Ухвала суду № 64505685, 01.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 р.Справа № 820/5254/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016р. по справі № 820/5254/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-Україна» (надалі позивач, ТОВ «СПЕЦБУДМОНТАЖ-Україна»), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (надалі - відповідач, Центральна ОДПІ м. Харкова), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення від 15.09.2016 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 18419,88 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобовязання з податку на додану вартість (затримка 6 календарних днів сплати грошових зобовязань по декларації з ПДВ за грудень 2014 року) (а.с.4-7).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року позов ТОВ «СПЕЦБУДМОНТАЖ-Україна» задоволено (а.с. 43-45).

Скасовано податкове повідомлення рішення від 15.09.2016 року №0008871201 Центральної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Стягнуто з Центральної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код 39859805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦБУДМОНТАЖ-УКРАЇНА сплачений судовий збір в сумі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийнятої з порушенням норм матеріального та процесуального права, в звязку з чим просив постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с. 49).

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи , представник апелянта зазначав, що судом не враховано положення пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України, згідно з яким виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Частиною 5 статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-Україна» зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі 30.06.2009 року, перебуває на податковому обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

За наслідками проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість по декларації за грудень 2014 року відповідачем складений акт перевірки від 06 вересня 2016 року за №3389/20- 30-12-01-09/36457169, яким встановлено порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, визначених пунктом 56.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасна сплата узгодженої суми самостійно визначених податкових зобов'язань, зазначених у поданій ним податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року: при граничних строках сплати 30.01.2015 року, фактично сплачено 05.02.2015 року. (а.с. 11-12).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2016 року №0008871201, згідно з яким визначено Позивачу визначено суму штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу в сумі 18 419, 88 грн.(а.с.9).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було вчинено правопорушення щодо несвоєчасної сплата узгоджених податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за грудень 2014 року, а порушення граничних строків сплати (зарахування до бюджету) визначених позивачем податкових зобов'язань відбулось з вини банку, який в свою чергу, порушив порядок своєчасного внесення податків до бюджету.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено частиною 2 статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів 16.1.3. 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 49.18.1. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як визначено пунктом 57.1. статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пунктом 8.1 статті 8 якого визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно з пунктом 129.6. статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2015 року ТОВ «СПЕЦБУДМОНТАЖ-Україна» подано відповідачу податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року, в якій позивачем самостійно визначено та задекларовано до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 184 201, грн. (а.с.27-38).

29.01.2015 року позивачем сформовано за допомогою системи Клієнт-Банк та надано до відділення АТ «Банк «Фінанси та Кредит» платіжне доручення за №538 для перерахування банківською установою до бюджету задекларованої суми ПДВ по декларації за грудень 2014 року в розмірі 184 201 грн. за кодом бюджетної класифікації 101:36457169 (а.с.13).

Таким чином, платіжне доручення за №538 до відділення АТ «Банк «Фінанси та Кредит» для перерахування банківською установою до бюджету задекларованої суми податкових зобов'язань з ПДВ по декларації за грудень 2014 року в розмірі 184 201 грн. надано ТОВ «СПЕЦБУДМОНТАЖ-Україна» у визначений Кодексом десятиденний строк, а саме, для податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року - не пізніше 30.01.2015 року.

З урахування викладеного, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності факту порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за грудень 2014 року, а порушення граничних строків сплати (зарахування до бюджету) коштів в рахунок сплати узгоджених податкових зобовязань відбулось з вини банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів правомірності своїх дій.

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Жодні доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016р. по справі № 820/5254/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 3 лютого 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5