Рішення № 64518275, 02.02.2017, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1928/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1,

секретаря: Терлюжак Н.П.,

представника: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вербовецької сільської ради про скасування рішення №57-У/2016р. від 22.07.2016року сесії Вербовецької сільської ради,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Вербовецької сільської ради про скасування рішення №57-У/2016р. від 22.07.2016року сесії Вербовецької сільської ради.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позов підтримав та пояснив, що рішенням Вербовецької сільської ради від 13.10.2015р. ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража в с.Старий Косів по вул.Чорновола із земель комунальної власності житлової та громадської забудови, орієнтовною площею 0,0100га. На її замовлення ФОП ОСОБА_4 було проведено кадастрову зйомку земельної ділянки та виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража та передано позивачці для підпису межівників, землевпорядника та сільського голови. Однак, суміжні землекористувачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 безпідставно відмовились підписувати погодження меж. Звернувшись до сільської ради щодо погодження меж суміжних землекористувачів, Вербовецька сільська рада своїм рішенням від 22.07.2016р. відмовила ОСОБА_3 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва без згоди суміжних землекористувачів. Вважає таке рішення сільської ради незаконним, а тому просить зобов»язати сільську раду затвердити проект землеустрою погодивши межі без підпису суміжних землекористувачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Представник відповідача ОСОБА_7 голова Вербовецької сільської ради суду позов визнав та пояснив, що дана земельна ділянка знаходиться на прибудинковій території, а оскільки до сільської ради поступили заяви від суміжних землекористувачів щодо призупинення приватизації даної земельної ділянки, а тому Вербовецька сільська рада своїм рішенням від 22.07.2016р. відмовила ОСОБА_3 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва без згоди суміжних землекористувачів. Що стосується задоволення даного позову, то він не заперечує.

Суд, вислухавши сторони, свідка та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1, п.10 ч.ч. 2,3 ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно дост. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як встановлено в судовому засіданні рішенням 42 сесії, 6 демократичного скликання Вербовецької сільської ради, Косівського району від 13.10.2015р. ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража в с.Старий Косів по вул.Чорновола із земель комунальної власності житлової та громадської забудови, орієнтовною площею 0,0100га.

Долучена до матеріалів справи заява ОСОБА_3 від 26.01.2016р. свідчить про те, що позивачка звернулася до ОСОБА_4 з проханням провести роботи по виготовленню проекту землеустрою на який отримала дозвіл від сільської ради та ФОП ОСОБА_4 було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража загальною площею 0,0073га в с.Старий Косів, вул.Чорновола, Косівського району.

Як вбачається з проекту землеустрою в ньому міститься кадастровий план земельної ділянки із визначенням її площі та опису меж суміжних землекористувачів, які згідно акту прийомки-передачі межових знаків повинні погодити своїми підписами межові знаки. Проте, суміжні землекористувачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відмовилися погоджувати межові знаки, про що свідчить відсутність їх підписів у вказаному акті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулася із заявою до Вербовецької сільської ради про затвердження проекту землеустрою без підписів суміжних землекористувачів, проте рішенням Вербовецької сільської ради від 22.07.2016р. ОСОБА_3 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва без згоди суміжних землекористувачів.

Суд вважає таке рішення незаконним та таким, що порушує цивільні права та інтереси позивачки ОСОБА_3 А відповідно до статті 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Правовий акт може бути визнаний недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону, якщо він виданий органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законодавством повноважень або в межах компетенції, але з порушенням чинного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні прийняте сільською радою рішення від 22.07.2016р. порушує також право власності позивачки на земельну ділянку та суперечить рішенню цієї ж сільської ради, якою позивачці було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, тобто дозвіл на здійснення всіх дій, які передбачають отримання нею права власності на дану земельну ділянку.

Згідно із частиною 1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. А ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Як ствердив в судовому засіданні представник позивачки, ОСОБА_3 користується земельною ділянкою в с.Старий Косів по вул.Чорновола з 1993 року та на даний час має намір її приватизувати на що й отримала дозвіл від сільської ради, однак через безпідставні відмови від підписів суміжних землекористувачів не може скористатися цим правом.

Відповідно до ч.1ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частинами 1,2ст.152 ЗК України зазначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1ст.154 ЗК України передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, який являється землевпорядником сільської ради, він виходив на місце, здійснював обміри земельних ділянок на прибудинковій території в с.Старий Косів по вул.Чорновола та зазначив, що всі земельні ділянки, в тому числі суміжних землекористувачів, обгорожені та вони ними користуються.

Крім цього, долучене до матеріалів справи рішення Вербовецької сільської ради від 30.09.2004р. свідчить про те, що сільська рада передавала у власність земельну ділянку площею 0.0060га для гаражного будівництва в с.Старий Косів по вул.Гагаріна 30а ОСОБА_9, тобто частина земельних ділянок на даній прибудинковій території вже приватизована. Проте, чому відмовила затверджувати проект землеустрою ОСОБА_3 на який сама дала дозвіл та не погодила межі без підпису суміжних землекористувачів, як це передбачено вимогами закону суду не відомо.

Судом також встановлено, що будь-яких претензій щодо розміру земельної ділянки, незаконного користування чи незаконної передачі її у приватну власність позивачці як суміжними землекористувачами так і сільською радою не заявлялось, а безпідставні відмови суміжних землекористувачів підписати акт являються перешкодою в реалізації права ОСОБА_3 на безоплатну приватизацію. Суд бере також до уваги й те, що на виготовлення проекту землеустрою позивачкою витрачено значні кошти, проте належним чином оформити право власності на відведену земельну ділянку являється не можливим через відмову сільської ради затверджувати цей проект землеустрою.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 61 цього Кодексу. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід зобов»язати Вербовецьку сільську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, для будівництва індивідуального гаражу, загальною площею 0,0073га в с.Старий Косів, вул.Чорновола (Гагаріна), погодивши межі без підпису суміжних землекористувачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

На підставі наведеного ст.19 Конституції України, ст.ст. 16,21,317,319,321,328 ЦК України, ст.ст.116,118,152,154,158 ЗК України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати незаконним рішення Вербовецької сільської ради від 22.07.2016р. про відмову ОСОБА_3 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва за адресою с.Старий Косів, вул.Гагаріна (Чорновола) без згоди суміжних користувачів.

Зобов»язати Вербовецьку сільську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, для будівництва індивідуального гаражу, загальною площею 0,0073га в с.Старий Косів, вул.Чорновола (Гагаріна), погодивши межі без підпису суміжних землекористувачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М.І.Крилюк