Постанова № 64506883, 01.02.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року справа № 823/17/17

13 год. 17 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваленка В.І.,

за участю секретаря Савости С.В.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Плодово-ягідна компанія «Квітучий сад» до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Плодово-ягідна компанія «Квітучий сад» звернулось до суду з адміністративним позовом до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000591400 від 01.07.2016р. та №0000601400 від 01.07.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що посадовими особами контролюючого органу порушено ряд вимог Податкового кодексу України, які регулюють підстави та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків. Також позивач вважає, що відповідачем безпідставно спірними рішеннями зменшено відємне значення з ПДВ, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, оскільки позивач неодноразово надавав відповідачу первинні бухгалтерські документи для підтвердження обґрунтованості відємного значення з ПДВ у квітні та червні-серпні 2015 року. Як наслідок, повторне надання їх копій на вимогу контролюючого органу є безпідставним.

Позивач стверджує, що положеннями пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України встановлена заборона повторного проведення документальної позапланової перевірки, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, а тому перевіряючі не мали права на проведення повторної перевірки позивача.

Крім того позивач зазначає про безпідставність висновків перевіряючих щодо не повязаності понесених витрат з господарською діяльністю позивача, оскільки між позивачем та ТОВ «НВП «Еко-технологія» укладено 15.04.2011р. договір купівлі-продажу багаторічних насаджень - саджанців яблунь, та у 2012 та 2015 роках укладено договори суборенди земельної ділянки площею 37,3907 га на якій знаходяться наведені саджанці, а тому позивачем понесені витрати на придбання пального, гербіцидів, пестицидів, мінеральних добрив, які безпосередньо повязані із здійсненням господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечила, посилаючись на те, що позивачем не виконано вимоги контролюючого органу щодо надання до перевірки документів первинного бухгалтерського обліку, а тому під час проведення перевірки перевіряючі прийшли до висновку про їх відсутність. Також представник звернула увагу, що проведення даної перевірки не заборонено положеннями пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки підставою проведення перевірки є призначення службового розслідування стосовно осіб державної податкової інспекції, які проводили перевірку стосовно того самого її предмету.

Крім того, на думку представника відповідача, позивач не надав доказів державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки площею 35,5601 га починаючи з 2012 року, а тому понесені позивачем витрати не повязані із здійсненням господарської діяльності та не надають позивачу право декларувати відємне значення ПДВ минулих періодів у квітні та червні-серпні 2015 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Плодово-ягідна компанія «Квітучий сад» зареєстроване як юридична особа 10.12.2010р., перебуває на обліку як платник податків та є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 367818223244.

Суд встановив, що згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015р. №892 Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби прийнято рішення реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з Додатком 2 вищезазначеної постанови Христинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області реорганізується шляхом приєднання до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області.

У відповідності до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Виходячи з наведених положень законодавства Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області є правонаступником прав і обовязків припиненої Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, а тому позивачем обґрунтовано предявлено позов до Уманської ОДПІ.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, за результатами проведення документальних позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень та червень-серпень 2015 року, посадовими особами Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області складено довідки №53/23-24-14-009/36781820 від 08.06.2016р. та №54/23-24-15-009/36781820 від 08.06.2016р.

В довідках зазначено про порушення позивачем вимог: п. 198.3 та п. 198.6 ст.198, абзацу «в» п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного періоду (рядок 21 декларації) у сумі 95 257 грн. та сумою відємного значення попередніх звітних періодів на кінець поточного звітного періоду в сумі 30 000 грн. (рядок 30 декларації); п. 198.3 та п. 198.6 ст.198, абзацу «в» п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу, в результаті чого завищено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (значення ряд.26 декларації) на суму 147 914 грн.

На підставі довідок Христинівською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000591400 від 01.07.2016р. про зменшення розміру відємного значення з податку на додану вартість за квітень 2015 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 147 914 грн. та № НОМЕР_1 від 01.07.2016р. про зменшення розміру відємного значення з податку на додану вартість за серпень 2015 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 125 257 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Згідно пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В розумінні пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 201-1.3 статті 201-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені, підтверджені належним чином складеними первинними документами та безпосередньо повязані із здійсненням господарської діяльності платника податків.

