Постанова № 64506940, 02.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 712/10930/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Токова С.Є.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмова ГУ ПФУ в Черкаській області у видачі довідки про розмір заробітної плати для проведення перерахунку пенсії, а також відмова УПФУ в м. Черкасах у проведенні перерахунку пенсії є незаконними та необґрунтованими.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року задоволено вказаний адміністративний позов. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату для проведення перерахунку пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату встановленого зразка, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1, включивши до її складових середні суми всіх виплат, що виплачувались в грудні 2015 року за аналогічною посадою, з якої ОСОБА_2 вийшов на пенсію, для проведення перерахунку пенсії. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Черкаси Черкаській області щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії, як непрацюючому державному службовцю у зв'язку із підвищенням заробітної плати (посадових окладів) працюючим державним службовцям з 01.12.2015 року. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області перерахувати ОСОБА_2 пенсію державного службовця, призначену відповідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 на підставі довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виходячи з 90% заробітної плати, починаючи з 01.12.2015 року та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум пенсії.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області як пенсіонер по інвалідності відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 90% від суми заробітної плати державного службовця, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується також відповідним пенсійним посвідченням № НОМЕР_1.

08.07.2016 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про надання довідки про розмір заробітної плати для проведення перерахунку пенсії, як непрацюючому державному службовцю.

Листом № 7258/05-02 від 08.08.2016 року Головним управлінням відмовлено позивачу у видачі вищезгаданої довідки, оскільки підстави для проведення перерахунку пенсії державним службовцям, у відповідності до чинного законодавства відсутні, а тому і відсутні підстави для видачі довідки про розмір заробітної плати.

Позивач 23.08.2016 року звернувся до відповідача УПФУ в м. Черкасах в Черкаській області із заявою про перерахунок розміру його пенсії в зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 року заробітної плати працюючим державним службовцям.

Листом № 465/П-11 від 02.09.2016 року позивача проінформовано про відмову в задоволенні його вимог з тих підстав, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з вказаними діями відповідачів, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно ст. 371 Закону України "Про державну службу" (в редакції, до внесення змін від 28 грудня 2014 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року № 865 (в редакції від 25 березня 2014 року) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим - п'ятим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови (у редакції від 25 березня 2014 року) перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" до постанови КМ України від 31 травня 2000 року № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: "Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

Таким чином, постановою "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії не було визначено порядку перерахунку пенсії державного службовця.

Згідно із ст. 371 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла до 01 травня 2016 року) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України не визначено іншого порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавством, чинним станом до внесення змін від 28 грудня 2014 року було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

В подальшому, законодавство, що регулює зазначені правовідносини, змінилось і в редакції, станом на червень 2016 року, воно не регламентує ані права особи на перерахунок її пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла до 28 грудня 2014 року) було передбачено можливість перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям і п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 передбачались умови такого перерахунку, але на момент збільшення розміру заробітної плати працюючого державного службовця за посадою, з якої позивач вийшла на пенсію, законодавство змінилось, ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" було викладено в іншій редакції, яка не закріплює такого механізму підвищення пенсії і жодною постановою Кабінету Міністрів України також не визначено, ані порядку (механізму) перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані умов його здійснення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено можливості чи механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Крім того, у відповідності до ст. 90 Закону України "Про державну службу", який набрав чинності з 01 травня 2016 року та діяв на момент звернення позивача до відповідача за перерахунком, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким не передбачено перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою. При цьому, підстави для перерахунку пенсії визначені ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідачів на момент звернення позивача із заявою про видачу довідки про заробітну плату та перерахунок пенсії були відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача, а у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відмова відповідачів у такому перерахунку пенсії та видачі відповідної довідки не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих прав та/або позбавленням права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні "Великода проти України" від 03 червня 2014 року, Суд зазначає, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" і постанови Кабінету Міністрів України № 865 у редакціях, чинних на момент призначення пенсії позивачу, а також для видачі позивачу спірної довідки з огляду на зміни законодавства України, а тому позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Отже, судове рішення суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову є помилковим та підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг обґрунтованими, а тому вони є такими, що підлягають задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Щодо вирішення питання про судовий збір, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII.

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір з 01.09.2015 року справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Дана позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру.

Отже, відповідно до правил Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, що підлягає сплаті в даній справі становить 1212,64 грн. (535,90 грн.*2 вимоги*110%).

Враховуючи те, що ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору, а вказаною особою було сплачено лише судовий збір в розмірі 606,32 грн., тому колегія суддів вважає наявними підстави для його стягнення недоплаченої частини судового збору в розмірі 606,32 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області - задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області (адреса: 18002, вул. Хрещатик, 195, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37930126) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 606,32 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 03.02.2017 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.

< Справа слухалась у (обов'язкове для заповнення) >