Ухвала суду № 64507081, 30.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9896/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Кувшин» до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівець Дмитра Петровича, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Ресторан «Кувшин» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівець Дмитра Петровича (далі - відповідач), третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправною та скасування постанови за порушення у сфері містобудування № 141/16/10/26-24/0706/02/3 від 07.06.2016 року, винесеної відповідачем.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 23 листопада 2016 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, громадська організація «Наша влада» звернулася до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зі зверненням за вих. № 12/Д від 16.05.2016 року щодо можливого порушення законодавства України у сфері регулювання містобудівної діяльності закладом громадського харчування рестораном «Кувшин», який розміщений у будівлі по АДРЕСА_1

Направленням для проведення позапланової перевірки № б/н від 25.05.2016 року доручено головним інспекторам Подкіну Б.Л. та Голівцю Д.П. провести перевірки закладу громадського харчування ресторан АДРЕСА_1 з 25.05.2016 року по 26.05.2016 року (надалі Направлення № б/н від 25.05.2016 року).

У Направленні № б/н від 25.05.2016 року зазначено, що перевірка буде проводитися відповідно до наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 976 від 08.09.2015 року.

Співробітниками Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 25.05.2016 року було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатом перевірки складено Акт № б/н від 25.05.2016 року (надалі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.05.2016 року, яким з 25.05.2016 заборонено експлуатацію нежилих приміщень кафе № 1 - № 20 (в літ. А) першого поверху по АДРЕСА_1 до усунення допущеного порушення, відповідно до вимог чинного законодавства України та зобов'язано у термін до 27.06.2016 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Також, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.05.2016 року.

07.06.2016 року відповідачем було прийнято постанову № 141/16/10/26-24/0706/02/3, якою визнано ТОВ «Ресторан «Кувшин» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130 500 грн. Даною постановою установлено, що нежилі приміщення кафе по АДРЕСА_1 за № 1-20 (літ. А, перший поверх), а також тамбур та літній майданчик, які прилягають до нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, експлуатуються ТОВ «Ресторан «Кувшин» без прийняття об'єкта в експлуатацію.

Також, в даній постанові зазначено, що відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», об'єкт за вказаною вище адресою відноситься до ІІІ (третьої) категорії складності, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Позивач не погоджуючись з такою постановою відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (надалі - Закон № 3038-VI), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14.10.1994 року (надалі - Закон № 208/94-ВР), Законом України «Про архітектурну діяльність» (надалі - Закон № 687-XIV), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі - Положення № 553) та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 року N 439/2011 (далі - Положення № 439/2011).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до пунктів 7, 9 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

З аналізу викладених норм права убачається, що підставою для проведення перевірки повинен слугувати саме Наказ, а вже в подальшому на його підставі видається направлення на перевірку.

Як свідчать матеріали справи, перевірка позивачем здійснювалася на підставі Направлення для проведення позапланової перевірки № б/н від 25.05.2016 року, яке і було вручено представнику позивача.

У Направленні № б/н від 25.05.2016 року зазначено, що перевірка буде проводитися відповідно до наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 976 від 08.09.2015 року.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, Наказ (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 976 від 08.09.2015 року в матеріалах справи відсутній.

Відповідач зазначає, що призначенню перевірки позивача слугувало звернення громадської організації «Наша Влада» вих. № 12/Д від 16.05.2015 року.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що звернення громадської організації вих. № 12/Д від 16.05.2015 року зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 16.05.2016 року за вх. № 10/26-1605/64, а Наказ на перевірку виданий Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 976 від 08.09.2015 року.

Тобто, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідача були відсутні правові підстави на проведення позапланової перевірки ТОВ «Ресторану «Кувшин» за зверненням громадської організації «Наша Влада», оскільки Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України був виданий набагато раніше звернення громадської організації, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Наказ на проведення перевірки не міг бути виданий на майбутнє, а відповідач не міг знати про наявність даного звернення.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення та проведення перевірки, оскільки фактично Наказ на проведення перевірки був відсутній у відповідача.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (частина 1 статті 31 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 39 Закону № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Як встановлено частиною восьмою статті 39 цього Закону № 3038-VI, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Аналогічні положення закріплені в пунктах 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року.

Як убачається з матеріалів справи, а саме з Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 13.10.2007 року, власником нежилих приміщень кафе з № 1 (один) по № 20 (двадцять) І, ІІ (в літ. А) першого поверху розташовані по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3

Між позивачем (орендар), з однієї сторони та ФОП ОСОБА_3 (орендодавець), з іншої сторони укладено Договір оренди нерухомого майна № 1/14314 від 14.03.2014 року (надалі - Договір № 1/14314).

У відповідності до п. 1.1 Договору № 1/14314, орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування для здійснення господарської діяльності нерухоме майно, загальною площею 272,3 м2 (нежилі приміщення кафе: з № 1-20 (в Літ. А) перший поверх), а також тамбур та літній майданчик, які прилягають до нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В Акті перевірки та в запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що гр. ОСОБА_3, ще в 2012 року було притягнуто до відповідальності у зв'язку з порушення вимог містобудування.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується відповідачем позивач не здійснював реконструкції закладу громадського харчування, яке належить ФОП ОСОБА_3

Так, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем не було встановлено суб'єктний склад правовідносин, правовий статус орендодавця та помилково зроблено висновок про те, що позивач, як орендар самовільно реконструював та експлуатує ресторан «Кувшин» без документації, яка свідчить про введення в експлуатацію закладу громадського харчування, оскільки матеріалами справи підтверджується, що дані порушення вчинені саме власником даних приміщень ФОП ОСОБА_3

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а тому, постанова за порушення у сфері містобудування № 141/16/10/26-24/0706/02/3 від 07.06.2016 року підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 03.02.2017 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.