Постанова № 64511349, 01.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/4707/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Сємак О.В.,

представника позивача Заремби М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВВВВ» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18.10.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю «ВВВВ» (надалі - ТОВ «ВВВВ») звернулося до суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000702301 від 08.06.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі господарські правовідносини позивача з контрагентом дійсно мали реальний характер, за якими наявні первинні документи та відсутні будь-які підстави для висновку про порушення норм чинного законодавства. Ствердження відповідача про безтоварність спірних операцій не відповідають дійсності та спростовуються наданими до перевірки документами.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2016р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ВВВВ» зареєстровано 07.10.2009р. виконавчим комітетом Каховської міської ради №15001020000000612, взято на податковий облік в органах державної податкової служби Каховської ОДПІ 08.10.2009р. №14030.

У період з 18.05.2012р. по 24.05.2012р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВВВВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «НКФ «Трейдінг - 2011» за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р.

За результатами даної перевірки складений акт №299/22-2/36719773 від 28.05.2012р. /т.1 а.с.6-17/

Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.198.1 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, ч.1 ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.ст.215, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ВВВВ» при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655, 656 ЦК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2012р. на суму 928807грн. Податковий кредит сформований за рахунок контрагентів - постачальників ТОВ «НКФ «Трейдінг - 2011» та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за період: січень 2012р. (з урахуванням уточнюючих розрахунків), про обсяги придбання є недійсними.

Також, встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) в результаті чого вчинено правочини які не спрямовані на реальне настання правових наслідків в листопаді 2011р. на загальну суму 5572840грн., зазначені правочини відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт поставок товарів ТОВ «ВВВВ» від ТОВ «НКФ» «Трейдінг - 2011» з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012р. №0000702301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1393211грн. у т.ч. за основним платежем в сумі 928807грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 464404грн. /т.1 а.с.18/

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що наданими первинними документами підтверджується відображення а аналітичних регістрах бухгалтерського обліку за січень 2012р. господарські операції між ТОВ «ВВВВ» та ТОВ «НКВ «Трейдінг-2011» за договором поставки № 010112 від 01.01.2012р. в сумі 5572840 грн.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, вимоги на підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Обов'язковою умовою виникнення у платника прав на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (пологу) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формування податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «НКФ «Трейдінг-2011» 01.01.2012р. укладений договір поставки №010112. /т.1 а.с.168,182-183/ Відповідно до п.1.1 договору поставки, ТОВ «НКФ «Трейдінг-2011» зобов'язується поставити, а ТОВ «ВВВВ» прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану першого сорту, наливом.

На підтвердження виконання даного договору суду надані видаткові накладні на поставку олії соняшникової для ТОВ «ВВВВ» /т.1 а.с.32-55, 181, т.2 а.с.88-111/ та податкові накладні /т.1 а.с.56-105, т.2 а.с.39-87/, виписані ТОВ «НКФ «Трейдінг-2011».

За даними видаткових та податкових накладних ТОВ «НКФ «Трейдінг-2011», кількість поставленої ТОВ «ВВВВ» продукції (олії соняшникової) складає 612,4т. на загальну суму 5572840грн.

При цьому, судом першої інстанції не досліджений факт достовірності поставки продукції позивачу саме від ТОВ «НКФ «Трейдінг-2011» та, відповідність наданих товарно-транспортних накладних дійсним обставинам поставки товару.

Так, відповідно до наданих суду товарно-транспортних накладних, перевезення товару відбувалось:

- легковим транспортним засобом Shoda Fabia Eleganse - д/н ВТ8512АТ, яким нібито здійснені перевезення товару з м.Запоріжжя до м.Каховка 21.01.2012р. для транспортування 6410кг олії соняшникової; 21.01.2012р. - 6410кг олії; 21.01.2012р. - 6410кг олії; 21.01.2012р. - 6410кг олії; 21.01.2012р. - 6410кг олії; /т.1 а.с.141-155/

- легковим транспортним засобом Nissan Primera, д/н ВН9615ВО, яким нібито здійснені перевезення товару з м.Запоріжжя до м.Каховка 19.01.2012р. для транспортування 6100кг олії соняшникової; 19.01.2012р. - 5520кг олії; 19.01.2012р. - 5520кг олії; 19.01.2012р. - 5540кг олії; 19.01.2012р. - 5520кг олії; 19.01.2012р. - 5520кг олії; 19.01.2012р. - 5520кг олії; /т.1 а.с.129-135/

- легковим транспортним засобом Mitsubishi Grandis, д/н ВН3155ВТ, яким нібито здійснені перевезення товару з м. Запоріжжя до м.Каховка 19.01.2012р. для транспортування 6100кг олії соняшникової; 19.01.2012р. - 6100кг олії; 19.01.2012р. - 6120кг олії; 19.01.2012р. - 6100кг олії; 19.01.2012р. - 6100кг олії; 19.01.2012р. - 6100кг олії; /т.1 а.с.109, 124-129/

- легковим транспортним засобом Chevroletti lacetti, д/н ВВ3058АА, яким нібито здійснені перевезення товару з м.Запоріжжя до м.Каховка 15.01.2012р. для транспортування 6516кг олії соняшникової; 15.01.2012р. - 6516кг олії; 15.01.2012р. - 6516кг олії; 15.01.2012р. - 6516кг олії; 15.01.2012р. - 6516кг олії; 20.01.2012р. - 6516кг олії; 20.01.2012р. - 6516кг олії; 20.01.2012р. - 6516кг олії; 15.01.2012р. - 6516кг олії. /т.1 а.с.118-157/

Належність зазначеного автотранспорту до легкових автомобілів підтверджується листом ВДАІ м. Нова Каховка, /т.1 а.с.166/

Разом з тим, є неможливим здійснення вказаним транспортом перевезень вантажу вагою більш ніж 6тон.

Крім цього, відстань між м. Запоріжжя та м. Каховка складає 245,4км в одну сторону, що робить також неможливим здійснення п'яти - шості поїздок автомобілем за одну добу.

При цьому, в ході вивчення документів первинного бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ «НКФ «Тредінг 2011» здійснювало відвантаження товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «ВВВВ» зі складських приміщень, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, 12.

Однак, повідомленням ОЗМ МБТІ м.Запоріжжя №9345 від 22.05.2012р. встановлено, що згідно реєстраційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №33928220 будівля за адресою: м. Запоріжжя вул. Донецьке шосе, 12, належить на праві власності територіальній громаді м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та станом на 26.06.2012р. договір оренди з ТОВ «НКФ Трейдінг 2011» не укладався та звернень від даного товариства щодо оренди майна не надходило. /т.1 а.с.125-126/

Вказані обставини свідчать про фіктивність наданих суду товарно-транспортних накладних та відомостей відвантаження, прийому товару на зберігання.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

При цьому, позивачем не надано до суду належних доказів поставки товару саме ТОВ «НКФ «Трейдінг - 2011», спрямованих на економічну доцільність здійснених господарських операцій.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні, документи передачі товару, надання послуг не містять інформації про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами, що надають позивачу право на формування податкового кредиту з ПДВ.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВВВВ» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0000702301 від 08.06.2012р.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія