Рішення № 64519159, 02.02.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/1368/16-ц

Провадження № 22-ц/779/249/2017

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Керніцький І. І.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,

секретаря: Петріва Д.Б.,

з участю: апелянта ОСОБА_2 та його представника

ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4 та

його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Гаражного кооперативу №1 «Нафтовик» про визнання права власності у порядку спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 05 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Гаражного кооперативу №1 «Нафтовик» із позовом про визнання права власності у порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначала, що після смерті її чоловіка ОСОБА_6, з яким вона постійно проживала, до неї, як спадкоємиці першої черги, у власність перейшов пай - гараж НОМЕР_1, який знаходиться на території відповідача. Однак, відповідач переоформив право користування вищезазначеного гаражу на її сина - ОСОБА_2. Посилаючись на те, що в добровільному порядку відповідач відмовляється переоформляти право користування гаражем на її ім'я, з врахуванням збільшення позовних вимог, просила суд першої інстанції визнати за нею право на пай у вигляді гаражу НОМЕР_1 в порядку спадкування та стягнути на її користь судові витрати.

Рішенням Долинського районного суду від 05 грудня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Постановлено визнати за ОСОБА_4 право власності на пай та гараж НОМЕР_1, які знаходяться у Гаражному кооперативі №1 «Нафтовик», що залишилися після смерті ОСОБА_6 Також постановлено стягнути з ГК №1 «Нафтовик» на користь ОСОБА_4 551,21 грн сплаченого судового збору та 800 грн витрат за надання правової допомоги.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає апелянт, судом не було враховано того, що позивач пропустила строк позовної давності, оскільки після смерті чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась до суду лише у липні 2016 року, тобто через 7 років після його смерті. На думку ОСОБА_2, суд повинен був залучити його до участі у справі, оскільки даний спір стосувався і його інтересів, про що позивач вказувала у позовній заяві. Також, апелянт зазначає, що взяті до уваги судом першої інстанції твердження позивача на те, що вона постійно проживала із померлим, є невірними, оскільки батько проживав у м. Долині, а мати з листопада 1999 року проживала у с. Надіїв Долинського району. Крім того, судом не було враховано того, що ОСОБА_4 приховала факт наявності заповіту від 25.07.2009 року, який був складений батьком на його ім'я. Апелянт звертає увагу суду і на те, що окрім нього, жоден із спадкоємців не зверталися із заявами про прийняття спадщини. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4

В засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 і його представник апеляційну скаргу з вищезазначених мотивів підтримали.

Позивач ОСОБА_4 та її представник доводи апеляційної скарги заперечили. Рішення суду вважають законним та обґрунтованим, а тому просять залишити його без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції прийшов до висновку, що пай у вигляді гаражу НОМЕР_1 являється спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та померлого ОСОБА_6, а тому позивач, як співвласник даного майна, має переважне право на вступ до кооперативу замість чоловіка. Однак, повністю погодитись із таким висновком колегія суддів не може з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами у справі, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був членом гаражного кооперативу №1 "Нафтовик" та мав пай у вигляді гаражу НОМЕР_1. В засіданні суду першої інстанції представником відповідача підтверджено, що ОСОБА_6, у користуванні якого перебував гараж НОМЕР_1, пай було внесено на рахунок гаражного кооперативу в повному розмірі. Однак, колегія суддів констатує, що документальних відомостей, які б підтверджували цю обставину, та довідки про розмір паю в матеріалах даної справи немає.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно.

З матеріалів справи вбачається, що за життя - 25.07.2009 року ОСОБА_6 склав заповіт, згідно з яким все належне йому майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося заповідав ОСОБА_2 (а.с.73). Даний заповіт в судовому порядку недійсним не визнавався.

В засіданні апеляційного суду з'ясовано, і це підтверджується довідкою Івано-Франківського державного нотаріального архіву від 18.12.2016 року, що на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини від 14.12.2009 року була відкрита спадкова справа №18 та видано свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_2 При цьому, із змісту даної довідки вбачається, що будь-які інші особи із заявами про прийняття спадщини чи видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 не звертались (а.с.72).

За нормами ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом першої інстанції не перевірено хто із спадкоємців на день смерті ОСОБА_6 проживав разом з ним і прийняв спадщину, не з'ясовано чи відмовлялись інші спадкоємці померлого від спадщини. Від з'ясування цих питань залежить правильне вирішення даного цивільно-правового спору.

Таким чином, задовольняючи позов та визнаючи право власності в порядку спадкування за законом на пай та гараж НОМЕР_1 у гаражному кооперативі №1 "Нафтовик" тільки за ОСОБА_4, суд першої інстанції не з'ясував коло осіб, які мають право на спадщину, чим допустив порушення спадкових прав інших спадкоємців, зокрема, ОСОБА_2

Колегія суддів вважає, що за таких обставин оскаржуване рішення порушує права апелянта ОСОБА_2, який не був залучений до участі в справі. А тому його апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Однак, апеляційний суд законодавчо позбавлений права в такому разі скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд, відповідно як і залучити його до участі в справі та вирішити спір як суд першої інстанції.

Разом з тим, враховуючи положення ст.303 ЦПК України щодо перевірки апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене рішення не може залишатися в силі та підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 218; 307; 309; 313; 314; 316; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Долинського районного суду від 05 грудня 2016 року в даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Гаражного кооперативу №1 «Нафтовик» про визнання права власності у порядку спадкування відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк