Ухвала суду № 64507102, 24.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2053/16 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Скаленку Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Дружба Люкс Автотранс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті щодо невведення в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) рішення від 28.12.2015 конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути) про визнання переможцем конкурсу приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 13/14, 607/608 маршруту Чернігів-Київ та визнання переможцем конкурсу приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 571/572, 581/582 маршруту Чернігів-Київ;

- зобов'язати Державну службу України з безпеки на транспорті ввести в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) рішення від 28.12.2015 конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути) про визнання переможцем конкурсу приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 13/14, 607/608 маршруту Чернігів-Київ та визнання переможцем конкурсу приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 571/572, 581/582 маршруту Чернігів-Київ та видати позивачу відповідні дозволи на міжобласних автобусних маршрутах Чернігів-Київ рейси 571/572, 581/582, 13/14, 607/608.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною вище постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2015 наказом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті № 448 затверджено перелік об'єктів конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути). Засідання конкурсного комітету призначено 28.12.2015. Також, затверджено умови (обов'язкові та додаткові) конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), що відбудеться 28.12.2015. Згідно вказаних умов граничним терміном прийняття документів на конкурс було визначено 09.12.2015 до 18-00 години.

Інформація про проведення конкурсу та його умови було оприлюднено у офіційному виданні «Укравтотранс» за листопад 2016 року № 11(28).

28.12.2015 відбулось засідання конкурсного комітету Укртрансінспекції з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), за результатами якого було прийнято рішення про визначення переможців конкурсу, а також перевізників-претендентів, які за результатами розгляду посіли друге місце, оголошено перевізникам-претендентам під час конкурсу, яке оформлено протоколом від 28.12.2015 № 49.

Згідно Протоколу засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути) від 28.12.2015 № 49, за наслідками розгляду конкурсних пропозицій були прийняті рішення, зокрема:

- п. 33. Затвердити результати оцінювання пропозицій перевізників-претендентів за бальною системою відповідно до кількості набраних балів між ПП «А.Т.Н.» м. Київ, ПП »Дружба Люкс Автотранс» м. Чернігів. Визнати переможцем конкурсу ПП »Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 13/14, 607/608 маршруту Чернігів-Київ.

- п. 36. Затвердити результати оцінювання пропозицій перевізників-претендентів за бальною системою відповідно до кількості набраних балів між ПП «А.Т.Н.» м. Київ, ПП» Дружба Люкс Автотранс» м. Чернігів. Визнати переможцем конкурсу ПП »Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 571/572, 581/582 маршруту Чернігів-Київ (а.с.40 на звороті, а.с.41).

У зв'язку з тим, що вказане рішення, що оформлено протоколом від 28.12.2015 № 49, не було введено в дію, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки рішення оформлене протоколом від 28.12.2015 № 49, яке є чинним, за існування імперативного обов'язку, визначеного п.51 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, не було введено в дію, а також, оскільки жодних договорів з позивачем не укладалось та дозволів не надавалося відповідачем протиправно не введено в дію рішення від 28.12.2015 конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути) про визнання переможцем конкурсу приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 13/14, 607/608 маршруту Чернігів-Київ та визнання переможцем конкурсу приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 571/572, 581/582 маршруту Чернігів-Київ та видати позивачу відповідні дозволи на міжобласних автобусних маршрутах Чернігів-Київ рейси 571/572, 581/582, 13/14, 607/608.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення конкурсного комітету Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті від 28.12.2015 щодо визначення переможця конкурсу Укртрансінспекцією протиправно не було введено в дію до моменту припинення виконання нею своїх функцій та повноважень, а тому обов'язок введення в дію рішення від 28.12.2015 не може бути покладено на Державну службу України з безпеки на транспорті в силу відсутності в останньої на це повноважень.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів регламентований Законом України від 05.04.2001 № 2344 «Про автомобільний транспорт» та Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Статтею 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. До обов'язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками; державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

До конкурсного комітету не можуть входити представники суб'єктів господарювання - автомобільних перевізників, які є учасниками конкурсу або які діють на ринку перевезень пасажирів і можуть впливати на прийняття рішень комітету.

Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали.

Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі - Порядок № 1081) визначено процедуру та механізм реалізації підготовки та проведення конкурсу.

Згідно із п.28 Порядку № 1081 організатор або робочий орган публікує в друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу оголошення про конкурс (крім друкованих оголошення може бути розміщено також в інших засобах масової інформації), яке повинне містити наведений в пункті перелік інформації.

Так, відповідно до п.п. 8, 10 Порядку № 1081 рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом. Рішення конкурсного комітету обов'язкове для виконання організатором, крім випадків, передбачених п.54 цього Порядку. Організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до ст.44 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім обов'язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об'єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Відповідно до п. 29 Порядку № 1081 для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2 і визначений перелік документів.

Згідно із п. 30 Порядку № 1081 документи для участі в конкурсі пронумеровуються, прошиваються, підписуються уповноваженою особою перевізника-претендента та скріплюються печаткою з позначенням кількості сторінок цифрами і словами. Документи для участі в конкурсі подаються перевізником-претендентом у двох закритих конвертах (пакетах). Конверт (пакет) з позначкою «№ 1», який містить документи для участі в конкурсі, відкривається наступного дня після закінчення строку їх прийняття.

Конверт (пакет) з позначкою «№ 2», який містить документи з інформацією про те, на який об'єкт конкурсу подає документи перевізник-претендент, відкривається під час засідання конкурсного комітету.

Відповідно до п. 42 Порядку № 1081 у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України «Про автомобільний транспорт». Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу.

Під час проведення конкурсу запрошуються всі перевізники-претенденти, що беруть участь у конкурсі, у присутності яких оголошуються конкурсні пропозиції. Претендентам надається право на обґрунтування запропонованих ними конкурсних пропозицій. Під час проведення конкурсу додаткові пропозиції від перевізників-претендентів не приймаються (п. 43 Порядку № 1081).

Відповідно до п.п. 46, 47, 49 Порядку № 1081 переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу. Рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, у тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів. Рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника - претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам - претендентам під час конкурсу, у 10-денний строк оформляється протоколом, який підписується присутнім головою або заступником голови та секретарем конкурсного комітету, і подається організатору.

Рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більше 30 робочих днів з дня проведення конкурсу (п.51 Порядку № 1081). Разом з тим, згідно п. 53 Постанови Кабінету Міністрів України № 108, організатор не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видає дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті) згідно з обов'язковими умовами визначеного конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом.

Таким чином, укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником здійснюється на конкурсних засадах. Рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводиться в дію наказом.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для не ведення такого в дію є виявлення фактів подання претендентом недостовірної інформації, інших підстав законодавцем не встановлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Функції та повноваження Укртрансбезпеки, визначенні Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, відповідно до якого, Укртрансбезпека, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а з 25.02.2016 також організовує та проводить конкурси з перевезення пасажирів на міжміських і приміських маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути).

При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1378 погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 «Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті» функцій та повноважень Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що припиняються.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України від 27.02.2014 № 794 «Про Кабінет Міністрів України» та п.12 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, визначено, що орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється. Тобто, підготовку забезпечення здійснення повноважень Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті покладено на Укртрансбезпеку, як їх правонаступника, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1378 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» (опубліковано 29.12.2015 в газеті «Урядовий кур'єр» № 244), а щодо організації та проведення конкурсів з перевезення пасажирів на міжміських і приміських маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 98 «Про внесення змін до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті», тобто з 25.02.2016.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в період з моменту проведення конкурсу 28.12.2015 по 10.02.2016 (термін введення в дію), за відсутності нормативного врегулювання віднесення до компетенції Укртрансбезпеки питань щодо проведення конкурсів з перевезення пасажирів на міжміських і приміських маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), повноваження щодо проведення яких було надано відповідачу 25.02.2016, останнє не було позбавлене права здійснювати інші повноваження, що були передані Укртрансбезпеці розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1378 на виконання функцій, попередньо покладених на організатора конкурсу - Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. При цьому, при реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до їх правонаступників.

Відповідно до принципу юридичної визначеності, зацікавлені особи мають можливість сподіватися на зобов'язання, що взяті державою. Така дія вказаного принципу пов'язана з іншим принципом відповідальності держави, котрий полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань. Оскільки узгодження такої політики або поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань осіб відносно дотримання державою або органом публічної влади такої політики або поведінки. Держава, володіючи законодавчим суверенітетом, має право встановлювати норми, в тому числі й зі зміною (або з відміною) встановлених нею процедур. І позивач, в даному випадку, не може нести відповідальність за нормативно-правовий вакуум, який став наслідком (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації органів державної влади, та законодавчої невизначеності, оскільки центральний орган державної виконавчої влади не забезпечив балансу відповідних інтересів та не виконав своє позитивне зобов'язання щодо забезпечення права на юридичну визначеність, чим було позбавлено їх суті та ефективності.

З вищевикладеного вбачається, що Державною службою України з безпеки на транспорті не було вжито належних заходів для реалізації взятих на себе функцій Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті щодо введення в дію рішення (оформленого протоколом від 28.12.2015 № 49) конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), як не було вжито належних заходів і Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті.

При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що направлення листів до Міністерства інфраструктури України, Міністерства юстиції України не можна вважати належним виправданням бездіяльності щодо введення в дію рішення конкурсного комітету.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. У свою чергу, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Як було встановлено судом першої інстанції, рішення оформлене протоколом від 28.12.2015 № 49, яке на момент розгляду справи в суді є чинним, за існування імперативного обов'язку, визначеного п. 51 Порядку № 1081, не було введено в дію. Жодних договорів з позивачем не укладалось, дозволів не надавалося.

Таким чином, оскільки, Державна служба України з безпеки на транспорті є правонаступником Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, а отже до неї перейшли всі права та обов'язки останньої, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті щодо невведення в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) рішення від 28.12.2015 конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути) про визнання переможцем конкурсу приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 13/14, 607/608 маршруту Чернігів-Київ та визнання переможцем конкурсу приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 571/572, 581/582 маршруту Чернігів-Київ; зобов'язати Державну службу України з безпеки на транспорті ввести в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) рішення від 28.12.2015 конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути) про визнання переможцем конкурсу приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 13/14, 607/608 маршруту Чернігів-Київ та визнання переможцем конкурсу приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на самостійне виконання рейсів 571/572, 581/582 маршруту Чернігів-Київ та видати позивачу відповідні дозволи на міжобласних автобусних маршрутах Чернігів-Київ рейси 571/572, 581/582, 13/14, 607/608).

Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 378 х 2) = 2 756, 00 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 031, 60 грн. (2 756, 00 х 110 %).

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 - без змін.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 3 031, 60 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2017.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.