КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14184/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
У Х В А Л А
Іменем України
01 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - Позивач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві) звернулась до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» (далі - Відповідач) у якому просила стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 93796, 87 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник окремих податків.
Як вбачається з довідки податкового органу та розрахунків заборгованості, станом на 26.07.2016 загальний розмір податкового боргу ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» перед бюджетом становить 93 796,87 грн., в тому числі по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 24 870,33 грн. (з них недоїмка - 23 506,40 грн. і сума нарахованої пені - 1 363,93 грн.) та орендній платі з юридичних осіб у розмірі 68 926,54 грн. (з них недоїмка - 67 763,81 грн. і сума нарахованої пені - 1 162,73 грн.).
Відповідно до доданих до позову розрахунку заборгованості та витягів з інтегрованих карток платника відповідних податків (ПАТ «Трест «Київелектромонтаж») за 2015 - 2016 роки, заявлена до стягнення сума податкової заборгованості виникла у зв'язку з несплатою та/або несвоєчасною сплатою відповідачем:
- грошових зобов'язань по податку на нерухоме майно, задекларованих в податкових деклараціях за 2015 і 2016 роки та нарахованих до сплати в інтегрованій картці платника податку в період до 29.07.2016;
- грошових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб, задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю за 2015 - 2016 роки та нарахованих до сплати в інтегрованій картці платника податку в період до 29.07.2016;
- грошового зобов'язання у розмірі 8462,25 грн., визначеного контролюючим органом за результатами проведення камеральної перевірки (результати якої оформлені актом від 12.03.2016 № 459/26-57-15-03-09) згідно податкового повідомлення-рішення від 23.03.2016 № 0009701103 (форми «Ш») та нарахованих до сплати в інтегрованій картці платника податку до 22.04.2016. Дане податкове повідомлення-рішення було отримане уповноваженим представником товариства 11.04.2016, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0311511842870.
Сторони документальних доказів оскарження в досудовому та/або судовому порядку зазначеного податкового повідомлення-рішення від 23.03.2016 суду першої інстанції не надали.
07.04.2016 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві у відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України сформувала та виставила ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» податкова вимога № 1680-16 від 07.04.2016 форми «Ю» (далі по тексту -вимога) (а.с.7)
Відповідно до вимоги, станом на 06.04.2016 у відповідача обліковувався податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями на загальну суму 168 550,25 грн. (в тому числі по податку на нерухоме майно на суму 19193,66 грн. та з орендної плати з юридичних осіб у сумі 143061,05 грн.). Дана податкова вимога була отримана товариством 13.04.2016.
Крім того, 07.04.2016 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України прийнято рішення № 228/26-57-16-01-10 про опис майна, що перебуває у власності платника податків (ПАТ «Трест «Київелектромонтаж»), у податкову заставу.
Документальних доказів оскарження та скасування (відкликання) в досудовому або судовому порядку вказаних податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу від 07.04.2016 сторони до суду першої інстанції не подали.
03.11.2016 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до суми стягнення податкового боргу у розмірі 22 084,80 грн., в тому числі з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 18 357,92 грн. та по податку на нерухоме майно у розмірі 3 726,88 грн. На підтвердження обставин динаміки зменшення попередньо заявленої до стягнення суми податкового боргу позивачем до вказаної заяви були додані актуальні витяги з інтегрованої картки платника податків (відповідача).
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена до стягнення сума податкової заборгованості була погашена ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» у повному обсязі, а тому позовні вимоги контролюючого органу є необґрунтованими.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422), Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 № 576 (далі - Порядок № 576) та Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 № 765 (далі - Порядок № 765).
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Одночасно, в силу норм пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно із абз. 1 п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 цього Кодексу).
Правовими положення п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Крім того, п. 3.1 Порядку № 576 встановлено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.
Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.
У відповідності до п. 4 розділу ІІІ Порядку № 765 (діяв до 10.06.2016), нарахування податків в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів.
Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.
При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.
Аналогічні положення наведені в чинному Порядку № 422.
Правовими положеннями п.п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст. 87 ПК України.
Крім того, в силу приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Доказів сплати сум грошових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, задекларованих у податкових деклараціях реєстр. № 9175518738 від 20.08.2015, № 9263077363 від 29.12.2015, 2013 № 0007692208, № 9017312827 від 17.02.2015, № 9018139485 від 19.02.2015, № 9020819130 від 19.02.2016 та визначеного згідно податкового повідомлення-рішення від 23.03.2016 № 0009701103, у встановлені ПК України строки, відповідачем не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявних у справі матеріалів, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що узгоджені в досудовому порядку суми грошових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, визначені згідно податкового повідомлення-рішення 23.03.2016 № 0009701103 та на підставі перелічених вище податкових декларацій, набули статусу податкового боргу, а тому у позивача були наявні правові підстави для виставлення податкової вимоги.
У відповідності до норм ст. 129 ПК України, контролюючим органом на суму податкової заборгованості (недоїмки) в розмірі 91 270,21 грн. була нарахована пеня на суму 2 526,66 грн.
За результатами дослідження витягів з карток особового рахунку платника орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік (станом на 31.10.2016) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік (станом на 31.10.2016), які містяться в матеріалах справи та досліджені колегією суддів апеляційної інстанції в повному обсязі, вбачається, що заявлена до стягнення сума податкового боргу була погашена ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» у повному обсязі, а тому позовні вимоги податкового органу не підлягають задоволенню.
Між тим, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо залишку несплаченої відповідачем суми податкового боргу в розмірі 22 084,80 грн. станом на 02.11.2016, оскільки зі змісту витягів з інтегрованих карток платника податків вбачається виникнення у ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» заборгованості по платежах, нарахованих до сплати, після 29.07.2016, які не входили до складу заявленої до стягнення суми податкового боргу.
Отже, в даному випадку ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві, як суб'єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доводів для задоволення позовних вимог, відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 206 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, під час подання апеляційної скарги податковим органом не було сплачено судовий збір, який становив 1 515,80 грн. Між тим, останнім заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 вищезазначене клопотання задоволено, відстрочено сплату судового збору в розмірі 1515,80 грн. до розгляду справи по суті та відкрито апеляційне провадження по справі.
Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві підлягає стягненню під час постановлення рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року - без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві шляхом їх безспірного списання несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1 515,80 грн. на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Епель О.В.
Карпушова О.В.
Судове рішення № 64507004, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/14184/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: