Постанова № 64511148, 23.12.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 р. № 2а-5979/10/2570 Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Крук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справуза позовом дочірнього підприємства "Чернігівський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія ""Автомобільні дороги України" додержавної податкової інспекції у м. Чернігові проскасування податкових повідомлень-рішень за участю представників сторін: від позивача від відповідачаОСОБА_1, довіреність № 26 від 26.02.2010 року, ОСОБА_2, довіреність № 29 від 31.03.2010 року ОСОБА_3, довіреність № 7707/9/10-010 від 10.12.2010 року, ОСОБА_4, довіреність № 7710/9/10-010 від 10.12.2010 року, ОСОБА_5, довіреність № 7718/9/10-010 від 10.12.2010 року. ОСОБА_6, довіреність № 10407/9/10-010 від 31.12.2009 року ВСТАНОВИВ:29 листопада 2010 року до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» до державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.11.2010 року № 0006342320/2 та № 0006372320/2. Позивач мотивує позовні вимоги тим, що позивачем правомірно скориговано валові витрати та сформовані валові доходи, а суми ПДВ та податку на прибуток сплачено згідно чинного законодавства України.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали у повному обсязі, просили у їх задоволенні відмовити та пояснили, що відповідач діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством, а тому підстав для скасування податкових повідомлень-рішень немає.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.12.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28.12.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові як платник податків.

На підставі направлень від 13.05.2010 року за № 554, від 25.05.2010 року за № 591, від 11.06.2010 року за № 664, ДПІ у м. Чернігові проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.03.2010 року, про що складено акт № 461/23/32016315 від 09.07.2010 року.

В ході перевірки позивача було встановлено порушення п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4; п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у звязку з чим позивачем занижено суму податку на прибуток в розмірі 2861993 грн.; п.п.4.1.1 п.4.1, п.4.2 ст.4, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 2282705 грн.

На підставі акта перевірки 461/23/32016315 від 09.07.2010 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.07.2010 року № 0003982320/0 та № 0003992320/0.

За результатом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням податкового органу за № 10700/10/25-008 від 21.08.2010 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін та прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0003982320/1 та № 0003992320/1 від 27.08.2010 року.

Не погоджуючись з винесеним рішення позивач подав скаргу до ДПА в Чернігівській області, яким винесено рішення № 1778/10/25-020 від 29.10.2010 року про часткове задоволення вимог позивача, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.07.2010 року № 0003982320/0 та № 0003992320/0 (від 27.08.2010 року № 0003982320/1 та № 0003992320/1) в частині визначення податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 90306 грн., де 45153 грн. основний платіж та 45153 грн. фінансова санкція та визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 150103,50 грн., де 100069 грн. основний платіж та 50034,50 грн. фінансова санкція. В іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу-без задоволення та прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0006352320/2 та № 0006372320/2 від 09.11.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3273954,50 грн. де 2182636 грн. - основний платіж та 1091318,50 грн. - фінансова санкція та визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств в сумі 5633680 грн. де 2816840 грн. основний платіж та 2816840 грн. фінансові санкції.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає презумпцію правомірності правочину. Відповідно до цієї статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (Нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 Цивільного кодексу України, встановлює, що однією із загальних вимог необхідних для чинності правочину, є спрямованість на реальне настання наслідків, обумовлені таким правочином.

Статтею 234 Цивільного кодексу України визначено, що як що ж, правочин вчинений без наміру створення правових наслідків, обумовлених ним, він являється фіктивним, і визнається судом недійсним.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів визнання недійсність договору від 23.02.2006 року №23/03 укладеного між позивачем та ПП «Промоптіма».

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що ПП «Промоптима» є офіційно зареєстрованим субєктом господарювання. Протягом 2008 року позивачем згідно договору №23/03 від 23.02.2006 року отримано від ПП «Промоптіма» в натуральних показниках дизпалива 10,32 тонн, мінерального порошку 2578,53 тонн та бітуму нафтового дорожнього 2565,34 тонн загальною вартістю 10624382 грн., крім того ПДВ 2124876 грн., разом на суму 12749258 грн. Транспортування товарів здійснювалося автотранспортом та/або залізницею безпосередньо в філії підприємства. Дані обставини підтверджуються товаротранспортними та залізничними накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, актами виконаних робіт та актами приймання-передачі товару, що знаходиться в матеріалах справи.

Згідно отриманих податкових накладних до податкового кредиту позивачем включено 2124876 грн. ПДВ, а до валових витрат філій позивача включені витрати на придбання бітуму в сумі 10624382 грн. Кошти за отримані товари постачальнику перераховано повністю, кредиторська заборгованість відсутня.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином суд вважає, що віднесення до валових витрат отриманих товарно-матеріальних цінностей, підтверджені всіма необхідними законодавчо визначеними первинними документами та формування податкового кредиту здійснено на підставі оригіналів податкових накладних у відповідності до ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо формування податкового кредиту на суму 10190,60 грн., судом з матеріалів справи встановлено, що ПП «Укрнафтоснаб-Імп-Експо» виписана та надана позивачу податкова накладна №10 від 29.07.2007 року на отримане ним пічне паливо в розмірі 20300 л. на суму 61143,60 грн., в т.ч. ПДВ 10190,60 грн. Дана податкова накладна виписана та заповнена продавцем відповідно до вимог «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої наказом ДПА України від 30.06.1997р. №165.

Пічне паливо в кількості 20300 л. позивачем отримане та використане на АБЗ для виробничих цілей, відповідно його вартість в сумі 50953,00 грн. (без ПДВ) віднесена на собівартість випущеної готової продукції та валових витрат підприємства.

Податкова накладна №10 від 29.07.2007 року була отримана позивачем в квітні 2008 року та відповідно до пп.7.5.1 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої наказом ДПА України від 30.06.1997 року №165 була віднесена до податкового кредиту.

Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо порушень позивачем вимог п.п.2.2 п.2 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, зі змінами та доповненнями, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінам та доповненнями) оскільки в ході перевірки позивачем надані оригінали первинних документів на отримання пічного палива, коригування по яким постачальником не надані, а відповідачем не надавалось жодних документальних підтверджень щодо існування таких коригувань.

Таким чином, суд вважає, що позивачем законність віднесення вказаних сум до податкового кредиту підтверджена всіма необхідними законодавчо визначеними первинними документами.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», за наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Відповідно до ст. 5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої наказом ДПА України від 30.06.1997 року №165, визначається недійсність податкової накладної та покладається відповідальність за її видачу на підприємство-продавця.

Таким чином, позивач діяв в межах чинного законодавства, і при наявності перших примірників податкових накладних мав право на включення суми зазначених в них сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Стосовно висновку відповідача щодо завищення позивачем валових витрат у 1 кв. 2008 року по інформаційним послугам, наданим ТОВ «ІДЗ ЛТД», ТОВ «АГІ ЛТД» на суму 337600грн. та ТОВ «Полукстар» на суму 62670грн., в звязку з перемогою у тендерах на виконання робіт по автодорозі Кіпті-Глухів-Бачівськ по філії «Чернігівська ДЕД» суд зазначає наступне:

Відповідно п.5.3.9, п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.2.4 п.2 вказаного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Враховуючи те, що в кожному акті здачі-прийняття робіт зазначено вид робіт, одиниця виміру, посилання на відповідний рахунок-фактуру, в якому визначено замовника робіт та вид виконуваних робіт, що виставлені на торги, суд вважає, що наявні акти виконаних робіт відповідають вимогам вказаного Положення та відповідно є первинними бухгалтерськими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати повязані з укладанням договору на загальну суму 300500,00 гривень, які було перераховано на рахунок ТОВ «ІДЗ ЛТД», позивачем були понесені під час участі у відкритих торгах на експлуатаційне утримання та поточний ремонт автомобільних доріг державного та місцевого значення в Чернігівській області (чотири лоти). В цих торгах переможцем було визнано ДП «Чернігівський облавтодор». Згідно п.30.1 тендерної документації та ст.ст. 12, 26, 29, 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, на учасника-переможця торгів покладаються всі витрати повязані з укладанням договору, а саме по ЛОТу 1 -126901 грн., по ЛОТу 2 -54762 грн., по ЛОТу 3 44738 грн. та по ЛОТу4 74099 грн.. Вказані суми мали бути сплачені на рахунок Консультанта торгів, яким є ТОВ «ІДЗ ЛТД», відповідно до укладеної між Замовником та Консультантом торгів угоди.

Згідно п. 4 ст. 29 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», у разі відмови учасника, тендерну документацію якого було акцептовано, підписати договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких ще не минув.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином суд вважає, що укладання договору на виконання робіт за результатами торгів між замовником та позивачем, відноситься до господарської діяльності останнього, а сплата витрат повязаних з його укладанням, є витратами, повязаними з підготовкою, організацією, веденням виробництва, що відповідає вказаним положенням Закону України «Про оподаткування прибутку».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поніс витрати повязані з оплатою вартості тендерної документації ТОВ «АГІ, ЛТД», по рахунку № АІ-002164-ТД52003207 від 24.12.2007 року на суму 18 200 грн.; по рахунку № АІ-000266-ТД50004607 від 10.12.2007 року на суму 3 700 грн.; по рахунку № АІ-0000000025/53002707 від 02.01.2008 року на суму 6 419 грн.; по рахунку № АІ-0000000026/53002707 від 02.02.2008 року на суму 2 770 грн.; по рахунку № АІ-0000000027/53002707 від 02.02.2008 року на суму 2 263 грн.; по рахунку № АІ-0000000028/53002707 від 02.02.2008 року на суму 3 748 грн. Оплата вартості тендерної документації, обумовлена в оголошенні про проведення торгів, оприлюдненому в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України відповідно № 52 (123) від 24.12.2007 року оголошення № 52003207; № 50 (121) від 10.12.2007 року оголошення № 50004607; № 53 (124) від 31.12.2007 року оголошення № 53002707 (чотири лота).

Відповідно до частини 4 ст. 21 та частини 10 ст. 26 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, до роботи тендерного комітету замовник може залучати відповідні експертні організації чи окремих експертів, спеціалістів, юристів, економістів, консультантів на договірних засадах між замовником та ними відповідно положень Цивільного законодавства, рекомендації яких можуть бути використані під час розробки тендерної документації та проведення процедур закупівель.

Згідно п. 18.3 тендерної документації, учасники торгів до моменту розкриття тендерних пропозицій повинні надати Замовнику документи, що підтверджують оплату вартості тендерної документації. Пропозиція Учасника, який не сплатив за тендерну документацію, не вважається тендерною пропозицією, згідно статті 1 Закону, якщо Учасник не сплатив за тендерну документацію, то він не мав змоги ознайомитись з її вимогами, а, отже, і не мав змоги підготувати тендерну пропозицію. Відповідно до її вимог.

Судом встановлено, що дані витрати були понесені позивачем під час участі у торгах за процедурою закупівлі по процедурі відкритих торгів (замовник служба автомобільних доріг у Чернігівській області), про що відповідачу були надані первинні документи та пояснення в процесі перевірки.

Таким чином суд вважає, що кошти в сумі 337600 грн. без ПДВ, перераховані на рахунок ТОВ «ІДЗ ЛТД» та ТОВ «АГІ ЛТД» на суму 337600 грн. під час участі в процедурі закупівлі в одного учасника та укладання договорів на виконання робіт, є витратами, сплаченими в звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, що відповідають п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з наявними первинними документами, передбаченими правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, і відповідно відсутні порушення законодавства в частині завищення валових витрат по вказаним витратам.

Згідно матеріалів справи ТОВ «Полукстар» інформаційні послуги надавались по предмету закупівлі: капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті Глухів Бачівськ /на Брянськ/, влаштування розмітки покриття, км 6+000 км 11+300; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті Глухів Бачівськ /на Брянськ/, влаштування розмітки покриття, км 48+200 км 52+264; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті Глухів Бачівськ /на Брянськ/, влаштування розмітки покриття, км 0+635 км 6+000; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті Глухів Бачівськ /на Брянськ/, влаштування розмітки покриття, км 11+300 км 16+500; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті Глухів Бачівськ /на Брянськ/, влаштування розмітки покриття, км 16+500 км 22+000; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті Глухів Бачівськ /на Брянськ/, влаштування розмітки покриття, км 22+000 км 27+500; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті Глухів Бачівськ /на Брянськ/, влаштування розмітки покриття, км 27+500 км 32+796; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті Глухів Бачівськ /на Брянськ/, влаштування розмітки покриття, км 32+796 км 38+100; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті Глухів Бачівськ /на Брянськ/, влаштування розмітки покриття, км 38+100 км 43+200; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті Глухів Бачівськ /на Брянськ/, влаштування розмітки покриття, км 43+200 км 48+200.

Рішенням Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель 01/35-рш від 20.12.2007 року встановлено, що виходячи з норм частини 1 статті 41 та частини 2 статті 17 Закону України "Про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти", замовник зобовязаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації, передбаченої Законом за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, у тому числі оприлюднити Звіт про результати здійснення процедури закупівлі в одного учасника, протягом 10 календарних днів з дати його затвердження.

Згідно частини 2 статті 17 вказаного Закону, замовник до Звіту про результати здійснення процедури закупівлі в одного учасника обовязково додає копію документа, завірену інформаційною системою в мережі Інтернет, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 41 Закону, в інформаційних системах у мережі Інтернет."

Як вбачається з матеріалів справи, для оприлюднення звітів було надано рахунки на оплату інформаційних послуг ТОВ «Полукстар», а саме: рахунок фактура № 055590-К від 19 грудня 2007 року на суму 8190 грн. без ПДВ; рахунок фактура № 055581-К від 19 грудня 2007 року на суму 7430 грн. без ПДВ; рахунок фактура № 055582-К від 19 грудня 2007 року на суму 5970 грн. без ПДВ; рахунок фактура № 055583-К від 19 грудня 2007 року на суму 6050 грн. без ПДВ; рахунок фактура № 055584-К від 19 грудня 2007 року на суму 4820 грн. без ПДВ; рахунок фактура № 055585-К від 19 грудня 2007 року на суму 6640 грн. без ПДВ; рахунок фактура № 055586-К від 19 грудня 2007 року на суму 6120 грн. без ПДВ; рахунок фактура № 055587-К від 19 грудня 2007 року на суму 7300 грн. без ПДВ; рахунок фактура № 055588-К від 19 грудня 2007 року на суму 5300 грн. без ПДВ; рахунок фактура № 055589-К від 19 грудня 2007 року на суму 4850 грн. без ПДВ, на загальну суму 62670 грн. без ПДВ.

Згідно ст. 29 вказаного Закону, будь-які витрати, понесені учасником-переможцем процедури закупівлі, в звязку з участю в процедурі державної закупівлі та укладанню договору, не вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику.

Статтею 636 Цивільного кодексу України визначено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобовязаний виконати свій обовязок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не впливає суті договору. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом, сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше встановлено договором або законом.

Таким чином, з аналізу вказаних норм суд вважає, що правовідносини, що виникають між замовником торгів, експертами, консультантами, учасниками торгів, інформаційними системами мережі Інтернет, можуть бути побудовані на основі договору на користь третьої особи, яким є договір між замовником торгів (Служба автомобільних доріг у Чернігівській області) та інформаційною системою в мережі Інтернет "Портал "Державні закупівлі України", власником якої є ТОВ "Європейське консалтингове агентство". При цьому, відповідно до статті 636 Цивільного кодексу України зобовязання, в тому числі грошове, може бути виконано на користь третьої особи яка встановлена або не встановлена у договорі. Отже, згідно з нормами чинного законодавства України, під час надання інформаційними системами в мережі Інтернет послуг у сфері державних закупівель, останні можуть залучати третіх осіб, яким є ТОВ «Полукстар», надаючи їм право вчиняти дії, спрямовані на виконання цих послуг, та отримувати відповідні платежі. Відповідно до наведених правових норм, оплата послуг, що надаються при проведенні процедур державних закупівель як на рахунок інформаційних систем мережі Інтернет, так і на рахунок третіх осі, не вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику, тобто позивачу.

Таким чином суд вважає, що кошти в сумі 62670 грн. без ПДВ, перераховані на рахунок ТОВ «Полукстар» під час участі в процедурі закупівлі в одного учасника та укладання договорів на виконання робіт, є витратами, сплаченими в звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, і відповідно, з раніше вказаних підстав, порушення законодавства в частині завищення валових витрат відсутні.

Суд не погоджується з висновками відповідача щодо заниження валового доходу за 1 кв. 2008 року на суму 236750грн. по філії «Чернігівська ДЕД» у звязку з наступним:

Як встановлено з матеріалів справи, в періоді, що перевірявся, позивачем не виконувалось жодних робіт з капітального ремонту автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ, виконання робіт здійснювалось в 2007 році про що зазначено і в акті перевірки (стор. 14: акти виконаних робіт від ТОВ «Брейн-Бау-Холдинг Шляхбуд» з рапортами-нарядами на роботу будівельних машин датовані з 28.08.2007 року по 25.12.2007 року); реалізація робіт замовнику ШБУ-14 здійснено в вересні-грудні 2007 року, що зазначено в актах виконаних робіт форми КБ-2в за відповідний період, в яких визначено види робіт, в тому числі улаштування дорожнього одягу, яке за технологією неможливе без використання котків. Виконання робіт здійснювалось як власними силами позивача, так і з залученням субпідрядників, в тому числі філії «Корюківський райавтодор» та ТОВ «Брейн-Бау-Холдинг Шляхбуд»; при реалізації виконаних робіт (наданих послуг) розрахунок вартості виконаних робіт (дохідна частина) формується автоматично програмою на фізичні величини виконаних робіт: м2 виконаних робіт виходячи із кількості укладеного асфальтобетону, а не по факту придбання послуг. В січні місяці 2008 року не здійснювався випуск та продаж асфальтобетону на ремонт автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ, що підтверджується матеріальними звітами та актами перевірки. Таким чином, при формуванні дохідної частини та валових доходів за вересень-грудень 2007 року включена робота механізмів, витрати по яких списані на витрати в 2008 року і при трактуванні відповідача заниження валових доходів при сплаті податку на прибуток та податкових зобовязань з ПДВ, необхідно коригувати валові доходи при сплаті податку на прибуток та податкових зобовязань з ПДВ на зазначені суми в вересні-грудні 2007 року

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку щодо відсутності заниження валових доходів на суму 236750 грн. та ПДВ до сплати на суму 47350 грн., первинні документи можуть бути проведеними по бухгалтерському та податковому обліку по факту отримання документів на протязі терміну позовної давності 1095 днів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно скориговані валові витрати та сформовані валові доходи, відповідно суми податку на додану вартість та податку на прибуток сплачені згідно чинного законодавства України.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, позовні вимоги дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» до державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2010 року № 0006342320/2 та № 0006372320/2 підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.11.2010 року № 0006342320/2 та № 0006372320/2.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя підписОСОБА_7