Ухвала суду № 64507572, 02.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"02" лютого 2017 р. м. Київ К/800/1357/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Укрліфтсервіс” до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

встановив:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України, а саме несплати судового збору.

Відповідачу надано строк до 30 січня 2017 року для усунення вказаного недоліку.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана уповноваженою особою ДФС 18 січня 2017 року.

30 січня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору з тих мотивів, що відсутні кошти, призначені на сплату судових витрат. Крім того, зазначає, що по даній категорії справ з аналогічними обставинами, наявна позитивна практика Верховного суду України на користь органів ДФС.

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Окрім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на доводи відповідача суд вважає за необхідне продовжити йому строк для усунення недоліків касаційної скарги, тим самим надавши достатньо часу для сплати судового збору.

Керуючись статтями 101, 102, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

1. Продовжити Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві строк на усунення недоліків поданої касаційної скарги до 20 лютого 2017 року.

2. Роз’яснити Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, що разі не усунення зазначених недоліків, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак