Постанова № 64511054, 18.08.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3326/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіДобрянського В.В.,

при секретарі Захаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті обовязкових страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В :

01.07.2010 року позивач, управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 25732,14 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечень на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно пункту 4.3. розділу 4 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19 грудня 2003 року № 21-1. зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" за ставками для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), 2.1.4 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 33,2 відсотка від сумі доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, а для страхувальників, в тому числі і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників розмір страхових внесків передбачений в пункті 4.1. розділу 4 цієї Інструкції та становить 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників. 33,2 відсотка від сум виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб та відповідно до пункту 4.4. Інструкції розмір утримань становить 2 відсотка в сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, сум грошового забезпечення, що включається до складу загального оподатковуваного доходу.

Як вбачається із поданого розрахунку сум страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування за період 2008 рік, 2009 рік та з січня 2010 року по квітень 2010 року відповідачу нараховано страхових внесків (33,2%) на суму 25732,14 грн.

Відповідно до п.3 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Страхувальником протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки зобовязаний сплатити зазначену у вимозі суму недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі незгоди з розрахунком суми, страхувальник узгоджує її з органом Пенсійного фонду, а в разі неузгодження з останнім, має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

На підставі ч.3 ст.106 закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин та враховуючи те, що сума заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є узгодженою, відповідачем не оскаржена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті обовязкових страхових внесків в сумі 25732,14 грн., підлягають задоволенню повністю.

Згідно п. 30, 34 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.09.1993 року № 7-93 позивач звільняється від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті обовязкових страхових внесків, - задовольнити повністю.

Стягнути на рахунок управління (пр.. Перемоги,139, м. Чернігів, 14013, п/р 25609303051155 в ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул.. Червоногвардійська, 43/13, м. Чернігів, 14000, р/р 26002060137321 в Приватбанк, МФО 353586, код НОМЕР_1) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 25732,14 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Дата складання та підписання повного тексту постанови 20.08.2010 року.

Суддя Добрянський В.В.