Ухвала суду № 64507313, 16.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 січня 2017 року м. Київ К/800/36260/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства надзвичайних ситуацій України про поновлення на роботі,

встановив:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на зазначені рішення, яка не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Скаржником подано клопотання про відстрочку сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.

Як встановлено ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки наведені скаржником у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення, відстрочки або розстрочки сплати судового збору, передбачених ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір", в задоволені клопотання слід відмовити.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху, та надати заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З касаційної скарги вбачається, що Міністерство юстиції України не брало участь у справі.

Проте усупереч вимогам частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником у касаційній скарзі не зазначено яким чином суди попередніх інстанцій вирішили питання про права, свободи та обов'язки відносно скаржника та не доведено як зазначені судові рішення стосуються саме інтересів Міністерства юстиції України, яке не брала участі у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.

Керуючись ст. ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства надзвичайних ситуацій України про поновлення на роботі залишити без руху та надати строк до 02 лютого 2017 року для усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в ухвалі.

У разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків касаційної скарги вона буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Мороз