Постанова № 64506495, 18.01.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Справа № 910/11129/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівХодаківської І.П., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр енергетичного моделювання", м. Київ та Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжяна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 рокуу справігосподарського суду міста Києваза позовомВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. ЗапоріжжядоТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр енергетичного моделювання", м. Київпроврегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору

за участю представників

позивача: Кулешова Л.В.,

відповідача: Підуст О.М.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі за текстом - ВАТ "Запоріжжяобленерго") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр енергетичного моделювання" (далі за текстом - ТОВ "Центр енергетичного моделювання") про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні Договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами № 05/05-2016ЗП від 05.05.2016 року шляхом викладення пп. 5 п. 5.1, пп. 2 п. 6.2, пп. 9 п. 6.2, п. 10.3 Договору в редакції, запропонованій позивачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що викладена позивачем редакція Договору не відповідає вимогам закону, Примірному договору та не кореспондується з положеннями, встановленими постановами НКРЕ від 29.10.2010 року № 1421, від 19.10.2005 року № 943, від 18.06.2004 року № 631.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2016 року - скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ВАТ "Запоріжжяобленерго" до ТОВ "Центр енергетичного моделювання" про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні Договору задоволено частково, викладено:

пп. 5 п. 5.1 Договору № 05/05-2016ЗП від 05.05.2016 року в редакції ВАТ "Запоріжжяобленерго", а саме: "Відмовити ПНТ у погодженні Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ на наступний розрахунковий період у разі невиконання ПНТ пп. 2 п. 6.2. цього Договору, або в разі неподання повідомлень з виправленими помилками до 20 числа місяця, що передує розрахунковому.";

пп. 2 п. 6.2 Договору № 05/05-2016ЗП від 05.05.2016 року в редакції ВАТ "Запоріжжяобленерго", а саме: "за 6 робочих днів до 19-ї доби місяця, що передує розрахунковому, надавати підписані представником та скріплені печаткою ПНТ (у разі наявності такої печатки) Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ та Повідомлення на заявлений обсяг власного виробництва електричної енергії на узгодження до Компанії. ПНТ на місяць погоджує з Компанією тільки одне Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії ПНТ на ОРЕ та Повідомлення на заявлений обсяг власного виробництва електричної енергії. В разі виникнення помилок в оформленому Повідомленні його переоформлення не вважається новим Повідомленням";

пп. 9 п. 6.2 Договору № 05/05-2016ЗП від 05.05.2016 року в редакції ВАТ "Запоріжжяобленерго", а саме: "В разі звернення ПНТ зі скаргою на дії або бездіяльність Компанії до НКРЕКП та/або Комісії з вирішення питань роботи ПНТ на ОРЕ, ПНТ зобов'язується повідомити Компанію про результати розгляду скарги, а також про звернення Комісії до оптового постачальника електричної енергії щодо прийняття ним повідомлення без відповідного погодження Компанії, впродовж 1-го робочого дня з моменту прийняття відповідного рішення.";

п. 10.3 Договору № 05/05-2016ЗП від 05.05.2016 року в редакції примірного договору, схваленого постановою НКРЕ України від 19.10.2005 року № 934 (в редакції ТОВ "Центр енергетичного моделювання"), а саме: "Цей Договір припиняє свою дію в разі: - зупинення дії договору купівлі-продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та ПНТ у разі відсутності у останнього електроенергії власного виробництва; - зупинення дії або анулювання ліцензії ПНТ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за нерегульованим тарифом; - зупинення дії або анулювання ліцензії Компанії на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами або ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом; - невключення ДПЕ Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ до реєстру.

В задоволенні позову в частині викладення п. 10.3 Договору № 05/05-2016ЗП від 05.05.2016 року в редакції ВАТ "Запоріжжяобленерго" відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано відповідністю запропонованої позивачем редакції пп. 5 п. 5.1, пп. 2 п. 6.2, пп. 9 п. 6.2 Договору положенням, встановленим постановами НКРЕ, та невідповідністю п. 10.3 Договору приписам нормативно-правових актів у сфері постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ВАТ "Запоріжжяобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Також, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Центр енергетичного моделювання" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року в частині задоволення позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення про виключення пп. 5 п. 5.1, пп. 2 п. 6.2, пп. 9 п. 6.2 з умов Договору № 05/05-2016ЗП від 05.05.2016 року.

ВАТ "Запоріжжяобленерго" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог - без змін.

В судовому засіданні представник позивача просив його касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі та заперечив проти доводів касаційної скарги відповідача, а представник відповідача підтримав свою касаційну скаргу та просив постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення про виключення пп. 5 п. 5.1, пп. 2 п. 6.2, пп. 9 п. 6.2 з умов Договору № 05/05-2016ЗП від 05.05.2016 року, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ "Центр енергетичного моделювання", укладаючи Договір на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами № 05/05-2016ЗП від 05.05.2016 року (далі за текстом - Договір), не дійшли згоди щодо врегулювання умов: пп. 5 п. 5.1, пп. 2 п. 6.2, пп. 9 п. 6.2, п. 10.3 Договору, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

Згідно з ч. 4 ст. 275 Господарського кодексу України виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема, суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Положеннями ч. ч. 2, 4, 6, 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови тощо.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 2.4 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі за текстом - НКРЕ) від 12.08.1996 року № 36, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.08.1996 року за № 448/1473 (зі змінами), здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом можливе при укладенні договору про передачу його електричної енергії до споживачів з власником місцевих (локальних) електромереж.

Таким чином, для здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом сторони таких правовідносин повинні укласти договір на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами. При цьому, такий договір укладається з врахуванням положень постанови НКРЕ від 19.10.2005 року № 934 "Про схвалення Примірного договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією".

В п. 2 Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) мереж, затвердженого постановою НКРЕ України від 29.10.2010 року № 1421, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2010 року за № 1146/18441 (далі за текстом - Порядок № 1421 від 29.10.2010 року), передбачено, що під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією сторони мають визначати його зміст на основі примірного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією, форму якого встановлено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови цього договору або доповнювати його зміст.

Отже, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, його зміст сторони визначають на основі примірного договору, в той же час відступити від положень примірного договору та змінювати окремі його умови або доповнювати зміст сторони мають право лише за взаємною згодою.

Як вірно встановлено апеляційним господарським судом, умови укладеного сторонами Договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами № 05/05-2016ЗП від 05.05.2016 року визначені на основі Примірного договору, схваленого постановою НКРЕ України від 19.10.2005 року № 934. При цьому, спірні пункти Договору конкретизовані позивачем з урахуванням діючих нормативно-правових актів затверджених, НКРЕ України.

Так, пп. 5 п. 5.1 Договору конкретизовано з урахуванням п. 16 Порядку № 1421 від 29.10.2010 року, пп. 2 п. 6.2 Примірного договору, схваленого постановою НКРЕ України від 19.10.2005 року № 934 та п. 3.8 Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та постачальником електричної енергії за нерегулюваним тарифом, схваленого постановою НКРЕ України від 18.06.2004 року № 631, в яких чітко визначено межі для всіх учасників ринку електричної енергії, коли саме повинні бути надані повідомлення на заявлені обсяги електричної енергії, а, отже, запропонована позивачем редакція пп. 5 п. 5.1 передбачає дії Компанії у разі порушення відповідачем термінів надання повідомлення, оскільки, за наявності такого випадку, позивач зобов'язаний повернути таке повідомлення.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку, що запропонована позивачем редакція пп. 5 п. 5.1 Договору відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки кореспондується з положеннями постанов НКРЕ від 29.10.2010 року № 1421, від 19.10.2005 року № 934, від 18.06.2004 року № 631 та не встановлює додаткової підстави для відмови відповідачу в погоджені повідомлень.

Запропонована позивачем редакція пп. 2 п. 6.2 Договору щодо підписання представником та скріплення печаткою ПНТ (у разі наявності такої печатки) Повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ та Повідомлення на заявлений обсяг власного виробництва електричної енергії, які надаються на узгодження до Компанії, відповідає положенням національного стандарту ДСТУ 4163-2003 - Державна уніфікована система документації (далі за текстом - стандарт ДСТУ), дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та не суперечить положенням п. 9.6 Примірного договору, схваленого постановою НКРЕ від 19.10.2005 року № 934, що вказує на відповідність запропонованої позивачем редакції вимогам нормативно-правових актів у даній сфері.

Положеннями п. п. 17, 18, 19 Порядку № 1421 від 29.10.2010 року врегульовано процедуру розгляду скарг постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом, поданих до НКРЕКП та Комісії з вирішення питань роботи постачальників за нерегульованим тарифом в Оптовому ринку електричної енергії України. Враховуючи те, що приписами цього Порядку не передбачено повідомлення електропередавальної організації (Компанії) про результати розгляду таких скарг, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що запропонована позивачем редакція пп. 9 п. 6.2 Договору щодо зобов'язання ПНТ повідомити Компанію про результати розгляду скарги, а також про звернення Комісії до оптового постачальника електричної енергії щодо прийняття ним повідомлення без відповідного погодження Компанії, впродовж 1-го робочого дня з моменту прийняття відповідного рішення, не суперечить положенням Порядку № 1421 від 29.10.2010 року, а покладений на відповідача обов'язок повідомляти ВАТ "Запоріжжяобленерго" про результати розгляду скарги та інші рішення не порушує законних прав та інтересів відповідача та є дотриманням принципу "справедливого балансу" між сторонами.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині врегулювання розбіжностей шляхом викладення пп. 5 п. 5.1, пп. 2 п. 6.2, пп. 9 п. 6.2 Договору в редакції, запропонованій позивачем, є законними, у зв'язку з чим позов в цій частині задоволено у повному обсязі.

Разом з тим, апеляційним господарським судом встановлено, що в запропонованій позивачем редакції п. 10.3 Договору припинення дії Договору ставиться в залежність від об'єктивних обставин, на які сторони не мають впливу й всі ці обставини носять строковий характер, зокрема, (з моменту (дати) зупинення дії договору купівлі-продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та ПНТ, (з моменту (дати) зупинення дії або анулювання ПНТ ліцензії, (з моменту (дати) зупинення дії або анулювання Компанії ліцензії, (з першого числа місяця, що слідує за місяцем не включення ДПЕ повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ до реєстру) тощо. Однак, на момент укладення Договору не можливо визначити дату усунення кожної із можливих обставин, що можуть бути підставами для припинення дії Договору, що в свою чергу виключає можливість викладення п. 10.3 Договору у запропонованій позивачем редакції.

З огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов вірного висновку щодо викладення п. 10.3 Договору в редакції Примірного договору, схваленого постановою НКРЕ України від 19.10.2005 року № 934.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції надано правильну юридичну оцінку доводам і запереченням сторін та наявним у матеріалах справи доказам і з урахуванням норм матеріального права, якими регулюються договірні правовідносини між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, вірно встановлено наявність правових підстав для задоволення позову в частині викладення пп. 5 п. 5.1, пп. 2 п. 6.2, пп. 9 п. 6.2 Договору в редакції, запропонованій позивачем, з урахуванням їх відповідності вимогам нормативно-правових актів у сфері постачання електроенергетики, та викладення п. 10.3 Договору в редакції Примірного договору, що відповідає ч. ч. 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України, п. 2 Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) мереж, затвердженого постановою НКРЕ України від 29.10.2010 року № 1421.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарським судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що доводи ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ "Центр енергетичного моделювання", викладені у касаційних скаргах, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції як в частині задоволених позовних вимог, так і в частині відмови.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року у справі № 910/11129/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіІ.П. Ходаківська В.О. Швець