Рішення № 64506739, 31.01.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 січня 2017 р. Справа № 902/98/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050)

до:Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації (вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)

про стягнення 88075,72 грн. компенсації витрат на надання послуг звязку на пільговій основі

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 1488 від 12.12.2016 року;

відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про стягнення 88075,72 грн. компенсації витрат на надання послуг звязку на пільговій основі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що позивачем з вересня 2015 року по грудень 2015 року (включно) пільговим категоріям населення надано послуг на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на суму 98741,91 грн. У відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України та п. 8 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 між учасниками взаєморозрахунків за електроенергію здійснювалися часткові розрахунки по витратам позивача на надання послуг звязку на пільговій основі, що оформлено спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів державного бюджету. В рахунок компенсації послуг на пільговій основі, шляхом проведення зарахування зустрічних вимог зараховано суму 37000,00 грн., а також 32633,34 грн. - грошовими коштами, з яких 58967,15 грн. зараховано в погашення боргу, що утворився станом на 01.09.2015 р. та 10666,19 грн. в погашення боргу, що утворився з вересня по грудень 2015 року (включно). З огляду на це, сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем як компенсація витрат позивача на надання послуг звязку пільговим категоріям споживачів з вересня 2015 року по грудень 2015 року (включно) становить 88075,72 грн.

За вказаним позовом ухвалою від 16 січня 2017 року порушено провадження у справі, з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 31 січня 2017 року та зобовязано сторін надати необхідні для вирішення спору докази.

27 січня 2017 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення та витребувані ухвалою суду письмові докази.

31 січня 2017 року від відповідача до суду надійшли заперечення, в яких зазначено, що 22.01.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 16 «Про відшкодування послуг електрозвязку особам, яким надано право пільгового користування послугами електрозвязку». На даний час заборгованість не погашена, оскільки відповідачеві не виділялись кошти на зазначені цілі. 12.02.2016 року відповідач направив на адресу позивача лист № 373/01-07, де зокрема зазначалось, що існуюча заборгованість за грудень 2015 р. в сумі 88075,71 грн. буде погашена по мірі надходжень коштів з державного бюджету. Відповідач зазначає що не є розпорядником коштів, з огляду на це вважає що є не належним відповідачем по даній справі, тому підстави для звернення до суду з даним позовом у позивача відсутні, є необґрунтованими та незаконними.

В судове засідання 31 січня 2017 року зявився представник позивача, який підтримав викладені в позовній заяві обставини.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином та у встановлений законом спосіб, що стверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення відповідачу поштової кореспонденції 24.01.17 р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на це справа розглянута за відсутності представника відповідача за наявними в справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

22.01.2015 року між Вінницькою філією ПАТ «Укртелеком» ( за договором - виконавець) та Управлінням праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації (за договором - замовник) було укладено договір № 16 Про відшкодування послуг електрозвязку особам, яким надано право пільгового користування послугами електрозвязку, за умовами якого виконавець надає послуги електрозвязку пільговим верствам населення, а замовник компенсує вартість наданих пільг за рахунок субвенції з державного бюджету (п.1.1. та 1.2. Договору).

Замовник проводить компенсацію наданих пільг за користування послугами зв'язку окремих категорій населення, які мають право на пільги, передбаченні чинним законодавством у відповідності представлених розрахунків та списків громадян, які виконавець зобов'язується надавати щомісячно (п.2.1. Договору).

До 25 числа місяця, наступного за звітним виконавець, надає замовнику на паперових та електронних носіях остаточні розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговій категорії населення у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга» (п.2.5. Договору).

Зобов'язання за даним договором вважаться виконаними повністю при наданні виконавцем відповідних розрахунків, підтверджених списками громадян, яким надано право пільгового користування послугами електрозв'язку у відповідності до чинного законодавства, та проведенні замовником відшкодування у повному обсязі (п. 2.7. Договору).

Виконавець несе відповідальність за достовірність оформлення документів щодо пільгового користування послугами зв'язку, а замовник несе відповідальність за своєчасність проведеного фінансування виконавцю (п. 3.1. та 3.2. Договору).

На виконання умов договору позивачем з вересня 2015 року по грудень 2015 року (включно) пільговим категоріям населення надано послуг на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на суму 98741,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками видатків на відшкодування витрат, повязаним з наданням пільг за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року (включно) (а.с.17-20).

16.09.2015 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області (сторона 1), Департаментом фінансів Вінницької обласної державної адміністрації (сторона 2), Вінницькою філією ПАТ "Укртелеком" (сторона 3), Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (сторона 4) та ДП "Енергоринок" (остання сторона) підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Даним протокольним рішенням визначено порядок взаєморозрахунку між сторонами за серпень місяць 2015 року.

На підставі даного протокольного рішення, згідно зведеного реєстру погашення заборгованості між Вінницькою філею ПАТ Укртелеком, ПАТ Вінницяобленерго та Департаментом фінансів Вінницької облдержадміністрації погашено заборгованість за електроенергію Цех ТП № 22 м. Тульчин в сумі 37000,00грн.

Крім того, згідно виписок по рахунку в жовтні 2015 року та листопаді 2015 року відповідачем відшкодовано позивачу 10666,19 грн. з призначенням платежу послуги електрозвязку пільговим категоріям населення.

Листами № 06-4 від 05.10.2015 р., № 5 від 04.11.2015 р., № 6 від 04.12.2015 р. та № 1 від 05.01.2016 р. позивач звертався до відповідача, в яких зазначив, що надає розрахунки з відповідним пакетом документів (акт звірки по пільговим категоріям населення, звіти щодо послуг наданих пільговим категоріям населення, розрахунок наданих послуг) за вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року на загальну суму 98741,91 грн. по компенсації за пільгове надання телекомунікаційних послуг.

В рахунок компенсації послуг на пільговій основі, шляхом проведення зарахування зустрічних вимог зараховано суму 37000,00 грн., а також 32633,34 грн. - грошовими коштами, з яких 58967,15 грн. зараховано в погашення боргу, що утворився станом на 01.09.2015 р. та 10666,19 грн. в погашення боргу, що утворився з вересня по грудень 2015 року (включно).

Згідно обопільно підписаного Акту звіряння розрахунків між ВФ ПАТ "Укртелеком" та Управлінням праці та соціального захисту Тульчинської районної державної адміністрації позивачем надано послуги звязку пільговим категоріям населення з вересня 2015 р. по грудень 2015 року (включно), вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету в сумі 98741,91 грн., станом на 01.01.2016 р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 88075,72 грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі, та відшкодування витрат за надані послуги розпорядником коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частина 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" визначає, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

За приписами пунктів 2-4 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів м. Києва та Севастополя.

Згідно п. 5 ч. 3 даного Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20.

Пункт 6 вказаного Порядку визначає, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

За змістом п. 8 згаданого Порядку, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Згідно п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 року, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Відповідно до підпункту 6 п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

За змістом ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України Про державний бюджет України на 2015 рік за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3511250 на 2015 рік передбачено обсяг субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, в тому числі на послуги звязку, інших передбачених законодавством пільг у розмірі 1917833,2 тис. грн., з яких обласному бюджету Вінницької області згідно додатку № 7 до вищезазначеного закону передбачено 66241,4 тис. грн..

Рішенням 31 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради № 805 від 16.01.2015 року Про обласний бюджет на 2015 рік сума субвенції, передбачена Законом України Про державний бюджет України на 2015 рік для Вінницького обласного бюджету розподілена між місцевими бюджетами Вінницької області, зокрема місцевому бюджету Тульчинського району із суми субвенції на надання пільг, в тому числі на послуги звязку, на 2015 рік виділено 619,524 тис.грн.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Абзац 4 п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, визначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу по компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі в розмірі 88075,72 грн..

Підставами позову позивач зазначив обставини, відповідно до яких відповідачем не здійснено компенсацію витрат позивача на надання послуг зв'язку на пільговій основі.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, згідно обопільно підписаного акту звірки розрахунків між позивачем та відповідачем по компенсації витрат на надання пільг на послуги зв'язку населенню, сума боргу станом на 01.01.2016 року складає 88075,72 грн..

Відповідачем доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надано.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, позовна вимога позивача про стягнення боргу в розмірі 88075,72 грн., підлягає задоволенню.

Твердження відповідача про те, що він не є розпорядником коштів та є не належним відповідачем спростовуються зазначеним вище Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів та укладеним між сторонами договором.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації (вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ - 03191745) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ - 21560766) 88075,72 грн. (вісімдесят вісім тисяч сімдесят пять) грн. 72 коп. компенсації витрат на надання послуг звязку на пільговій основі та 1378,00 грн. (тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. відшкодування витрат повязаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 лютого 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)