Ухвала суду № 64511314, 02.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5049/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

02 лютого 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Шеметенко Л.П.

судді - Потапчука В.О.

судді - Шляхтицького О.І.

при секретарі - Алексєєвій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2016р. по справі № 821/5049/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» до Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2016 року №0000122200, -

В С Т А Н О В И Л А :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» до Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2016 року №0000122200.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про безпідставність нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 178564,16 грн. та недопущення ним порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки під час виконання зовнішньоекономічних контрактів, укладених між позивачем та фірмою «SHANGHAI BEIPU MEDIKAL Co. LTD» (Китай) від 23.01.2015 року №70 та від 26.06.2015 року №104, виникли форс-мажорні обставини, які призвели до затримки виконання зобов'язань зазначеним постачальником, а саме: на виробничих фабриках постачальника -відбулись шторм і повінь, внаслідок яких останній не міг вчасно виконати свої обов'язки стосовно поставки замовлених позивачем комплектуючих, які ПАТ «Гемопласт» використовує у власному виробництві медичних виробів. В підтвердження дії вказаних обставин непереборної сили позивачем надано до відповідача декларацію виробника «CHANGZHOU YAPING MEDIKAL MATERIALS Co., LTD» (Китай) від 10.10.2015 року, декларації постачальника від 10.12.2015 року та від 30.12.2015 року, сертифікат Китайської ради по сприянню міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі №153204ВО/02275 від 10.10.2015 року, які свідчать про наявність обставин дії непереборної сили, проте податковим органом не взято до уваги вказані документи та протиправно нараховано пеню, оскільки перебіг строків розрахунків за наявності форс-мажорних обставин зупиняється, а тому порушення позивачем ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не мало місце.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що під час перевірки, оформленої Актом від 01.04.2016 року №671/15-05-14-01-18/00480922 встановлено, що в порушення позивачем ст.2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № від 23.09.1994 року №185/94-ВР, позивачем не дотримано 90-денний термін надходження валютної виручки в іноземній валюті на валютний рахунок в уповноваженому банку по контрактам укладеним між позивачем та фірмою «SHANGHAI BEIPU MEDIKAL Co. LTD» (Китай) від 23.01.2015 року №70 та від 26.06.2015 року №104, а саме імпортний товар надійшов з порушенням законодавчо встановленого строку на 1, 5, 4 та 3 днів по контракту №70 та на 23, 19, 18, 12, 10, 26 та 18 днів по контракту №104. Внаслідок чого, відповідачем ПАТ «Гемопласт» нарахована пеня за кожен день прострочки, а твердження позивача про форс-мажорні обставини не прийняті контролюючим органом до уваги з огляду на не відповідність представлених в підтвердження таких фактів документів, зокрема, статтею 6 вказаного Закону встановлено, що підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, проте позивачем в підтвердження надано: декларацію виробника «CHANGZHOU YAPING MEDIKAL MATERIALS Co., LTD» (Китай) від 10.10.2015 року про шторм та повінь, декларації постачальника від 10.12.2015 року та від 30.12.2015 року про шторм та повінь, які не є уповноваженими органами країни виникнення таких обставин та сертифікат Китайської ради по сприянню міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі №153204ВО/02275 від 10.10.2015 року, який не містить відмітки про підтвердження форс-мажорних обставин (відсутній відповідний текст) і даний документ не легалізовано в консульській установі України в Китаї.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт».

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції ПАТ «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення та постановлення нового про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними власних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Публічне акціонерне товариство "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт" зареєстровано 01.03.1994 року Білгород-Дністровським міськрайонним управлінням юстиції як юридичну особу та перебуває на податковому обліку в Білгород-Дністровській об'єднаній ДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

Відповідачем у період з 14.03.2016 року по 25.03.2016 рік проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПАТ «Гемопласт» з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно отриманих повідомлень банку.

За наслідками вказаної перевірки складено Акт від 01.04.2016 року №671/15-05-14-01-18/00480922, згідно висновків якого перевіркою встановлено, що позивачем порушено ст.2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № від 23.09.1994 року №185/94-ВР, з урахуванням п.1 Постанови Правління НБУ від 03.06.2015 року №354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» та п.1 Постанови Правління НБУ від 03.09.2015 року №581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», в результаті чого нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», в результаті чого нараховуються штрафні санкції.

Перевіряючим зроблено висновок про не дотримання позивачем 90-денного терміну надходження валютної виручки в іноземній валюті на валютний рахунок в уповноваженому банку по контрактам укладеним між позивачем та фірмою «SHANGHAI BEIPU MEDIKAL Co. LTD» (Китай) від 23.01.2015 року №70 та від 26.06.2015 року №104, а саме згідно додатку №4 до Акту перевірки, імпортний товар надійшов з порушенням законодавчо встановленого строку на 1, 5, 4 та 3 днів по контракту №70 та на 23, 19, 18, 12, 10, 26 та 18 днів по контракту №104, внаслідок чого відповідачем ПАТ «Гемопласт» нарахована пеня за кожен день прострочки по вказаним контрактам, яка в загальній сумі склала 178564,16 грн. та за порушення ст.9 Декрету КМУ нараховано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

На підставі встановлених порушень та акту перевірки Бідгород-Дністровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 року № 0000122200, яким визначено суму грошового зобов'язання по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафним санкціям за порушення валютного законодавства у розмірі 178564,16 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, Публічне акціонерне товариство "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт" звернулось зі скаргами до ГУ ДФС в Одеській області та в подальшому до ДФС України, проте рішенням про результати розгляду первинної скарги від 16.05.2016 року скаргу залишено без задоволення та рішенням від 20.07.2016 року вказане рішення також залишено без змін, а скаргу - без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду.

Судом першої інстанції встановлено, що форс-мажорні обставини фактично виникли на території нерезидента, а саме, в Китаї, отже зважаючи на відсутність погодження сторонами контракту можливості надавати в підтвердження виникнення форс-мажорних обставин не лише довідку Тогово-промислової палати тієї території, на якій діють ці обставини, а й інші докази існування форс-мажорних обставин, необґрунтованими є посилання позивача на представлення контролюючому органу в процесі адміністративного оскарження рішення податкового органу декларацію виробника «CHANGZHOU YAPING MEDIKAL MATERIALS Co., LTD» (Китай) від 10.10.2015 року про шторм та повінь, декларації постачальника від 10.12.2015 року та від 30.12.2015 року про шторм та повінь, які не є уповноваженими органами країни виникнення таких обставин та сертифікат Китайської ради по сприянню міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі №153204ВО/02275 від 10.10.2015 року, який не містить відмітки про підтвердження форс-мажорних обставин з відповідним текстом про такі обставини і даний документ не легалізовано в консульській установі України в Китаї, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо допущення ПАТ «Гемопласт» порушення вимог статті 2 Закону №185/94-ВР.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 постанови правління Національного банку України від 03.06.2015 №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова набрала чинності 04.06.2015 та діяла до 03.09.2015.

Пунктом 1 постанови правління Національного банку України від 03.09.2015 №581 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова набрала чинності 04.09.2015 та діяла до 04.12.2015.

В акті перевірки від 01.04.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267, як на обставину, що слугувала підставою для застосування до позивача пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 178564,16 грн., перевіряючий вказує на надходження повідомлення уповноваженого банку «Марфін Банк» у м. Іллічівську від 08.10.2015 року №468/15-об, від 06.11.2015 року №520/05-об, від 06.01.2016 року №4/05-об про порушення законодавчо вставлених строків розрахунків по імпортним операціям за зовнішньоекономічними контрактами укладеним між позивачем та фірмою «SHANGHAI BEIPU MEDIKAL Co. LTD» (Китай) від 23.01.2015 року №70 та від 26.06.2015 року №104, а саме мало місце надходження імпортного товару надійшов з порушенням законодавчо встановленого строку на 1, 5, 4 та 3 днів по контракту №70 та на 23, 19, 18, 12, 10, 26 та 18 днів по контракту №104. В ході проведення позапланової перевірки товариством не надані позовні заяви до суду про стягнення заборгованості з нерезидента, ухвали суду про прийняття до розгляду позовної заяви та порушення провадження по справі та рішення суду про стягнення суми заборгованості з нерезидента, яка виникала при виконанні операцій по зовнішньоекономічним контрактам. Під час перевірки сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору не надавався. В «Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2016 року» вх.№9272617460 від 15.01.2016 року в Розділі ІІ «Фінансові вкладення» по рядку 2.13 Пат «Гемопласт» не відобразило прострочену дебіторську заборгованість в сумі 64245,90 дол. США по контракту №104 від 26.06.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та фірмою «SHANGHAI BEIPU MEDIKAL Co. LTD» (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічні контракти від 23.01.2015 року №70 та від 26.06.2015 року №104, відповідно до яких продавець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію (товар) виробництва фірми «Wenzhou Beipu Science & Technology Co. LTD» в порядку і на умовах, визначених контрактами.

Згідно умов п.4.6 контактів, покупець здійснює 30% передплати за товар не пізніше 15-ти календарних днів до узгодженої сторонами дати відправлення, 70% - на протязі 20-ти календарних днів з дати отримання факсу або email товарно-транспортного документу підтверджуючого відправлення товару.

За приписами статті 6 Закону №185/94-ВР строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Як правильно встановив суд першої інстанції, позивачем не було отримано висновки на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Частинами шостою та сьомою статті 6 Закону №185/94-ВР передбачено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

За умовами пунктів 8.2 зовнішньоекономічних контрактів, документом, підтверджуючим дію обставин нездоланної сили буде являтися офіційний акт Торгівельно-Промислової Палати країни покупця або країни продавця та кожна сторона повинна негайно інформувати іншу сторону про настання таких обставин.

Положенням статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", встановлено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

За міжнародною практикою питання про кваліфікацію тих чи інших обставин як підстав звільнення від відповідальності вирішується зовнішньоторговельним арбітражем (наприклад, Міжнародним комерційним судом при Торгово-промисловій палаті, Арбітражним судом Міжнародної Торгової Палати та інше).

Разом з тим, офіційні документи, які свідчать про настання форс-мажорних обставин, можуть надаватися різними уповноваженими органами країн відповідно до їх національного законодавства, і статус таких органів також буде визначатися національним законодавством цих країн.

Враховуючи наведене, та відповідно до листа ДПА України від 10.08.2004 №15183/7/23-5317, підставою для зупинення перебігу строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону, у разі виникнення форс-мажорних обставин, є оригінал довідки Торгово-промислової палати документа або уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка, тощо), відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відтиск печатки організації. Крім того, з метою підтвердження періоду дії форс-мажорних обставин у зазначеному документі необхідно вказувати настання і закінчення дії непереборної сили. Офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що лише при дотриманні вищезазначених умов документ про підтвердження дії форс-мажорних обставин є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів розрахунків на період їх дії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апелянта стосовно надання Публічним акціонерним товариством «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» необхідних доказів форс-мажорних обставин, оскільки декларація виробника «CHANGZHOU YAPING MEDIKAL MATERIALS Co., LTD» (Китай) від 10.10.2015 року про шторм та повінь та декларація постачальника від 10.12.2015 року та від 30.12.2015 року про шторм та повінь у даних правовідносинах не є доказами форс-мажорних обставин.

Статтею 4 Закону №185 передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п.4.6 контрактів, покупець здійснює, зокрема, залишок 70% оплати за товар на протязі 20-ти календарних днів з дати отримання факсу або email товарно-транспортного документу підтверджуючого відправлення товару, а тому посилання на дію обставин непереборної сили в країні відправлення є недоречними, оскільки оплата товару провадиться вже після його відправлення та отримання покупцем відповідного повідомлення.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування пені позивачу контролюючим органом у зв'язку з недотриманням наведених приписів законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та вірним визначення позивачу суми штрафних санкцій за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт».

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195,196; п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 лютого 2017 року.

Головуючий: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: О.І. Шляхтицький