати ОСОБА_8, як неправомірну вигоду, а 3000 грн. ОСОБА_1 залишав собі, як плату за прикриття зазначеної незаконної діяльності ОСОБА_4 та її родини.

Крім цього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 під час спілкування з ОСОБА_4 домовився із останньою про те, що він допоможе ОСОБА_4 з усуненням так званих перешкод та посприяє у вчиненні нею та її рідними в незаконній реалізації наркотичних засобів. При тому, ОСОБА_1 порадив ОСОБА_4 підкупити, тобто дати неправомірну вигоду старшому оперуповноваженому ОПВ в Полтавській області 6 ТУ Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України ОСОБА_8, який викриває протиправну діяльність осіб повязану з незаконним збутом наркотичних засобів в м. Миргороді та Миргородському районі. При цьому, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4, про те, що саме він зустрінеться і домовиться із ОСОБА_8 та передасть останньому неправомірну вигоду у сумі 3000 грн. ОСОБА_4 погодилася на пропозицію ОСОБА_1

Так, у другій декаді жовтня 2016 року, точну дату слідством встановити не вдалося, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 отримав від останньої грошові кошти від незаконної реалізації наркотичних засобів у сумі 5000 грн., з яких 3000 грн. ОСОБА_1 мав передати ОСОБА_8, як неправомірну вигоду, а 2000 грн. залишив собі.

Після цього, у третій декаді жовтня 2016 року, точну дату слідством встановити не вдалося, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_8 з пропозицією надавати останньому неправомірну вигоду спочатку у сумі 3000 грн., а потім щомісяця 2000 грн. в інтересах ОСОБА_4 за невжиття ОСОБА_8 заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

08 листопада 2016, близько 10 год. 42 хв., ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, в салоні службового автомобіля марки «DAEWO» по вул. Кашинського у м. Миргороді Полтавської області передав ОСОБА_8 частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди у сумі 2300 грн. за невжиття останнім заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, 10.11.2016 року близько 08 год. 04 хв., ОСОБА_1 перебуваючи на третьому поверсі Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області, за адресою: Полтавська область м. Миргород, вул. Якова Усика, 38, передав ОСОБА_9 другу частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди у сумі 700 грн. за невжиття останнім заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Крім того, у третій декаді грудня 2016 року, точну дату слідством встановити не вдалося, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 отримав від останньої грошові кошти від незаконної реалізації наркотичних засобів у сумі 5000 грн., з яких 2000 грн. ОСОБА_1 мав передати ОСОБА_8, як неправомірну вигоду, а 3000 грн. ОСОБА_1 залишав собі.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, 26.12.2016 поблизу магазину «Барвінок», розташованому за адресою: Полтавська область м. Миргород пров. Данила Апостола, 7, ОСОБА_1 передав ОСОБА_9 частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди у сумі 1300 грн. за невжиття ОСОБА_8 заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:

-заявою ОСОБА_8 щодо пропозиції та надання йому неправомірної вигоди;

-протоколами допиту свідка ОСОБА_8;

-протоколами добровільно виданих коштів від 08.11.2016 та 10.11.2016;

-протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-іншими матеріалами в їх сукупності.

У слідства є підстави вважати, що ОСОБА_1, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків, зокрема ОСОБА_8, якому він надавав неправомірну вигоду та інших осіб, які володіють інформацією щодо обставин вчинення інкримінованих злочинів..

Крім цього є ризик, що ОСОБА_1, який є підозрюваним у вчиненні тяжких злочинів, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, може ухилитися від органів розслідування шляхом втечі.

Окрім цього, слід врахувати, що ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу поліції, який володіє знаннями і навиками оперативної роботи та може використовувати їх для перешкоджання кримінальному провадженню. Водночас ОСОБА_1 матиме можливість знищити, сховати або спотворити документи або речові докази, які ще не вилучені, і мають значення для доказування.

Прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, в повному обсязі, наголосив на наявності ризиків зазначених слідчим в клопотанні про обрання запобіжного заходу та наголосив на тому, що інший запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. Долучив до матеріалів клопотання копії документів в кількості 9 ар. для підтвердження та обґрунтування підозри наявної в матеріалах клопотання.

Підозрюваний вину не визнає, просить відмовити в задоволенні з огляду на недоведеність ризиків передбачених ст.177 КПК України. Зазначив що має на утриманні неповнолітню дитину та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_5.

Захисник підтримав свого підзахисного та заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою з огляду на особистість підозрюваного. Долучив до матеріалів клопотання документи, характеризуючі особу підозрюваного в кількості 9 ар.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного беручи до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, знищити докази, які ще є не вилученими.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області, юриста 2 класу, ОСОБА_3 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, маючий на утриманні неповнолітню дитину, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати з 16 год. 45 хв. 02.02.2017 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 03.04.2017 року, до 16 год. 45 хв.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі, що становить 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська