Ухвала суду № 64505694, 01.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 р.Справа № 820/3785/16Харківський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуд М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.В.

за участю представника позивачаОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року по справі № 820/3785/16 за позовом Приватного підприємства «АЗЧ Постач» до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Приватне підприємство "АЗЧ Постач", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000172/2 від 04 липня 2016 року Чернігівської митниці ДФС; - скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів 102000010/2016/000173/2 від 04 липня 2016 року Чернігівської митниці ДФС; - скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів 102000010/2016/000174/2 від 04 липня 2016 року Чернігівської митниці ДФС;

- скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00174 Чернігівської митниці ДФС; - скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00176 Чернігівської митниці ДФС;

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року позов задоволено у повному обсязі (а.с.97-98, 99-106 т.2).

Скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів Чернігівської митниці ДФС №102000010/2016/000172/2, №102000010/2016/000173/2 та №102000010/2016/000174/2 від 04 липня 2016 року.

Скасовано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернігівської митниці ДФС №102110001/2016/00174 та №102110001/2016/00176.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати (а.с.115-121 т.2).

Апелянт наголошує на тому, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є законними та обґрунтованими, складеними відповідно до чинного законодавства. Позивач не надав документів які б підтверджували усі складові митної вартості товару, безпосередньо передбачені п.7 ч.10 ст.58 МКУ витрати на транспортування та страхування товару, яке здійснювалося на умовах поставки CFR. Надання таких документів передбачено ч.2 ст.53 МКУ. З урахуванням умов поставки товару, передбачались витрати на його транспортування продавцем, а тому повинні були включені до складу ціни товару. Надані документи калькуляція собівартості товару та звіт про оцінку майна містять розбіжності щодо транспортних витрат, при чому постачальник в калькуляціє вказує на більшу величину транспортних витрат понесених ним, ніж розраховано експертом. Крім того, твердження позивача про включення транспортних витрат на доставку товару до ціни, не підтверджуються належними доказами, тому як з них неможливо встановити, чи то є витрати транспортування з Китаю до України, чи витрати від виробника до постачальника.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та наполягав на залишенні її без задоволення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.2 ст.52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч.ч.1 та 2 ст.53 Митного кодексу України вбачається, що Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Положеннями ч.1 ст.58 Кодексу визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.4 ст.58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів зобовязаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Згідно з положеннями ч.7 ст.54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4)надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як було встановлено за матеріалами справи, проти чого не заперечував представник відповідача, Відповідач при митному оформленні не витребовував у Позивача жодних додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Тобто, фактично висновки про заниження митної вартості товару здійснено на підставі наданих документів.

Крім того, як було встановлено судами, що 02.12.2015 року між Приватним підприємством "АЗЧ ПОСТАЧ" (покупець) та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD (постачальник) був укладений контракт № AZ/BT12-15, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцю товари в асортименті, а покупець зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного Контракту. (т.1 а.с.29-33).

Відповідно до статті 3 Контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року, поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.

Партії товару, яку було поставлено на виконання умов Контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство "Національні традиції" звернулася до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсами №BTC№2016254/01 від 16.05.2016 року, №BTC№2016267 від 21.05.2016 року та №BTC№2016263 від 23.05.2016 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR ОСОБА_2 (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010". Тобто CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару (стаття 2 Контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року).

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсах №BTC№2016254/01 від 16.05.2016 року, №BTCN2016267 від 21.05.2016 року та №BTC№2016263 від 23.05.2016 року, пакувальних листах до зазначених інвойсів, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару у асортименті, загальною вартістю 23 610,00 доларів США, 10 183,90 доларів США та 10 117,20 доларів США відповідно.

Товар, визначений інвойсами, було передано перевізнику, що підтверджується коносаментами ZIMUNGB9119674 від 24.05.2016 р., WMS16050701 від 28.05.2016 р., в яких вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером ZIMU1371258 як вказано в інвойсі №BTC№2016254/01 від 16.05.2016 року, контейнером MRKU2278566 як вказано в інвойсі №BTCN2016263 від 23.05.2016 року та контейнером FCIU3787163 як і вказано в інвойсі №BTCN2016267 від 21.05.2016 року, а також пакувальних листах до них.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковими накладними №0000002016254 від 20.05.2016 року, №0000002016267 від 24.05.2016 р., №0000002016263 від 23.05.2016р., які визначають, що на виконання Контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року контейнерами ZIMU1371258, MRKU2278566, FCIU3787163 буде здійснено поставку товару у асортименті, загальною вартістю 23610,00 доларів США, 10183,90 доларів США та 10117,20 доларів США відповідно.

До порту призначення товар, якій поставлено за Контрактом №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року, прибув у червні 2016 року.

Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) отриманий перевізником, для доставки та передачі перевізнику ТОВ "ТРАК ПРОФІ" для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати поставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

З метою митного оформлення вказаного вище товару, 04.07.2016 року декларантом - Приватним підприємством "АЗЧ ПОСТАЧ", подано до митного органу електронні митні декларацію ІМ 40 ДЕ №102110001/2016/201427, ІМ 40 ДЕ №102110001/2016/201428, ІМ 40 ДЕ №102110001/2016/201429, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, вказавши в декларації ціну товару, зазначену в інвойсах №BTC№2016254/01 від 16.05.2016 року, №BTCN2016263 від 23.05.2016 року та №BTCN2016267 від 21.05.2016 року з додаванням витрат на транспортування. (т.1 а.с.25-28, 188-190).

Митна вартість зазначеного товару визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, митному органу позивачем надано: контракт №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року; додаткова угода №6 від 21.01.2016 року до контракту №AZ/BT12-15; міжнародну товарно-транспортну накладну №2674 від 04.07.2016 року та №2346 від 02.07.2016 року, №2344 від 02.07.2016 року; коносаменти ZIMUNGB9119674 від 24.05.2016 р., WMS16050701 від 28.05.2016 р., DXG1605856 від 26.05.2016 р.; калькуляції №ВТСN2016254/01 від 06.06.2016 року, №ВТСN2016267/01 від 08.06.2016 року, №ВТСN2016263/01 від 07.06.2016 року; інвойси №BTC№2016254/01 від 16.05.2016 року та №BTCN2016267 від 21.05.2016 року, №BTCN2016263 від 23.05.2016 року; пакувальні листи до інвойсу б/н від 20.05.2016 року та б/н від 25.05.2016 року, б/н від 23.05.2016 р.; видаткові накладні №0000002016254 від 20.05.2016 року, №0000002016267 від 24.05.2016 р., №0000002016263 від 23.05.2016 р.; відвантажувальні специфікації №BTCN2016254/554-1 від 24.05.2016 року, №BTCN2016267/567-1 від 28.05.2016 року та №BTCN2016263/563-1 від 27.05.2016 року; звіти про оцінку майна №05-04/07/128 від 04.07.2016 року, №05-04/07/130 від 04.07.2016 року, №05-04/07/130 від 07.07.2016 р.; листи №545/07.06, №546/07.06, №457/07.06 від 07.06.2016 року; лист №176 від 04.07.2016 року; листи №BTCN2016254/6 від 06.06.2016 р., №BTCN2016254/7 від 07.06.2016 р., №BTCN2016254/8 від 08.06.2016 р., №BTAZ2016/35 від 09.06.2016 р.; листи №569/09.06 від 09.06.2016 р., №570/09.06 від 09.06.2016 р., №571/09.06 від 09.06.2016 р., лист №175 від 04.07.2016 р., №520 від 04.07.2016 р., листи №BTCN2016267/8 від 08.06.2016 р., №BTCN2016267/9 від 09.06.2016 р., №BTCN2016267/6 від 10.06.2016 р., №BTAZ2016/35 від 09.06.2016 р.; листи №554/08.06, №555/08.06, №556/08.06 від 08.06.2016 р.; лист №177 від 04.07.2016 р., листи №BTCN2016263/7 від 07.06.2016 р., №BTCN2016263/8 від 08.06.2016 р., №BTCN2016263/9 від 09.06.2016 р., №BTAZ2016/35 від 09.06.2016 р.; прайс-листи №MW05 від 02.05.2016 року, №90567 від 21.05.2016 р., №720 від 13.05.2016 р., №90563 від 19.05.2016 р., №2074 від 15.05.2016 року (т.1 а.с.25-103, 114-184, 191-250, т.2 а.с.1-14).

Однак, відповідачем було прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Пунктом 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним передбачено, що оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.

Суд зауважує, що фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Щодо посилання Чернігівської митниці ДФС у рішенні про корегування митної вартості товарів №102000010/2016/000172/2, №102000010/2016/000173/2 та №102000010/2016/000174/2 від 04.07.2016 року на ту обставину, що приватним підприємством "АЗЧ Постач" заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме непідтверджені складові митної вартості, що передбачені умовами поставки, колегія суду зазначає наступне.

Відповідно до Інкотермс - 2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), CFR (Cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов'язки щодо митного очищення товару для експорту.

Отже, поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) зобов'язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

Як випливає з інвойсу, відповідно до якого відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки CFR ОСОБА_2 (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 передбачає, що у фактурну вартість товару вже були включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листами в яких чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція.

Також, колегія суддів зазначає, що оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 не передбачають обов'язку страхування товару, постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення.

Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту за інвойсом такі складові митної вартості товару, які було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.

До того ж, колегія суддів також зазначає, що відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, що визначає якими повинні бути дії митного органу у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у кому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Однак, як вже було встановлено, що жодної письмової вимоги щодо надання додаткових документів на адресу декларанта не надходило, що свідчить про те, що документів, поданих на підтвердження митної вартості товару, поставленого на виконання умов Контракту №А2/ВТ12-15 від 02.12.2015 року, було достатньо для визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Щодо інших доводів апелянта стосовно недоліків: звіт про оцінку майна надані не в повному обсязі, що не дає можливості перевірити ціноутворення; прайс-листи не містять інформації щодо періоду дії цін та країн на які поширюється дана цінова пропозиція; калькуляція на товар надана не виробником товару, а постачальником та вбачається невідповідність періоду виробництва товару та його поставки; не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Колегія суддів зазначає, що оцінка майна, майнових прав, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку лайна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» це процес визначення х вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, означеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна субєктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Ціною, згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Згідно з ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються субєктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця -оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, в звязку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб'єктом господарювання на власний розсуд.

Стосовно зауваження Чернігівської митниці ДФС щодо того, що прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін та країн на які поширюється дана цінова пропозиція колегія суддів зазначає, що як випливає зі звичаїв ділового обороту та етикету, прайс-лист направляється контрагенту у тому випадку, коли його зацікавила комерційна пропозиція.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми парйс-листа, згідно загальноприйнятої практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), ці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи той факт, що прайс-лист було направлено ПП АЗЧ Постач", вказаний прайс-лист містить посилання на умови поставки товару, а саме вказує, що поставка товару відбувається за базисом СFR (ОСОБА_2), інформація, що міститься в прайс-листі відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції, не викликає жодних сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну в якій здійснює свою господарську діяльність ПП "АЗЧ Постач", а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару, в зв'язку з чим, зауваження з цього приводу Чернігівської митниці колегія суддів вважає безпідставними.

З приводу зауважень Чернігівської митниці ДФС щодо тієї обставини, що калькуляція на товар надана не виробником товару, а постачальником колегія суддів зазначає наступне.

Калькуляція - це визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи товарів. Оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані з процесом виробництва товарів, то володіти такою інформацією, може виробник або пов'язані з ним особи.

Калькуляція собівартості (попередня, кошторисна, планова) - визначення розміру витрат у грошовій формі. як по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції, виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів, Планова калькуляція собівартості продукції використовується для здійснення планової калькуляції ціни. Під час планового калькулювання ціни до виробничої собівартості також додаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, плановий прибуток, податки (податок на додану вартість).

Таким чином, у планових калькуляціях собівартості продукції та ціни повинні знайти своє відображення вартість сировини, матеріалів, товарів, які в подальшому використовуються у виробництві.

Однак, калькуляція витрат на виготовлення товару може бути замінена на калькуляцію ціни товару, в якій у відсотковому відношенні зазначаються витрати на вину, комунальні платежі, заробітну плату тощо. У разі включення до ціни товару всіх складових вартості товару, калькуляція може бути прийнятна, як від виробників товару так і від постачальника.

Крім того, безпідставними є зауваження щодо періоду виробництва товару, надання прайс-листа та відвантаження товару на адресу Приватного підприємства «АЗЧ гач», адже вказані юридичні факти вчинялися у чіткій хронологічній послідовності. При чому, калькуляції подані при митному оформленні товарів, не містять періоду дії, а посилається лише на період виробництва товару, який підлягає поставці.

Отже, враховуючи той факт, що калькуляції, надані позивачем при митному оформленні товарів, поставлених на виконання умов Контракту містять чітке зазначення періоду виробництва товару, складені на підставі норм використання засобів виробництва та робочого часу саме у цей період, зміна вказаних нормативів у майбутньому жодним чином не може вплинути на ціну вже виробленого товару, тому посилання Відповідача про можливість впливу на ціну товару віддаленості у часі моменту складання калькуляції та поставки товару, ціну на який визначено даними калькуляціями має під собою жодного нормативного підґрунтя.

Крім того, як вже було встановлено, товар поставлявся за базисом поставки CFR ОСОБА_2 (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010», що в свою чергу передбачалось, що у фактурну вартість товару вже були включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листами CHANGXING ВАІТЕ IMPORT EXPORT CO., LTD в них чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляції, надані CHANGXING ВАІТЕ IMPORT EXPORT CO., LTD.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що доказами, наявними в матеріалах справи підтверджено, що позивачем в процесі митного оформлення оцінюваного товару були надані всі документи, із обовязкового переліку, визначеного у ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України, а також додатково надані документи, передбачені положеннями ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Сукупність представлених документів, надає можливість чітко ідентифікують товар, документи містять обєктивні та достовірні дані, що піддаються обчисленню, чітко підтверджують як ціну, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця товару, так і витрати, повязані з доставкою до митного кордону України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про скасування рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 122-1, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року по справі № 820/3785/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі буде складено 03.02.2017 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5