ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
31.01.17 Справа № 909/1425/13
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Малех І.Б.
при секретарі судового засідання Швець О.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
у справі №909/1425/13 за позовом публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина» про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року
ВСТАНОВИВ:
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23 листопада 2016 року у справі №909/1425/13 повернув без розгляду заяву публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2016 року у справі №909/1425/13.
Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року та повернути матеріали справи №909/1425/13 до суду першої інстанції для розгляду заяви про виправлення описки. Вважає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року прийнята з порушенням процесуального закону. А саме, суд безпідставно застосував норми статті 63 ГПК України і повернув без розгляду заяву про виправлення описки, а суд повинен був розглянути заяву публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» згідно з статтею 89 ГПК України.
26 грудня 2016 року Львівський апеляційний господарський суд прийняв до провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року у справі №909/1425/13.
З наданих матеріалів оскарження слідує, що 18 листопада 2016 року публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» подало Господарському суду Івано-Франківської області заяву в порядку статті 89 ГПК України, у якій просило постановити ухвалу про виправлення описки в тексті пункту 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2016 року у справі №909/1425/13 про призначення експертизи та вказати наступне: «Судові витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача, з метою уникнення безпідставного затягування розгляду даного спору».
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23 листопада 2016 року у справі №909/1425/13 повернув без розгляду заяву публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про виправлення описки. Суд керувався пунктом 6 частини першої статті 63, статтями 86,89 ГПК України.
Львівський апеляційний господарський суд констатує наступне.
Конституцією України (стаття 19) установлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 63 ГПК України визначено підстави і порядок повернення позовної заяви, у тому числі й з підстав неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п.6 ч.1 ст.63 ГПК України).
Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали унормовано статтею 89 ГПК України, відповідно до вимог якої суд за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті судового рішення. Про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Названа норма закону (стаття 89 ГПК України) не передбачає обовязку сторони, яка звертається до суду із заявою про виправлення описки, надсилати іншій стороні копію цієї заяви й, відповідно, права суду повертати заяву про виправлення описки без розгляду.
Таким чином, суд першої інстанції повинен був згідно з статтею 89 ГПК України розглянути заяву публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк».
Водночас частиною першою статті 106 ГПК України визначено ухвали місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду. Зокрема, оскарженню в апеляційному порядку підлягає ухвала про внесення виправлень у рішення, ухвалу (п. 13 ч. 1 ст. 106 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 106 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року у справі №909/1425/13, якою суд повернув без розгляду заяву публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2016 року у справі №909/1425/13.
З урахуванням викладених приписів закону ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року у справі №909/1425/13 не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду. Заперечення на таку ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, у разі подання апеляційної скарги. Місцевий господарський суд повинен був повернути апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року, про що постановити ухвалу, проте надіслав апеляційну скаргу і матеріали оскарження суду апеляційної інстанції.
Виходячи із викладеного Львівський апеляційний господарський суд помилково прийняв до провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року у справі №909/1425/13, оскільки суд апеляційної інстанції не має права розглядати апеляційну скаргу на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення місцевого господарського суду.
Тому провадження з розгляду апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року у справі №909/1425/13 необхідно припинити на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.
Згідно з частиною 3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання, зокрема, про повернення судового збору з бюджету.
За подання апеляційної скарги публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» сплатило 1378,00 грн. судового збору, що підтверджено платіжним дорученням №9215 від 01 грудня 2016 року і зарахованого до спеціального фонду Державного бюджету України. Означену суму судового збору необхідно повернути з бюджету.
Керуючись п. 1-1 ч. 1 і ч. 3 ст. 80, ст.ст. 86, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року у справі №909/1425/13 припинити.
Повернути публічному акціонерному товариства «ВіЕс Банк» (ідентифікаційний код 19358632, м. Львів, вул. Грабовського, 11, 79000) 1378,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №9215 від 01 грудня 2016 року і зарахованого до спеціального фонду Державного бюджету України.
Головуючий суддяГриців В.М.
суддяКордюк Г.Т.
суддяМалех І.Б.
Судове рішення № 64506727, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 31.01.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 909/1425/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: