Ухвала суду № 64507732, 01.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року м. Київ К/800/31201/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бившевої Л.І. (головуючого), Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

при секретарі судового засідання Шевчук П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року

у справі № 812/2218/13-а

за позовом Приватного підприємства "Мед-Клуб"

до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області Державної податкової служби

про визнання нечинним висновку акту, скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство "Мед-Клуб" (далі - ПП "Мед-Клуб", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ, відповідач) про визнання нечинними висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 22 жовтня 2012 року № 72/22/33732330, скасування податкового повідомлення-рішення від 02 листопада 2012 року № 0000552200 про зменшення товариству суми бюджетного відшкодування на 129270,00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 64635,00 грн. та податкового повідомлення-рішення, прийнятого ДПІ у порядку адміністративного оскарження, від 11 січня 2013 року № 0000032200 про зменшення товариству суми бюджетного відшкодування на 129270,00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 32317,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, позов ПП "Мед-Клуб" задоволено частково: визнано противоправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 02 листопада 2012 року № 0000552200 про сплату податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 129270,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 32317,50 грн.; визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 11 січня 2013 року № 0000032200 про сплату податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 129270, 00 грн. та штрафних санкцій 32317,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд касаційної скарги здійснено у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2013 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою ДПІ та витребувано матеріали справи з Луганського окружного адміністративного суду.

Через втрату матеріалів справи № 812/2218/13-а внаслідок захоплення будівлі Луганського окружного адміністративного суду незаконним озброєним формуванням ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження у вказаній адміністративній справі та витребувано у сторін документи, що долучалися до матеріалів справи.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року втрачену справу № 812/2218/13-а відновлено частково.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 23 лютого 2016 року у справі за позовом ТОВ "Ремо" до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі ст. 279 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 22 жовтня 2012 року № 72/22/33732330 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПП "Мед-Клуб'' бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за червень 2012 року про завищення товариством заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року на 129270,00 грн. Такий висновок вмотивований тим, що товариство у порушення норми п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до розрахунку суми бюджетного відшкодування червеня 2012 року включило суму (129270,00 грн.), сплачену в ціні в ціні придбаних товарів у звітному періоді, тоді як законодавець однозначно визначив, що відшкодуванню підлягає сума ПДВ, фактично сплачена покупцем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що висновки акту перевірки зроблені ДПІ без врахування внесених з 01 липня 2012 року змін до ст. 200 ПК України Законом України "Про внесення змін Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 24 травня 2012 року № 4834-VI (далі - Закон № 4834-VI), яким у пп. "а" п. 200.4 після слова "попередніх" доповнено словами "та звітному".

За визначенням пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок бюджетного відшкодування надмірно сплаченої суми ПДВ встановлено ст. 200 ПК України, а порядок визначення суми бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ - наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі - Порядок № 1492).

Згідно з пп. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України у редакції, що діяла до внесених змін Законом № 4834-VI, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Законом № 4834-VI, який набирав чинності з 01 липня 2012 року, за виключенням деяких змін до Податкового кодексу України, що вносяться цим законом, у пп. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України після слова "попередніх" доповнено словами "та звітному".

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 48 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, Конституція України, закріпивши ч. 1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Застосувавши вищенаведені норми з урахуванням обставин, що на дату подання позивачем податкової декларації з ПДВ за звітний період (червень 2012 року) діяли зміни, внесені до пп. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України, а також, що згідно з роз'ясненням ДПА України, наведеним у листі від 13 лютого 2001 року № 1782/7/23-3117 "Щодо притягнення до відповідальності", щодо застосування фінансової санкції до юридичної особи по закону, який діяв на момент перевірки, суд дійшов обґрунтованого висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення від 11 січня 2013 року № 0000032200, прийнятого ДПІ у порядку адміністративного оскарження.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Разом із тим, суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги у частині скасування податкового повідомлення-рішення від 02 листопада 2012 року № 0000552200, неправильно застосували норми ПК України.

Згідно з пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

За визначенням у пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 60.4 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

З огляду на те, що рішенням ДПС у Луганській області від 09 січня 2013 року № 133/0/1238-13-13/10-408 про результати первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2012 року № 0000552200 скасовано в частині 32317,50 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій, тобто фактично змінено, це податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними, а відтак не може бути предметом спору (відсутнє рішення суб'єкта владних повноважень).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Щодо визнання нечинними висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 22 жовтня 2012 року № 72/22/33732330, то в цій частині судові рішення попередніх інстанцій не оскаржені сторонами, відповідають закону і залишається без змін з мотивів, наведених у цих судових рішеннях.

Керуючись статтями 157, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково, скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі № 812/2218/13-а в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Лисичанську від 02 листопада 2012 року № 0000552200; закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі № 812/2218/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.І. Бившева

Судді І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна