Ухвала суду № 64506216, 01.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" лютого 2017 р. м. Київ К/800/10359/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бухтіярової І.О.

суддів Веденяпіна О.А.

Приходько І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014

у справі № 813/7294/13-а (876/437/14)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка» (далі - позивач, ТОВ «Укрспецтехніка»)

до Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ГУ Міндоходів у Львівській області)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Укрспецтехніка» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ Міндоходів у Львівській області від 30.08.2013 № 0000012290/25230066 та № 0000022290/25230066.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу позивача просить відмовити в її задоволенні, а оскаржуване судове рішення апеляційного адміністративного суду залишити в силі, як законне та обґрунтоване.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Укрспецтехніка» з питань повноти нарахування та сплати митних платежів за вантажні митні декларації № 209120000/2012/009838 від 23.03.2012 та № 209120000/2012/016126 від 16.05.2012 в частині митного оформлення товарів за сертифікатами про походження товару форми СТ-1 від 06.03.2012 № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 № RUUA20140022811517414, складено акт № 1/13/209000000/25230066 від 07.08.2013, в якому зафіксовано порушення: п. п. 5.1, 6.7 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ч. 5 п. 2.3 та розділів 4, 5 Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 23.01.2006 № 30 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.02.2006 за 109/11983).

На підставі результатів проведеної перевірки, 30.08.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000012290/25230066 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності» у розмірі 48 358,30 грн., в т.ч.: 38 686,64 грн. основного платежу та 9 671,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

№ 0000022290/25230066 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» у розмірі 11 606,01 грн., в т.ч.: 7 737,34 грн. основного платежу та 3 868,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фактичною підставою для донарахування грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями став висновок відповідача про невизнання дійсними сертифікатів про походження товару форми СТ-1 від 06.03.2012 № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 № RUUA20140022811517414, з огляду на що здійснено перерахунок належних до сплати сум митних платежів.

Матеріалами справи встановлено, що згідно вантажних митних декларацій № 209120000/2012/009838 від 23.03.2012 та № 209120000/2012/016126 від 16.05.2012, позивачем надано митному органу інформацію про товари (полістирол для спінювання самозатухаючий ESP тип SE (expandable Polystyrene Self Extinguiching) у гранулах (використовується для виготовлення методом термоформування тепло- і звукоізоляційних матеріалів у вигляді пінополістирольних блоків, технічної упаковки для промислових товарів з вмістом полістиролу 95 мас. % «АЛЬФАПОР», марка 201-50000 кг та марка 201-20000 кг), які переміщуються через митний кордон України. Відправником даного товару є ЗАТ «Сибур-Хімпром» (814055, Російська Федерація, м. Перм, вул. Промислова, 98), отримувачем - ТОВ «Укрспецтехніка» (79017, м. Львів, вул. Дніпровська, 13/12). Крім того, митному органу також надано паспорти якості № 36, 37, 59, 62, 63, 107, 110, 111, 112, 113, 115, 116 ТМЦ та інші необхідні для переміщення через митний кордон України документи згідно переліку, як от: акти експертизи для оформлення сертифікатів походження товару (форми СТ-1), листи ЗАТ «Сибур-Хімпром» з фізико-хімічними властивостями стиролу.

На підтвердження країни походження товару позивачем подано преференційні сертифікати про походження форми СТ-1 від 06.03.2012 № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 № RUUA20140022811517414.

Львівською митницею ДМС України, на виконання п. 6.7 Правил визначення країни походження товарів, 17.05.2012 за № 8145-6626 направлено лист до Пермської торгово-промислової палати з проханням підтвердити автентичність сертифікатів про походження товарів форми СТ-1, серед яких від 06.03.2012 № RUUA20140015371517087 та від 11.05.2012 № RUUA20140022811517414, оформлених на товар «полістирол для спінювання «Альфапор» (виробник/експортер - ЗАТ «Сибур-Хімпром», Росія, імпортери - ТОВ «Укрспецтехніка» та ПП «Євробуд», Україна). Крім того, митний орган для перевірки критерію достатньої обробки/переробки «Д3903» попросив надати інформацію про сировину, використану в виробництві кінцевого продукту, зокрема, первинні бухгалтерські документи: калькуляцію собівартості продукції, рахунки/митні декларації на імпорт сировини та матеріалів, технологічний процес виготовлення товару.

У відповідь на даний лист Львівської митниці, Пермською торгово-промисловою палатою 03.07.2012 було підтверджено правильність та правомочність сертифікатів від 06.03.2012 № RUUA20140015371517087 та від 11.05.2012 № RUUA20140022811517414, скеровано копії відповідних сертифікатів та відповідь ЗАТ «Сибур-Хімпром», Росія (з калькуляцією собівартості продукції та технологічним процесом).

Львівською митницею ДМС України 25.07.2012 за вих. № 8/45-10251 направлено повторний лист до Пермської торгово-промислової палати з проханням додати всі документи згідно переліку в попередньому зверненні, для підтвердження сертифікатів про походження товарів форми СТ-1, серед яких від 06.03.2012 № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 № RUUA20140022811517414, оформлених на товар «полістирол для спінювання «Альфапор» (виробник/експортер - ЗАТ «Сибур-Хімпром», Росія, імпортери - ТОВ «Укрспецтехніка» та ПП «Євробуд», Україна). Митним органом при направленні запиту наголошено на положеннях п. 5.1 Правил, згідно якого товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.

У відповідь на даний повторний лист Львівської митниці, Пермською торгово-промисловою палатою 09.11.2012 було підтверджено правильність та правомочність сертифікатів від 06.03.2012 № RUUA20140015371517087 та від 11.05.2012 № RUUA20140022811517414, скеровано копії відповідних сертифікатів, відкориговані акти експертизи про походження товару та відповідь ЗАТ «Сибур-Хімпром», Росія, з технологічним процесом, калькуляцією собівартості продукції з вказанням кодів УКТ ЗЕД та сертифікатами якості. Акти експертизи містили вказівку на найменування імпортних матеріалів, країну-виробника таких та коди УКТ ЗЕД.

Львівською митницею ДМС України 29.11.2012 за вих. № 8/45-16929 направлено третій лист до Пермської торгово-промислової палати з проханням надати документи, що підтверджують статус походження стіролу у зв'язку з проведенням перевірки критеріїв достатньої обробки/переробки товару «полістиролу для спінювання «Альфапор» типу SE (виробник/експортер - ЗАТ «Сибур-Хімпром», м. Перм, Росія». Крім того, просить надати рахунки/митні декларації на імпортні добавки та реагенти з метою перевірки їх вартісних показників в ціні готової продукції.

У відповідь на даний лист Львівської митниці, Пермською торгово-промисловою палатою 25.01.2013 було скеровано відповідь ЗАТ «Сибур-Хімпром», Росія, копію відповідного сертифікату якості на стірол, акт прийому-передачі сировини, акт прийому-передачі та руху готової продукції до Договору № сх. 4294.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем та Пермською торгово-промисловою палатою законодавчо встановлених строків на надання відповіді Львівській митниці з приводу підтвердження дійсності (автентичності) сертифікатів про походження товару, надання необхідних та достатніх документів для підтвердження країни походження товару - полістиролу для спінювання «Альфапор»; відповідачем, крім іншого, витребовувалось більше документів, аніж це передбачено Правилами визначення країни походження товарів, в той час як позивачем було вжито всіх заходів та надано всіх необхідних документів для застосування до нього правил митного оформлення ТМЦ із наданням звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ на підставі міжурядової Угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією та Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав; висновки відповідача про визнання недійсними сертифікатів форми СТ-1 від 06.03.2012 № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 № RUUA20140022811517414, наявність яких забезпечує позивачу право на пільги при перевезенні та розмитненні товару на кордоні України, не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що на підставі отриманих документів та виявлених в них розбіжностях, митниця не могла здійснити об'єктивну перевірку відповідності товару критеріям достатньої переробки, що встановлені Правилами для товарів позиції 3903 згідно УКТЗЕД; критерієм достатньої переробки для товарів позиції 3903 за ТНЗЕД є виготовлення, при якому вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50% ціни кінцевої продукції, проте вартість усіх використовуваних матеріалів групи 39 не повинна перевищувати 20% ціни кінцевої продукції; у зв'язку з неотриманням запитуваної інформації у повному обсязі на запит від 17.05.2012 № 8/45-6626, митницею було надіслано повторне звернення на адресу Пермської ТПП від 25.07.2012 № 8/45-10251 із проханням надати уточнюючі відомості та необхідні документи, в якому наголошувалось на тому, що документи є обов'язковими для надання товарові режиму вільної торгівлі; у відповідь на вищевказане звернення, митний орган отримав лист Пермської ТПП від 09.11.2012 № 912, що надійшов до Львівської митниці 19.11.2012 (вх. № 28261/8), тобто такий лист не надійшов у 3-місячний строк, встановлений Правилами визначення країни походження товарів.

Однак, суд касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Митним кодексом України та Правилами визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затверджених Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ратифікованих Законом України від 06.07.2011 № 3592-VI.

Відповідно до п. 1 ст. 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно з п. 7 ст. 36 цього Кодексу повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Порядок та умови застосування преференційного режиму в рамках міжнародних угод про вільну торгівлю визначено положеннями Правил визначення країни походження товарів, затверджених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності незалежних Держав від 20.11.2009 (далі - Правила).

Відповідно до положень зазначених Правил, «Країною походження товарів» є країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній обробці/переробці.

Згідно з п. 6.1 розділу 6 Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства (далі - уповноважений орган). (п. 6.3 розділу 6 Правил).

Стаття 43 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують країну походження товару.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару у відповідності до ч. 3 ст. 43 Митного кодексу України - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Надання будь-яких інших документів для підтвердження країни походження товару, крім тих, що передбачені п. 6.1 розділу 6 Правил та ст. 43 Митного кодексу України, в тому числі й документів, які підтверджують виконання критерію достатньої обробки/переробки, чинним законодавством не передбачено.

Крім того, згідно з п. 6.7 розділу 6 Правил у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Також, згідно положень наведених Правил за кодами ТН ЗЕД 3901 - 39154 - обліковуються полімери в первинних формах, відходи, обрізки та скрап пластмас: - продукти поліприєднання - виготовлення, під час якого вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50 % ціни кінцевої продукції. Проте вартість усіх використовуваних матеріалів групи 39 не повинна перевищувати 20 % ціни кінцевої продукції.

Як встановлено в судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи, відповідачем були подані запити до Пермської торгово-промислової палати Російської Федерації, у відповідь на які отримано копії сертифікатів, технологічний процес, калькуляцію собівартості, відкориговані акти експертизи про походження товару.

Однак, в даному випадку судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо дотримання позивачем умов застосування режиму пільгової торгівлі при розмитненні товару з урахуванням наданих Пермською ТПП РФ документів на відповідні запити митного органу, в тому числі не перевірено достатності наданих на запити митного органу документів Пермською ТПП РФ для визначення правомірності визначення коду ТН ЗЕД « 39» товарів, що ввезені позивачем на територію України згідно ВМД № 209120000/2012/009838 від 23.03.2012 та № 209120000/2012/016126 від 16.05.2012.

Крім того, помилковими є висновки апеляційного адміністративного суду стосовно порушення строків надання відповідей на запити митного органу, визначених п. 9.3 розділу 9 Порядку.

Так, відповідно до п. 9.3 розділу 9 Правил визначення країни походження товарів, сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, зокрема, якщо протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару, аналогічні приписи встановлені п.6.7.

За приписами наведеної норми компетентні органи країни вивезення або країни походження товару зобов'язані надати відповідь на запит(и) митного органу країни ввезення протягом 6 місяців з дати першого запиту митного органу країни ввезення, тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що пропущено 6-місячний строк з дати першого запиту компетентними органами країни вивезення, безпідставні, оскільки, як встановлено матеріалами справи, перший запит було надано відповідачем 17.05.2012, на який було отримано відповідь 03.07.2012, а на другий запит від 27.07.2012 - відповідь надана 09.11.2012, що не виходить за межі сумарного 6-місячного строку, з моменту першого запиту. Крім того, відповідачем 29.11.2012 було направлено ще й третій запит, відповідь на який Пермською ТПП РФ була надана 25.01.2013, тобто з дотриманням 3-місячного строку, визначеного п. 9.3 розділу 9 Правил.

Слід зазначити, що касаційна інстанція позбавлена можливості досліджувати та встановлювати обставини, не встановлені у судовому рішенні, оцінювати докази, у зв'язку з чим Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові акти та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків та прийняття правильного і обґрунтованого рішення за наслідками повного та вичерпного дослідження усіх обставин, що входять до предмета доказування у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка» - задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.О. Бухтіярова Судді О.А. Веденяпін І.В. Приходько