При виникненні відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту, за відсутності податкового боргу, платник податків має право на бюджетне відшкодування ПДВ або зарахування відємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Перевіряючи в судовому засіданні повязаність понесених позивачем витрат з його господарською діяльністю, суд встановив, що між Христинівською районною державною адміністрацією та ТОВ «НВП «Еко-Технологія», СТОВ «Верхнячка-Агро» 10.11.2009р. укладено нотаріально засвідчений договір, яким викладено в новій редакції раніше укладений договір №4063 від 14.09.2006р. оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 37,3907 га, яка знаходиться в адміністративних межах Верхняцької сільської ради Христинівського району Черкаської області. Строк дії договору до 14.09.2055р. Договір зареєстровано 11.11.2009р. у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центрального державного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Розпорядженням Христинівської районної державної адміністрації №87/01-02-1 від 29.05.2012р. товариству з обмеженою відповідальністю «НВП «Еко-Технологія» та сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Верхнячка-Агро» надано дозвіл на передачу в суборенду наведеної земельної ділянки.

Між позивачем та ТОВ «НВП «Еко-Технологія» 07.05.2012р. укладено договір суборенди згаданої земельної ділянки, терміном дії до 07.05.2015р.

У звязку з відмовою СТОВ «Верхнячка-Агро» від користування земельною ділянкою, розпорядженням Христинівської районної державної адміністрації №138/01-02-1 від 03.09.2012р. прийнято рішення про внесення змін до договору оренди земельної ділянки шляхом виключення даних про наведене підприємство. В подальшому між Христинівською районною державною адміністрацією та ТОВ «НВП «Еко-Технологія» 14.09.2012р. укладено нотаріально засвідчений договір, яким викладено в новій редакції згаданий договір оренди земельної ділянки без урахування даних про СТОВ «Верхнячка-Агро» як орендаря земельної ділянки.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ «НВП «Еко-Технологія» 03.04.2015р. укладено нотаріально засвідчений договір суборенди вже згаданої земельної ділянки загальною площею 37,3907 га. Право суборенди земельної ділянки зареєстровано 03.04.2015р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За даними довідок про результати перевірки позивача на вказаній земельній ділянці знаходяться яблуні «Голдкрим» у кількості 22800 шт., яблуні сорту «Джокос» у кількості 7400 шт., яблуні сорту «Ренет Семеренко» у кількості 9800 шт.

При цьому основним видом діяльності позивача є: «вирощування зерняткових та кісточкових фруктів».

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, в ході спірних перевірок позивача не виявлено серед постачальників субєктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобовязання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами. Також не виявлено платників, якими надано ризиковий кредит.

Суд звертає увагу, що заперечуючи право позивача на податковий кредит у звязку із здійсненням господарської діяльності на зазначеній земельній ділянці, відповідач не ставить питання про зменшення суми податкових зобовязань позивача, тобто не заперечує одержання доходів від здійснення господарської діяльності.

Наведені обставини на переконання суду є свідченням того, що позивачем правомірно понесені витрати повязані з використанням земельної ділянки загальною площею 37,3907 га, які безпосередньо повязані із здійсненням господарської діяльності платника податків.

Щодо посилань контролюючого органу на неподання позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів, суд зазначає, що на формування показника відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за спірний період вплинули показники відємного значення ПДВ попередніх звітних періодів починаючи з 07.05.2012р., які задекларовані та не заперечуються відповідачем.

