Постанова № 64507509, 30.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року Справа № 876/9625/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Глушко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське обєднання «Текстерно» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року у справі за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське обєднання «Текстерно» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області звернулася до суду в подальшому уточнивши позовні вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське обєднання «Текстерно» про стягнення заборгованості в сумі 5159189,92 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське обєднання «Текстерно» подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.09.2011 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Тернопільське обєднання «Текстерно» 9 510 885 грн. 85 коп. заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують ВАТ Тернопільське обєднання «Текстерно».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.09.2011 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.09.2011 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 року справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції та вказав що для правильного вирішення спору слід зясувати чи зменшувався податковий борг до нуля з 22.11.2001 року по 02.08.2011 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 року позов задоволено. Стягнуто з рахунків у банках ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», що обслуговують такого платника та за рахунок готівки що належить ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» на користь держави кошти у розмірі податкового боргу в сумі 5196547 грн. 01 коп. в тому числі по платежах: - 46513,70 по комунальному податку; - 803,65 грн. по зборах за забруднення навколишнього природного середовища; - 1813016,60 грн. по земельному податку з юридичних осіб; - 2916,00 грн. по податку з власників наземних транспортних засобів; - 3333297,06 грн. по податку на доходи фізичних осіб

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.08.2016 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 року справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно», код ЄДРПОУ 00306650 зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку у Тернопільській ОДПІ.

02.08.2011 року Тернопільська ОДПІ звернулась із позовними вимогами до відповідача щодо стягнення податкового боргу в сумі 9861387,90 грн., а саме 61951,20 грн. збору за спеціальне користування водними ресурсами основного платежу, 1945890,37 грн. по податку на додану вартість, 1813016,60 грн. по земельному податку з юридичних осіб, 46513,70 грн. по комунальному податку, 803,65 грн., 14125,00 грн. по податку з власників наземних транспортних засобів, 5994016,02 грн. по податку на доходи фізичних осіб.

Податковий орган вказує, що відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувало узгоджені суми грошових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу станом на 01.11.2016 року з врахуванням добровільно погашених сум боргу за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 5159189,92 грн. а саме: - 46513,70 грн. по комунальному податку; - 803,65 грн. по зборах за забруднення навколишнього природного середовища; - 1813016,60 грн. по земельному податку з юридичних осіб; - 2916,00 грн. по податку з власників наземних транспортних засобів; - 3295940,57 грн. по податку на доходи фізичних осіб.

Відповідач вважає, що станом на 24.12.2003 року борг по сплаті комунального податку, земельного податку, податку з транспортних засобів був сплачений і зменшений до нуля, що підтверджено в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2015 року.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні положення містилися і у статтях 4, 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які діяли до 01.01.2011.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4).

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Згідно із пунктом 87.2. 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже з аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що як до 1 січня 2011 року так і після набрання чинності Податковим кодексом України, направлення податкових вимог передує процедурі стягнення податкового боргу з платника податків у судовому порядку. Ця обставина має обовязковий характер, оскільки саме з нею закон повязує виникнення у податкового органу права на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи своєю ухвалою від 11.04.2014 рішення судів попередніх інстанції, вказав на те, що під час нового судового розгляду слід зясувати чи зменшувався податковий борг позивача до нуля після надіслання йому податкових вимог.

Суд першої інстанції під час нового судового розгляду, дослідивши це питання, дійшов висновку, що такий борг до нуля жодного разу не погашався, однак не дослідив у повній мірі обставини щодо надіслання позивачу таких вимог, хоча відповідачем це заперечується.

Як вбачається із матеріалів справи, податковий орган посилається на те, що друга податкова вимога від 08.11.2001 № 2/529 надіслана відповідачу 19.11.2001 та отримана останнім 22.11.2001, на підтвердження чого долучено повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 98 Т.2.).

Проте, з вказаного повідомлення про вручення поштового відправлення не вбачається можливим встановити, що поштове відправлення яке надсилалося разом з цим повідомленням, містило саме спірну податкову вимогу.

Згідно пунктів 5.4-5,5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266, після формування податкової вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день податкова вимога передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для вручення платнику податків. Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу в день отримання податкової вимоги від структурного підрозділу стягнення податкового боргу, надсилає (вручає) податкову вимогу платнику податків, при цьому корінець податкової вимоги залишається в податковому органі.

Отже виходячи з наведеного Порядку, який діяв у 2001 році, податкова вимога мала бути надіслана платнику у день її формування. Проте, згідно наданого відповідачем повідомлення про вручення вбачається, що поштове відправлення надіслане 19.11.2001, а тому за відсутності доказів про вміст цього поштового відправлення, відсутні підстави вважати, що цим повідомленням про вручення надсилалась саме вимога від 08.11.2001.

Інших доказів, зокрема, журналу вихідної кореспонденції, які б відображали факт надіслання відповідачу спірної податкової вимоги, податковим органом не надано, хоча у відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини щодо надіслання вказаних вище податкових вимог уже були предметом дослідження у справі № 2а-1970/2472/12 за позовом Тернопільської ОДПІ до ВАТ «ТО «Текстерно» про стягнення податкового боргу, по якій Вищий адміністративний суд України, погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, у своїй ухвалі від 06.10.2014 № К/800/31645/14 вказав, що позивач не надсилав відповідачу податкову вимогу про сплату боргу, а податкові вимоги 2001 року матеріалами справи не підтверджені.

Тернопільська ОДПІ не погодившись із рішеннями судів у вказаній справі зверталась із заявою про їх перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування норм ПК України та КАС України. Однак, постановою Верховного Суду України від 07.07.2015 у задоволенні вказаної заяви відмовлено, з огляду на відсутність неоднакового застосування норм права.

Також як встановлено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2015 року у справі за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське обєднання «Текстерно» про стягнення податкового боргу, встановлено, щодо земельного податку (код платежу 13050100) вимога №1/4 від 08.10.2001 р. (перша вимога) в сумі 45969,51 грн.; вимога №2/529 від 08.11.2001 р. (друга вимога) в сумі 91939,02 грн. Заборгованість по земельному податку до дати першої вимоги (до 08.10.2001р.) становить за період: за березень 2001р.- 45491,20 грн., за квітень 2001р. - 45969,51 грн., за травень 2001р.- 45969,51 грн., за червень 2001р. - 45969,51 грн. на загальну суму 187399,73 грн. Вимога №1/4 від 08.10.2001р. (перша вимога) виставлена по земельному податку за липень 2001р. в сумі 45969,51 грн. Вимога №2/529 від 08.11.2001р. (друга вимога) сформована по земельному податку за період серпень-вересень 2001р. в сумі 91939,02 грн. Разом заборгованість становить 325308,26 грн. Дану суму заборгованості по земельному податку в розмірі 32 308,26 грн. ВАТ «Текстерно» сплачено. Отже, борг по земельному податку, який міститься в першій податковій вимозі в сумі 45969,51 грн. та в другій податковій вимозі в сумі 91939,02 грн., а також борг до виставлення першої вимоги в сумі 187399,73 грн. остаточно погашений ВАТ «Текстерно» 28 березня 2003 року. Таким чином станом на 28 березня 2003 року податковий борг ВАТ «Текстерно» по земельному податку був зменшений до нуля.

Щодо податку на додану вартість (код платежу 14010100) вимога №1/4 від 08.10.2001 року (перша вимога) в сумі 0,00 грн.; вимога №2/529 від 08.11.2001 р. (друга вимога) в сумі 152 327, 94 грн. (142 453,00 грн. - основний платіж, плюс 9 874, 94 грн. пеня). Заборгованість щодо ПДВ до дати другої вимоги (до 08.11.2001р.) по періодах становить: за травень 2001р. - 86283,11 грн., за червень 2001р. - 265161,00 грн., за липень 2001р. - 170141,00 грн. за серпень 2001р. -129959,00 грн. на загальну суму 651544,11 грн. Вимога №2/529 від 08.11.2001р. (друга вимога) сформована за вересень 2001р. на суму 142453,00 грн. та пеня 9874,94 грн. на загальну суму 152327,94 грн. Разом заборгованість становить 803872,05 грн. Отже, борг по ПДВ, який міститься в другій податковій вимозі на загальну суму 152327,94 грн. сплачений в сумі 143166,04 грн. (основного платежу в сумі 142453,00 грн. та пені в сумі 713,04 грн.) та борг, який виник до виставлення першої вимоги в сумі 651544,11 грн. погашений ВАТ «Текстерно» 18 лютого 2002 року. Підтвердженням сплати даної пені по ПДВ є акт звірки розрахунків з бюджетом за 2002 рік станом на 16.12.2002р. де зараховано з оплати на погашення пені суму 713,04 грн., хоча у платіжному дорученні нами зазначалось як сплата основного платежу по ПДВ. Таким чином, станом на 18 лютого 2002 року податковий борг ВАТ «Текстерно» по ПДВ по основному боргу був зменшений до нуля. Несплачена сума по пені 9161,90 грн. була заявлена в процедурі банкрутства ВАТ «Текстерно» у справі №1/Б-294 і в процесі відхилена судом (ухвала господарського суду Тернопільської області від 10.10.2003 року у справі №1/Б- 294, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2003 року у справі №1/Б-294). Таким чином. станом на 24 грудня 2003 року податковий борг ВАТ «Текстерно» по ПДВ по пені був зменшений до нуля.

Щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів (код платежу 12020100) вимога №1/4 від 08.10.2001 р. (перша вимога) в сумі 0,00 грн.; вимога №2/529 від 08.11.2001 р. (друга вимога) в сумі 7479,00 грн. Заборгованість по транспортному податку до формування другої вимоги (до 08.11.2001р.) по періодах становить: за другий квартал 2001р. (квітень-червень 2001р.) в сумі 4505,78 грн. Вимога №2/529 від 08.11.2001р. (друга вимога) сформована за третій квартал 2001р.(липень-вересень 2001р.) на суму 7479,00 грн. Разом заборгованість становить 11984,78 грн., яку було сплачено. Отже, борг по транспортному податку, який міститься в другій податковій вимозі на загальну суму 7479,00 грн. сплачений ВАТ «Текстерно» повністю 26 лютого 2002р. Таким чином станом на 26 лютого 2002 року податковий борг ВАТ «Текстерно» по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів був зменшений до нуля.

Щодо комунального податку (код платежу 16010200) вимога №1/4 від 08.10.2001р. (перша вимога) в сумі 0,00 грн.; вимога №2/529 від 08.11.2001 р. (друга вимога) в сумі 53, 61 грн. (пеня). Вимога №2/529 від 08.11.2001р. (друга вимога) містить тільки пеню на суму 53,61 грн. Пеня не сплачена до порушення процедури по банкрутству, а заявлена позивачем в процедурі банкрутства і відхилена судом. На час порушення процедури про банкрутство ВАТ «Текстерно» у справі №1/Б-294 (Ухвала господарського суду Тернопільської області від 11.06.2003р. у справі №1/Б-294 про порушення провадження у справі про банкрутство) заборгованість по комунальному податку становила 100664,23 грн., а була заявлена податковим органом в процедурі банкрутства ВАТ «Текстерно» у справі №1/Б-294 і ввійшла до конкурсних вимог податкового органу тільки сума 84 192,93 грн., податковим органом помилково не включено суму 16471,30 грн. (ухвала господарського суду Тернопільської області від 10.10.2003 року у справі №1/Б-294; постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2003 року у справі №1/Б-294). Сума штрафної санкції в розмірі 17014,33 грн. та сума пені 30936,27 грн. (в тому числі і сума пені, яка міститься у другій податковій вимозі) були заявлені податковим органом, але в процедурі банкрутства ВАТ «Текстерно» у справі №1/Б-294 відхилені судом (Ухвала господарського суду Тернопільської області від 10.10.2003 року у справі №1/Б-294; Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2003 року у справі №1/Б-294). Таким чином, станом на 24 грудня 2003 року податковий борг ВАТ «Текстерно» по комунальному податку (пеня) був зменшений до нуля.

Податковий борг за двома податковими вимогами №1/4 від 08.10.2001р. №2/529 від 08.11.2001 р., а саме: земельний податок в сумі 137 908, 53 грн., ПДВ в сумі 152 327, 94 грн., державне мито в сумі 3 237,00 грн., податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 7 479, 00 грн., комунальний податок в сумі 53, 61 грн. - 24 грудня 2003 року був зменшений до нуля (земельний податок 28.03.2003 року; ПДВ по основному боргу 18.02.2002 року; ПДВ по пені 24.12.2003 року; державне мито 16.12.2002 року; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів 26.02.2002 року; комунальний податок 24.12.2003 року).

Щодо податку на додану вартість в сумі 6373317, 73 грн. Львівський апеляційний адміністративний суд в постанові від 27.10.2015 року зазначав, що в загальну суму позовних вимог помилково включено суму 2 170 495, 84 грн., яка включає в себе суми податку та штрафних санкцій, зазначених в судових рішеннях при розгляді справи про банкрутство відповідача, а саме: 651 958, 48 грн. включено до кредиторських вимог позивача і сплата та стягнення даної суми підпадали під дію мораторію, а саме згідно ухвали господарського суду Тернопільської області від 10.10.2003 року по справі №1/Б-294 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2003 року у справі №1/Б-294 сума 1486266, 83 грн. основного боргу ввійшла до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Тернопільської області у справі №1/Б-294 від 03 вересня 2015 р. продовжено строк процедури санації ВАТ «Тернопільське обєднання «Текстерно» на шість місяців, а саме: до 03.02.2016 року. 1 037 935, 82 грн. штрафу та 394 535, 69 грн. пені були відхилені судом, а саме згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2003 року у справі №1/Б-294 сума 745 365, 37 грн. пені та 1 197 062, 74 грн. штрафних санкцій як грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Тернополі відносно боржника ВАТ «Текстерно» відхилені. 84 905, 87 грн. пені не заявленої позивачем у справі №1/Б-294 про банкрутство ВАТ «Текстерно», і як наслідок погашеної відповідно до норм частини 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції що застосовується до ВАТ «Текстерно» у справі №1/Б-294 (Ухвала господарського суду Тернопільської області від 10.10.2003 року по справі №1/Б-294, Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2003 року у справі №1/Б-294, які набрали законної сили).

Згідно частин 1,2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апеляційний суд вважає, що позивачем, як субєктом владних повноважень, не спростовано посилання відповідача в апеляційній скарзі на сплату останнім суми заборгованості, заявленої до стягнення, податковий орган не зазначив про неналежність наданих платником податків платіжних доручень як доказу сплати відповідних узгоджених грошових зобовязань, які наявні в матеріалах справи, а також вказане підтверджується наведеною постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року, яка вказує, що податкові вимоги від 2001 року вважаються відкликаними, оскільки податковий борг за ними був зменшений до нуля.

Крім того, у відповідності до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, частини 1 статті 255 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно частини 2 статті 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для задоволення заявленого податковим органом адміністративного позову про стягнення із юридичної особи-платника податків сум податкового боргу відсутні, оскільки за першою податковою вимогою форми «Ю1» за №1/4 від 08.10.2001 року та другою податковою вимогою форми «Ю1» за №2/529 від 08.11.2001 року, факт сплати за зобовязаннями перераховані відповідачем в попередніх податкових періодах, що саме досліджено у судових рішеннях між тими самими сторонами, які набрали законної сили, та враховуються судом, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське обєднання «Текстерно» задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року у справі №2-а/1970/2272/11 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське обєднання «Текстерно» про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_4

Повний текст постанови виготовлено 02.02.2017 року