Ухвала суду № 64513768, 30.01.2017, Приморський районний суд м. Одеси

30.01.2017

Справа № 522/16425/15-ц

Номер провадження 2/522/4380/17

У Х В А Л А

30 січня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б,

при секретарі Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна, визнання частково недійсним свідоцтва та договору дарування, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна, визнання частково недійсним свідоцтва та договору дарування.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді, яка обґрунтовується тим, що дійсна справа слухається з порушенням строків передбачених ст. 157 ЦПК України, та у судовому засіданні 07 грудня 2016 року суддя радила позивачу уточнити позовні вимоги. Вищевикладене, на думку відповідачки, порушує її інтереси, та викликає сумнів у обєктивності та неупередженості судді.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала вищевказану заяву та просила її задовольнити. Також у судовому засіданні додала, що протягом дванадцяти років позивач предявляє до неї різні позовні вимоги, і їй це вже набридло.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судовому засіданні також підтримала вищевказану заяву.

ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення вищевказаної заяви, та вказали, що доводи щодо сумніву у обєктивності та неупередженості судді є безпідставними, необґрунтованими та такими, що виражають неповагу до суду.

Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад цивільного судочинства.

Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п. п. 49, 54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п. 136; «ОСОБА_5 проти України» від 09.01.2013 року, п. п. 103, 107).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді, суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що провадження по даній справі було відкрито 12 серпня 2015 року.

З дванадцяти судових засідань, в чотири засідання а ні ОСОБА_1, а ні її представник не зявились, про час та місце розгляду справи відповідачка повідомлялась належним чином. Крім того, чотири судові засідання були відкладенні за клопотаннями ОСОБА_1, у звязку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи, та у звязку з відрядженнями, а два за клопотанням представника ОСОБА_2 у звязку з необхідністю уточнити позовні вимоги.

Крім того, в двох судових засіданнях представник ОСОБА_1 заявляла про те, що справу слухати неможливо у звязку з неявкою до суду інших учасників процесу.

Тому, вини суду в порушенні строків розгляду справи немає.

Твердження відповідачки щодо порад суду уточнити позовні вимоги є надуманими та носять суто наклепницький характер, оскільки згідно ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 173 ЦПК України, суд розяснює сторонам право на укладення мирової угоди.

Належних та допустимих доказів щодо субєктивної упередженості судді або правомірного сумніву у безсторонності та її незалежності з обєктивної точки зору відповідачкою не надано.

Всі учасники процесу користуються рівними правами під час судового розгляду, мають можливість висловити свою позицію з усіх питань, що ставляться на обговорення судом, повною мірою користуючись наданими процесуальним законом та судом правами, що є реалізацією принципу на забезпечення рівності перед судом та законом.

Посилання на упередженість та зацікавленість судді у вирішенні справи у судовому засіданні доведені не були, тому взяті до уваги бути не можуть як такі, що ґрунтуються на непідтверджених домислах. Отже, законних підстав для відводу складу суду не встановлено.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 20 ЦПК Українисуддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо, зокрема, є обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді.

Доводи заяви про відвід не можуть ґрунтуватися на міркуваннях, що мають на меті обмежити або поставити під сумнів право іншої сторони на забезпечення та реалізацію своєї участі у розгляді справи.

Тому, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 10, 20, 23, 24, 208-210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна, визнання частково недійсним свідоцтва та договору дарування, - відмовити.

Продовжити слухання справи у тому ж складі суду.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Свячена Ю.Б.