Слід також зазначити, що позивачем неодноразово на запити податкової інспекції надавались первинні бухгалтерські документи для підтвердження відємного значення ПДВ та заявленого бюджетного відшкодування попередніх звітних періодів, зокрема: на запит Христинівської МДПІ від 29.10.2012р. вих. № 4096/15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 18.11.2012 р. № 7/1; на запит Христинівської МДПІ від 01.07.2013р. № 2434/15-07; відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 05.07.2013р. № 7/1; на запит Христинівської ОДПІ від 25.07.2013р за вих. № 140/15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 30.07.2013 р. за вих. №7/2- 2; на запит Христинівської ОДПІ від 16.09.2013 вих. № 760/15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 30.09.2013р. вих. № 7/3; на запит Христинівської ОДПІ від 24.09.2013 вих. № 879/15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 02.10.2013 р. вих. № 7/7; на запит Христинівської ОДПІ від 29.10 .2013 вих. № 1402/15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 07.11.2013р. вих. № 7/4; на запит Христинівської ОДПІ від 02.12.2013 вих. № 1978/15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 16.12.2013 р. вих. №7/5; на запит Христинівської ОДПІ від 28.05.2014 вих. № 1513/23-24-15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 28.05.2015р. вих. № 7/2; на запит Христинівської ОДПІ від 07.07.2014 вих. №1930/23-24-15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 28.07.2014р. № 7/2; на запит Христинівської ОДПІ від 21.08.2014 вих. №2342/23-24-15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 03.09.2014р №7/3; на запит Христинівської ОДПІ від 17.09.2014 вих. № 2574/23-24-15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 18.09.2014 р. за вих.№7/3; на запит Христинівської ОДПІ від 21.10.2014р. вих. № 2915/23-24-15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 31.10.2014р. вих. № 7/4; на запит Христинівської ОДПІ від 24.12.2014р. вих. № 3757/23-24-15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 05.01.2015 р. вих. № 7/1-15; на запит Христинівської ОДПІ від 21.01.2015р. вих. № 227/23-24-15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 12.02.2015 р. вих. № 7/2-15; на запит Христинівської ОДПІ від 28.05.2015р. за вих. № 2272/23-24-15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 20.06.2015р. за вих. №7/6-15; на запит Христинівської ОДПІ від 03.08.2015р. за вих. № 3182/23-24-15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 20.08.2015р. за вих. №7/6-15; на запит Христинівської ОДПІ від 22.09.2015р. за вих. № 1144/23-24-15-017 та від 11.09.2015р. за вих. №1047/23-24-15-017 відповідь з підтверджуючими документами надана позивачем листом від 09.11.2015р. за вих. №7/6-16-1.

Слід окремо зазначити, що спірна перевірка достовірності декларування сум бюджетного відшкодування за квітень та червень-серпень 2015 року призначена повторно листом Головного управління ДФС у Черкаській області у звязку з проведенням службового розслідування стосовно службових осіб Христинівської ОДПІ на підставі пункту 78.1.12 статті 78 Податкового кодексу України, з посиланням на недостатнє дослідження використання позивачем у господарській діяльності придбання паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин та іншого.

В той же час, первинні бухгалтерські документи та їх копії надані позивачем до Христинівської ОДПІ та їх аналіз відображено в довідках за результатами попередньої перевірки №49/23-24-15-01/36781820 від 22.06.2015р. та №51/23-24-15-01/36781820 від 06.07.2015р.

Виходячи з положень пункту 20.1.6 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З аналізу наведених положень Податкового кодексу України слідує висновок, що правило відсутності у платника податків первинних бухгалтерських документів поширюється на ті випадки коли такі документи взагалі не надані, однак не охоплює випадків коли документи вже надані платником під час проведення попередніх перевірок.

Суд звертає увагу, що на запит Христинівської ОДПІ №1134/23-20-14-028 від 01.06.2016р. листом №06/06-16 від 06.06.2016р. позивач не відмовив контролюючому органу у наданні документів, а лише повідомив, що первинні бухгалтерські документи вже надані під час проведення попередніх перевірок платника податків.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що контролюючий орган фактично мав у своєму розпорядженні документи необхідні для проведення перевірки, однак у довідках №53/23-24-14-009/36781820 від 08.06.2016р. та №53/23-24-15-009/36781820 від 08.06.2016р. протиправно зробив висновок про повну відсутність підтверджуючих документів.

Більш того, копії первинних бухгалтерських документів надані позивачем в судове засідання та приєднані до матеріалів справи.

Суд також приймає до уваги, що в порушення положень статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок позивача оформлено довідками, в то час як в ході перевірок зафіксовано наявні на думку перевіряючих порушення вимог податкового законодавства, а тому результати перевірки необхідно оформити актами. При цьому суд вважає безпідставними пояснення представника відповідача про наявність описки, оскільки допущення такої описки є неприпустимим під час проведення перевірки платника податків.

В контексті наведеного суд критично оцінює пояснення допитаної в судовому засіданні в якості свідка особи, яка брала участь у проведенні спірних перевірок головного державного ревізора-інспектора відділу податкового аудиту Уманської ОДПІ ОСОБА_3 щодо відсутності під час проведення перевірок документів первинного бухгалтерського обліку.

На думку суду, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Однак, відповідачем під час розгляду справи не надано будь-яких доказів та не зазначено будь-яких обставин, які виключають право позивача на формування витрат для цілей визначення податкового кредиту.

При цьому в силу частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні не довела належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 4097 грн. 57 коп., а тому судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Уманської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Христинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області №0000591400 від 01.07.2016р. та №0000601400 від 01.07.2016р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уманської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія Квітучий сад судовий збір у розмірі 4097 (чотири тисячі девяносто сім) грн. 57 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 3 лютого 2017 року.