Постанова № 64506693, 30.01.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2017 року Справа № 904/11541/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.

секретар судового засідання: Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.12.2016 р., представник;

від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність б/н від 22.06.2016 р., представник;

від відповідача-2: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016 року у справі №904/11541/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т", м. Одеса

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті", м. Дніпро

про стягнення 308 624 грн. 19 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" (надалі ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" (надалі - ТОВ "Горяц-Т") 273 260 грн. 40 коп. заборгованості, 32 047 грн. 83 коп. пені та 3 215 грн. 96 коп. 3 % річних, а також про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті" (надалі ТОВ "Аква Сіті") 100 грн. вартості поставленого і неоплаченого товару.

Ухвалою Господарського суду від 12.12.2016 року порушено провадження у справі №904/11541/16, позовна заява прийнята до розгляду.

ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем" подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про вжиття заходів по забезпеченню позову, в якій воно просило:

- накласти арешт на грошові суми та майно, що належать відповідачу-1 у розмірі позовних вимог, а саме 308 624 грн. 19 коп. до вирішення спору по суті;

- заборонити відчуження майна, що належить відповідачу-1 у розмірі позовних вимог, а саме 308 624 грн. 19 коп., до вирішення спору по суті;

- накласти арешт на всі наявні банківські рахунки, що належать відповідачу-1, у розмірі заявлених до відповідача-1 позовних вимог, а саме у сумі 308 624 грн. 19 коп.

Заява мотивована тим, що відповідач-1 тривалий час в добровільному порядку не виконує свої договірні зобовязання, тому може вчинити дії, які приведуть до зникнення грошових коштів з розрахункових рахунків, відкритих у різних банківських установах. Вказує, що починаючи з 2016 року мережа магазинів „ВІРТУС (через яку ТОВ „Горяц-Т веде свою господарську діяльність), втратила до 7 магазинів, які за даними засобів масової інформації були відібрані в ході рейдерських атак, про що свідчить велика кількість статей в Інтернет виданнях; частина магазинів мережі „Віртус була не захоплена, а вилучена в рахунок погашення заборгованості ТОВ „Віртус за виконання грошових зобовязань; реалізація майна відповідачем-1 може призвести до погіршення майнового стану, що утруднить виконання рішення у разі задоволення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016 року, з урахуванням виправлених описок ухвалою від 23.12.2016 року (суддя Загинайко Т.В.) заяву ТОВ „Дрінк Дістрібушн Систем про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково; в забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Горяц-Т в межах суми 308 524 грн. 19 коп., що знаходяться на банківських рахунках ТОВ " Горяц-Т, в тому числі:

№26051147808 в ПАТ „ОСОБА_3 Аваль, МФО 300335;

№26002420921 в ПАТ „ОСОБА_3 Аваль, МФО 300335;

№2600518582 в ПАТ „ПУМБ, МФО 334851;

№26004000012615 в ПАТ „ВіЕс Банк, МФО 325213;

№26009517131 в ПАТ „Марфін Банк, МФО 328168;

№26043517131 в ПАТ „Марфін Банк, МФО 328168;

№260009619949872 в ПАТ „Промінвестбанк, МФО 300012;

№26001107101 в ПАТ КБ „Центр, МФО 380742;

№26008000529162 в ПАТ „Фідобанк, МФО 300175.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Горяц-Т" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд її скасувати та у задоволення заяви ТОВ „Дрінк Дістрібушн Систем про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач-1 зазначає, що всупереч положенням ст.ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована та базується лише на власних міркуваннях та припущеннях, в ній не наведено жодних фактичних даних та не подано доказів щодо неможливості ТОВ Горяц-Т виконати рішення суду у разі прийняття його на користь позивача.

Відповідач-2 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В ухвалі від 21.12.2016 року Господарський суд Дніпропетровської області дійшов висновку про можливість задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову у частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі заявлених до відповідача-1 позовних вимог у сумі 308 524 грн. 19 коп., що знаходяться на рахунках відповідача-1, виходячи з наступного:

- предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 308 524 грн. 19 коп. та з відповідача-2 100 грн., які обґрунтовані невиконанням відповідачами договору від 30.09.2010 року №618/10/225 поставки з відстрочкою платежу та договору поруки від 04.01.2016 року №04/01-16.

- як вбачається з наданих витягів з веб-сторінок мережі Інтернет, невідомі особи грабують та захоплюють магазини супермаркети мережі „Віртус ТОВ „Горяц-Т, що розташовані в Одесі та Одеській області (Південному та Чорноморську);

- суд, враховуючи значний розмір заборгованості, вважає захід забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти у розмірі заявлених до відповідача-1 позовних вимог у сумі 308 524 грн. 19 коп., що знаходяться на рахунках відповідача-1, обґрунтованим, адекватним та співрозмірним заявленим позовним вимогам; вжиття зазначеного заходу щодо забезпечення позову сприятиме запобіганню порушенню прав позивача.

Висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на майно відповідача-1 та заборони його відчуження колегія суддів визнає обґрунтованими. Проте з висновком про задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову у частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі заявлених до відповідача-1 позовних вимог у сумі 308 524 грн. 19 коп. апеляційний господарський суд не погоджується.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. п. 1, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Судова колегія зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В заяві про вжиття заходів до забезпечення позову ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем" зазначає про те, що строк прострочення відповідачем-1 грошового зобовязання у великому розмірі становить вже тривалий час, що свідчить про складний фінансовий стан підприємства, тому існує імовірність того, що в процесі розгляду справи грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача-1, можуть зникнути або зменшитись за кількістю.

Позивач не вказав на наявність конкретних фактичних обставин, з якими пов'язується застосування арешту на грошові кошти відповідача або заборони відчуження його майна.

В силу ст. 33, ст. 34 ст. Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Додані позивачем до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову витяги з веб-сторінок мережі Інтернету не приймаються апеляційним господарським судом як допустимі докази у справі в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки носять інформативний характер.

Позивач не довів належними доказами необхідність застосування заходів до забезпечення позову, а судом першої інстанції не було досліджено наявність фактичних обставин, з якими позивач пов'язував та обґрунтовував застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а ухвалу суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню.

Колегією суддів також прийняті до уваги обставини зменшення відповідачем-1 предявленої до стягнення заборгованості на момент розгляду апеляційної скарги шляхом часткової оплати та повернення отриманого від позивача товару, що визначено представником позивача в судовому засіданні.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016 року у справі №904/11541/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т", 1378 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

повний текст постанови складено 03.02.17р.