Ухвала суду № 64505743, 01.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 р.Справа № 818/880/16Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Лях О.П., Подобайло З.Г.

при секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участю

представника позивача : ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року по адміністративній справі № 818/880/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі по тесту - позивач, ПАТ Сумське НВО) звернулося до суду з адміністративним позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м.Харкові МГУ ДФС, в якому просило:

- визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові МГУ ДФС по погашенню в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) пені у розмірі 1 684 061,02грн. та нарахуванню пені у сумі 6 401 775, 33грн.;

- зобов'язати СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Харкові МГУ ДФС відкоригувати дані інтегрованої картки ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000), а саме:

- врахувавши від'ємне значення податку на прибуток у розмірі 22 848 293 грн., визначене у рядку 19 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік (реєстраційний номер НОМЕР_1 від 11.02.2016) в рахунок зменшення податкових зобов'язань;

- виключити з інтегрованої картки ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" пеню з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) у сумі 6 401 775,33 грн., нараховану на суму зменшення грошових зобов'язань у розмірі 22 848 293 грн.;

- відновити в інтегрованій картці ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) погашену пеню у розмірі 1 684 061,02 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року позов задоволено (а.с.113-114, 115-125).

Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові МГУ ДФС по погашенню в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) пені у розмірі 1 684 061,02 грн. та по нарахуванню пені у сумі 6 401 775,33 грн.

Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Харкові МГУ ДФС відкоригувати дані інтегрованої картки ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000), а саме:

- врахувати від'ємне значення податку на прибуток у розмірі 22 848 293 грн., визначене у рядку 19 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік (реєстраційний номер НОМЕР_1 від 11.02.2016) в рахунок зменшення податкових зобов'язань;

- виключити з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" пеню з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) у сумі 6 401 775,33 грн., нараховану на суму зменшення грошових зобов'язань у розмірі 22 848 293 грн.;

- відновити в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) погашену пеню у розмірі 1 684 061,02 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального, а саме ст..ст.14, 87, 129, розділу ХХ ПКУ, положення Наказу Міндоходів №765 від 05.12.2013 року та наказу ДПА №953 від 17.12.2010 року, та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.130-131).

В обґрунтування апеляційної скарги Відповідач зазначає, що ТОВ "СМНВО" перебуває на податковому обліку у СДПІ з 01.01.2016р. Станом на 01.01.2016р. в ІКП (інтегрована картка платника) податку на прибуток обліковується борг у сумі 53 514 307, 43 грн. (з урахуванням штрафних санкцій) та залишок несплаченої пені у сумі 6 394 012, 19 грн.

11.02.2016р. позивачем подано податкову декларації з податку на прибуток підприємств за звітний період 2015 рік (№ НОМЕР_1), в якій платником самостійно визначено податок на прибуток, нарахований за результатом останнього (звітного) податкового періоду (код рядка - 19) (-) 22 848 293, 00 грн. Отже, відбулося зменшення грошових зобов'язань з податку на прибуток на відповідну суму.

Вважаючи подану 11.02.2016р. декларацію відповідним документом, що зменшив абсолютне значення боргу, відповідачем було застосовано відповідні наслідки, які передбачені ст..87 ПК України.

З урахуванням ст..ст.14, 87, 129, розділу ХХ ПКУ, положень Наказу Міндоходів №765 від 05.12.2013 року та Наказу ДПА №953 від 17.12.2010 року, чинними на час спірних правовідносин, положення яких узгоджуються з прийнятим Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», апелянт вважає, що одним з джерел погашення боргу є подання платником податків декларації з відємним значенням суми податкових зобовязань. При цьому, відповідно до ст..14 ПКУ до складу податкового боргу входять суми нарахованої пені. Також, оскільки нарахування пені закінчується не тільки моментом сплати, а і в інших випадках (шляхом) погашення боргу, то і погашення боргу з пені можливе за рахунок відємного значення податкових зобовязань.

Висновки суду, що погашення податкового боргу можливе виключно за рахунок грошових коштів, сплачених платником до бюджету, суперечить законодавству.

Також судом помилково висловлено позицію щодо того, що нарахування пені є неправомірним з огляду на приписи п.31 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, тому як на думку апелянта, вказана норма стосується незастосування штрафних санкцій з податку на прибуток за наслідками діяльності 2015 року, в той же час, нарахування пені, яке проводилось внаслідок здійснення операції з погашення боргу за декларацією від 11.02.2016 року, відбувалося за періоди 2012-2014 роки. Відповідач вважає, що податковий орган діяв в межах повноважень визначених чинним законодавством.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, та просив апеляційну скаргу задовольнити. Під час апеляційного провадження надав свій розрахунок нарахованої пені (а.с.166-167).

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги у повному обсязі. Надав письмові заперечення проти апеляційної скарги та свій розрахунок пені, який за певних умов повинен був би визначати розмір, який здійснений за іншими правилами обчислення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з 01.01.2016 р. перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові МГУ ДФС.

11.02.2016р. ТОВ "СМНВО" подана до СДПІ ОВП у м.Харкові податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2015рік (реєстраційний №9275648650 від 11.02.2016р.), якою зменшено податок на прибуток на звітний(податковий) період на суму 22 848 293 грн.

На суму коригування податкового зобов'язання попереднього періоду, контролюючим органом:

- зменшено борг платника з податку на прибуток у розмірі 21 164 231, 98 грн.,

- погашено пеню у розмірі 1 684 061,02 грн.

- в інтегрованій картці ТОВ "СМНВО" нараховано пеню у розмірі 6 401 775, 33грн.

Здійснюючи апеляційний перегляд, колегія суддів виходить з наступного.

Основним спірним питанням в межах справи, є законність відповідного нарахування податковим органом (коригування даних інтегрованої картки) пені здійсненої відповідно до ст..129 ПК України, проведеної за наслідками поданої платником податків відповідної декларації з податку на прибуток приватних підприємств, якою зменшено податок за відповідний період.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ОСОБА_3 кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація за приписами п.49.1 ст. 49 ОСОБА_3 кодексу України подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Як було встановлено судами, ТОВ "СМНВО" 24.02.2015 року подана до ДПІ у м.Сумах податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (№9080941478 від 24.02.2015р.). У складі річної податкової декларації з дотриманням вимог п.57.1 ст.57 ПК України платником податку подано розрахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, які мали сплачуватися у наступний дванадцяти місячний період, тобто з березня по грудень 2015 року, січень та лютий 2016 року по 3 757 375грн. щомісячно. При цьому, для розрахунку бралися дані про нараховані суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, тобто 2014 рік.

З 01.01.2016р. ТОВ "СМНВО" як великого платника податків переведено на обслуговування до СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС.

11.02.2016 року ТОВ "СМНВО" подана до СДПІ ОВП у м.Харкові податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2015 рік (реєстраційний №9275648650 від 11.02.2016р.), відповідно до рядка 19 якої визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду у розмірі (-)22 848 293 грн.

Від'ємне значення податкового зобов'язання за 2015 рік обраховане у зв'язку зі зменшенням суми податку на прибуток, що складає 22 815 194 грн. (рядок 6), на суму нарахованого щомісячного авансового внеску за березень - грудень 2014 року та січень, лютий 2015 року та суму нарахованого та сплаченого податку на майно у звітному періоді у розмірі 45663487грн. (додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств), а саме: 22 815 194 - 45 663 487 = (-)22 848 293.

При цьому, з огляду на наявність у ТОВ "СМНВО" податкового боргу з податку на прибуток, коригування податкового зобов'язання попереднього періоду у розмірі (-) 22 848 293 грн. не потягло за собою переплату у вказаному розмірі.

Відповідно до Акту звірки розрахунків ТОВ "СМНВО" з бюджетом №226-20 від 09.03.2016р. та №276-07 від 15.04.2016р. (а.с.17, 19) станом на 01.01.2016р. від'ємне сальдо розрахунків з бюджетом склало 53 514 307,43грн., несплачена пеня 6 394 012, 19 грн.

У зв'язку з коригуванням сум зобов'язань за 2015 рік у розмірі (-)22 848 293грн., 11.03.2016 року в інтегровані картці платника податків Відповідачем самостійно зменшене від'ємне сальдо розрахунків з бюджетом на 21 164 231,98 грн. та погашено пеню у розмірі 1 684 061, 02грн.

Крім того, 11.03.2016р. на суму зменшеного податкового зобов'язання у розмірі 22 848 293 грн., в інтегрованій картці ТОВ "СМНВО" контролюючим органом нараховано пеню у розмірі 6 401 775, 33грн. (а.с.66-67).

В даному випадку за позицією Відповідача, зменшення нарахованих сум податкових зобов'язань прирівнювалась СДПІ ОВП у м.Харкові, як до погашення податкового боргу для цілей застосування положень п.87.9 ст. 87 та ст.129 ОСОБА_3 кодексу України, не зважаючи на відсутність надходжень грошових коштів до бюджету у розмірі 22 848 293 грн..

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії Відповідача стовно погашення пені у розмірі 1 684 061,02грн. та нарахування в інтегрованій картці ТОВ "СМНВО" пені у розмірі 6 401 775, 33грн. на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015рік (реєстраційний №9275648650 від 11.02.2016р.), якою зменшено податок на прибуток на звітний (податковий) період на 22 848 293грн. суперечать положенням п.87.9 ст. 87, ст.129 ОСОБА_3 кодексу України, з огляду на наступне.

Так, відповідно до термінів, наведених в пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ОСОБА_3 кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі наявності у платника податків податкового боргу за приписами пункту 87.9 ст. 87 ОСОБА_3 кодексу України контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 131.2 ст.131 ОСОБА_3 кодексу України передбачено, що при погашенні сум податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються в рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платників податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її в платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

З огляду на наведенні положення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що погашення податкового боргу, в тому числі пені, можливе виключно за рахунок грошових коштів, сплачених платником до бюджету, а не за рахунок зменшення податкових зобов'язань попереднього періоду.

Крім того, порядок нарахування пені врегульовано ст. 129 ОСОБА_3 кодексу України ( в редакції чинній на час спірних правовідносин). Відповідно до підпункту 129.1.1 п. 129.1 вказаної статті передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

З 01.09.2015року набув чинності ОСОБА_4 України від 17.07.2015р. № 655-УІІ "Про внесення змін до ОСОБА_3 кодексу України щодо зменшення податкового тиску па платників податків". Зокрема, у статті 129 ОСОБА_3 кодексу України підпункт "а" підпункту 129.1.1 пункту 129.1 викладено в такій редакції: Нарахування пені розпочинається: "а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом".

Колегія суддів зазначає, що з представленого суду апеляційної інстанції розрахунок пені, пеня нарахована у зв'язку у зі сплатою боргу у періоди з 31.12.2014р. по 09.03.2016р., з 14.01.2015р. по 09.03.2016р.,26.01.2015р. по 09.03.2016р., 31.01.2015р. по 09.03.2016р., 02.03.2015р. по 09.03.2016р., 31.03.2015р. по 09.03.2016р., 05.05.2015р. по 09.03.2016р.

Зокрема, пеня нарахована Відповідачем від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом.

Оскільки порушення строку сплати є триваючим порушенням, фінансова відповідальність до платника податків у вигляді пені має бути застосована у розмірі та з дотриманням порядку нарахування пені, чинного на дату сплати боргу (припинення порушення), а не на дату визначення (декларування) грошового зобов'язання. Тобто, відповідач фактично застосував редакцію не існуючої норми ст..129 ПК України, що призвело взагалі до порушення правил визначення та нарахування пені.

Також, на думку податкового органу, нарахування пені залежить від дати настання граничного строку сплати грошових зобов'язань, а не від дати фактичної сплати грошових зобов'язань.

В той же час з такою позицією Відповідача не можна погодитися, та вона суперечить ст..129 ПК України.

Так, відповідно до п.129.3 ст. 129 ОСОБА_3 кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

В силу п. 129.4 ст.129 ОСОБА_3 кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Тобто, нормою визначено, як момент з якого починається нарахування пені, так і її кінець. Виходячи з правового аналізу наведеної норми, колегія суддів вважає, що нарахування пені здійснюється на суму сплаченого та/ або погашеного податкового боргу за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Провести обчислення пені за порушення строків сплати грошового зобов'язання можливо лише коли відбувається його сплата, саме сплата такого боргу є кінцевим, визначальним та можливим моментом, з яким законодавець повязує можливість такого нарахування.

Таким кінцевим моментом погашення податкового боргу, що надавало можливість Відповідачу на його думку провести нарахування пені, є подана Позивачем податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2015 рік (реєстраційний №9275648650 від 11.02.2016р.), якою TOB "СМНВО" зменшило податкове зобов'язання з податку на прибуток на звітний (податковий) період на 22 848 293 грн. (рядок 19 декларації).

Колегія суддів вважає помилковим такі висновки Відповідача, що документом, який підтверджує погашення боргу з авансових внесків податку на прибуток є податкова декларація, а дата коригування в інтегрованій картці платника щодо зменшення вказаних грошових зобов'язань, яка здійснена СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС 11.03.2016р., розцінювалася відповідачем як дата фактичного погашення боргу.

Так, виходячи з позиції апелянта норми ОСОБА_3 кодексу України не містить винятку для застосування пені за статтею 129 ОСОБА_3 кодексу України від того, як сплачує платник податків свої податкові зобов'язання (податковий борг) - добровільно чи на підставі судового рішення, грошовими коштами, що підтверджується платіжними дорученнями, або шляхом зменшення абсолютного значення суми податкового боргу, що відбувається за рахунок подання податкової декларації/уточнюючого розрахунку.

Водночас, положення ст.129 ПК України визначають у якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Об'єктом застосування пені є саме погашена сума податкового боргу, яка в розумінні пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ОСОБА_3 кодексу України є сумою узгодженого грошового зобов'язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк. Відсутність погашеної у межах спірних відносин суми унеможливлює нарахування пені.

Водночас, за приписами п.87.1 ст. 87 ОСОБА_3 кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Таким чином, виходячи з положень ст. 87 ОСОБА_3 кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, в тому числі помилково чи надмірно сплачені суми, майно платника податків.

Разом з тим, при нарахуванні та погашенні пені СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС не враховано, що декларація не являється платіжним документом, а дата коригування грошових зобов'язань не являється датою погашення (сплати) коштів.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 ОСОБА_3 кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п.49.2 ст. 49 ОСОБА_3 кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Отже, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм, податкова декларація чи уточнюючий розрахунок є звітним документом на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, тобто визначається (узгоджується) сума податкового зобов'язання щодо кожного окремого податку, а у випадках, коли платник виконує функцію податкового агента як роботодавець, є дише документом, що свідчить про суми нарахованого, виплаченого доходу на користь платників податків - фізичних осіб, а також суми утриманого та/або сплаченого податку до бюджету (зокрема, єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб). Тобто, є лише підставою для здійснення нарахування та/або сплати податкового зобовязання, не є платіжним документом, а формування правил оплати здійснюється за іншими правилами.

Положення п. 36.1 ст. 36 ОСОБА_3 кодексу України визначають податковим обов'язком обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.35.1 ст.35 ОСОБА_3 кодексу України).

Відповідно до пункту 9.3 статті 9 ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України. Частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

ОСОБА_3 кодексу України не наводить визначення поняття "сплата", утім відповідно до п.5.3 ст. 5 ОСОБА_3 кодексу України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Розрахунковим (платіжним) документом відповідно до визначення термінів, наведених у пп. 1.35 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача. У ст.22 вказаного Закону серед видів розрахункових документів зазначені платіжне доручення; платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер. При цьому, відповідно до п.22.4 ст.22 Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Таким чином, колегія суддів також вважає, що податкова декларація чи уточнюючий розрахунок є звітним документом на підставі якого здійснюється оплата грошового зобов'язання, в той же час не підтверджує самого факту сплати (погашення) боргу.

Отже, подання звітної декларації з податку на прибуток, якою зменшено суми самостійно визначених грошових зобов'язань, не являється оплатою боргу з податку на прибуток за рахунок майна платників податків, а тягне за собою лише зміну раніше задекларованих податкових зобов'язань, в даному випадку шляхом їх зменшення з огляду на фінансові результати від господарської діяльності у звітному періоді, і ніяким чином не може бути прирівняне до погашення податкового боргу.

Крім цього, звітна податкова декларація TOB "СМНВО" з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, якою ТОВ "СМНВО" зменшило податок на прибуток на звітний (податковий) період на 22 848 293грн. (рядок 19 декларації), зареєстрована на сервері СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС 11.02.2016 року за №9275648650, що підтверджується квитанцією №2.

Нарахування та погашення пені здійснене Відповідачем в інтегрованій картці ТОВ "СМНВО" з податку на прибуток 11.03.2016р. за період до 10.03.2016р., водночас, 11.03.2016р. ТОВ "СМНВО" будь-яких платежів з вказаного податку не здійснювало.

До того ж, висновок апелянта стосовно того, що погашення податкового боргу в розумінні пункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України, під яким слід розуміти зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом, є неприйнятним оскільки «погашення податкового боргу» не можна вважати тотожнім поняттю «погашенню суми податкового боргу», відсутність суми та кількості днів прострочки сплати, як основної ознаки об'єкту погашення, виключає кореспонденцію цієї норми із положеннями ст. 129 ПК України, доводить хибність висновку про тотожність цих понять.

Відсутність факту погашення податкового боргу вказує на відсутність складу правопорушення, що стало наслідком безпідставного нарахування пені.

Подача декларацій (уточнюючих) не є погашенням податкового боргу платником податків в розумінні норм пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14, ст. 50, ст. 87, ст. 129 ОСОБА_3 кодексу України, оскільки платник податків не погашав (не сплачував) податковий борг, а корегував податкові зобов'язання (грошові зобов'язання) в сторону зменшення, тобто, фактично, усував помилку при визначення суми податкового зобов'язання.

За змістом пункту 4 розділу III Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765 нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці проводиться датою його подання.

Отже, дата коригування (зменшення) податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2015р. у розмірі 22 848 293грн. на підставі вищезазначеної декларації, що здійснена СДІ ІІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС в інтегрованій картці платника 1 1.03.2015р., протиправно розцінювалася відповідачем як дата фактичної сплати боргу та підстава для притягнення ГОВ «СМНВО» до фінансової відповідальності за порушення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання, в порядку, визначеному ст.129 ОСОБА_3 кодексу України.

Таким чином, дії Відповідача щодо нарахування в інтегрованій картці платника пені з податку на прибуток у розмірі 6 401 775,33грн. є протиправними.

Посилання відповідача положення Наказу Міндоходів №765 від 05.12.2013 року та Наказу ДПА №953 від 17.12.2010 року, чинними на час спірних правовідносин, положення яких узгоджуються з прийнятим Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», як на підставу нарахування пені та зменшення раніше нарахованої пені внаслідок реєстрації податковим органом звітної податкової декларації TOB "СМНВО" з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, якою ТОВ "СМНВО" зменшило податок на прибуток на звітний (податковий) період на 22 848 293грн. колегія суддів вважає безпідставними, оскільки положення Наказу №422, було затверджено у квітні 2016 року, тоді як Декларацію позивачем подано в лютому 2016 року. До того ж, положення п.2.4 Наказу ДПА №953 від 17.12.2010 року не береться до уваги, з огляду на різні правила та способи встановлених положеннями цього наказу щодо визначення погашення суми податкового боргу та пені, з положеннями вищенаведених нормативно - правових актів, що стосується правил такого обчислення.

Крім того, як правильно зазначив суд, станом на лютий 2016 року діяв інший Порядок, а саме «Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765.

Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що притягаючи ТОВ "СМНВО" до фінансової відповідальності, СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС не враховано положення пункту 31 підрозділу 10 (Інші перехідні положення) розділу XX "Перехідні положення" ОСОБА_3 кодексу України.

Зокрема, вказана норма передбачає, що за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Відповідно до п.111.2 ст. 111 ОСОБА_3 кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) відповідно до термінів, наведених в пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ОСОБА_3 кодексу України - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ОСОБА_3 кодексу України).

Оскільки, відповідно до рядка 19 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік (реєстраційний №9275648650 від 11.02.2016 р.) ТОВ "СМНВО" зменшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на звітний (податковий) період на 22 848 293 грн., дане коригування слугувало підставою для нарахування в інтегрованій картці платника пені у розмірі 6 401 775,33грн. на суму погашеного податкового боргу за 2015 р.

Отже, до TOB "СМНВО" була застосована фінансова відповідальність у вигляді пені, як санкція за порушення повноти сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік, тобто як за наслідками діяльності за цей рік. В той же час, за змістом пункту 31 підрозділу 10 (Інші перехідні положення) розділу XX "Перехідні положення" ОСОБА_3 кодексу України платник податку на прибуток підприємств, що вчинив податкове правопорушення щодо повноти сплати такого податку за наслідками діяльності в 2015 році, звільняється від фінансової відповідальності. З огляду на це, посилання апелянта на те, що нарахування пені відбувалося по операціям підприємства по яким виникла заборгованість минулих періодів 2012-2014 р.р., а тому не правильно застосовувати положення пункту 31 підрозділу 10 (Інші перехідні положення) розділу XX "Перехідні положення" ОСОБА_3 кодексу України, є безпідставним.

Крім того, як правильно зазначив та врахував суд першої інстанції, що за змістом пункту 1 розділу II Порядку № 765, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Відповідно до визначення термінів, наведених в п.3 Розділу І Порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Нарахуванню в інтегрованій картці відповідно до п. 1 Розділу III, підлягають, зокрема: пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском.

Листом від 13.05.2016р. №192 ТОВ "СМНВО" звернулось до СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС з проханням провести коригування даних інтегрованої картки з податку на прибуток підприємств в частині зменшення нарахованої 11.03.201 броку пені у сумі 6 401 775,33грн. на погашену суму боргу у розмірі 22 848 293грн. Вказаний лист залишений без задоволення, про що зазначено Відповідачем листі від 30.05.2016р. №3722/10/28-09-07-02-41. В той же час, відповідь не містила вичерпної інформації щодо періоду нарахування та погашення пені.

Відповідно до Акту звірення розрахунків ТОВ "СМНВО" з бюджетом №276-07 від 15.04.2016р. та листа СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС від 30.05.2016р. №3722/10/28-09-07-02-41 на загальну суму погашеного податкового боргу у розмірі 22 848 293грн., в тому числі: з податкового зобов'язання - у розмірі 21 164 231,98грн., пені у розмірі 1 684 061,02грн., відбулося автоматичне нарахування пені у розмірі 6 401 775,33грн. Будь-яке окреме рішення щодо нарахування пені Відповідачем не приймалося.

Листом від 13.05.2016р. №192 ТОВ "СМНВО" звернулось до СДПІ ОВП у м.Харкові з проханням провести коригування даних інтегрованої картки з податку на прибуток підприємств в частині зменшення нарахованої 11.03.2016року пені у сумі 6401775,33грн. на погашену суму боргу у розмірі 22 848 293грн. Вказаний лист залишений без задоволення, про що зазначено Відповідачем листі від 30.05.2016р. №3722/10/28-09-07-02-41. Зазначене підтверджується, в тому числі й долученими до матеріалів справи письмовими запереченнями Відповідача, вхідний №СОАС 10548 від 02.09.2016р.

Отже, протиправні дії контролюючого органу щодо нарахування в інтегрованій картці платника пені та погашення пені за рахунок зменшення зобов'язань попереднього періоду, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану ТОВ "СМНВО" як платника податків.

Так, сума пені з податку на прибуток у розмірі 6 401 775, 33грн., що нарахована СДПІ ОВП у м.Харкові в інтегрованій картці ТОВ "СМНВО" у зв'язку з поданням податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, якою зменшено податок на прибуток на звітний(податковий) період на 22 848 293грн., станом на 28.09.2016 р. стягнута з ТОВ "СМНВО" в судовому порядку, що підтверджується копією постанови Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. по справі №818/613/16, що не набрала законної сили (а.с.75-83).

З урахуванням приписів ст..162 КАС України та врахованої позиції ВАС України, суд першої дійшов правильного висновку, що у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків. Такий спосіб є дієвим для захисту порушеного права позивача.

Таким чином, колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи відповідно до яких встановлена протиправність дій СДПІ ОВП у м. Харкові щодо нарахування в інтегрованій картці ТОВ "СМНВО" з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) пені у сумі 6 401 775,33грн. та погашення пені у розмірі 1 684 061,02грн. та відсутність правових підстави для притягнення ТОВ "СМНВО" до фінансової відповідальності, погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту, що відновить порушені права Позивача, є проведення коригування даних інтегрованої картки з податку на прибуток в частині нарахованої та погашеної Відповідачем пені.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року по адміністративній справі № 818/880/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі складена 03 лютого 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_4