Ухвала суду № 64506218, 01.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 лютого 2017 року м. Київ К/800/36029/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року

у справі № 820/4560/16

за позовом Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, –

В С Т А Н О В И Л А :

СДПІ 23 грудня 2016 року (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2016 року касаційна скарга залишена без руху, як така, що подана без дотримання вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано копії оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції та документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою був встановлений строк до 27 січня 2017 року для усунення недоліку касаційної скарги.

У межах строку, встановленого ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2016 року, СДПІ надала до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на відсутність фінансування видатків з Державного бюджету України, що обмежує можливості податкового органу сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі. На підтвердження цього доводу СДПІ надає копію витягу з Тимчасового розпису асигнувань Державного бюджету на 2017 рік про відсутність видатків за кодом « 2800», за яким здійснюється видатки на сплату судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пп. 3 пп. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII (редакція діє з 01 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року № 84, за відомчою класифікацією видатків (КПКВК) 3507010 затверджено напрями використання бюджетних коштів із загального фонду для сплати судового збору органами Державної фіскальної служби у розмірі 710982,70 тис. грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Процесуальна правоздатність особи визначається нормами процесуального права, які діють на дату існування певної події чи вчинення дії, з якими пов’язано виникнення процесуального права чи обов’язку.

Відповідач не надає доказів відсутності фінансування видатків з Державного бюджету України на момент подання касаційної скарги до суду, а саме у грудні 2016 році (кошторис на 2016 рік; довідка територіальної ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку ОДПІ станом на дату подання касаційної скарги тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Керуючись статтями 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків до 20 лютого 2017 року.

Роз’яснити, що відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева